Ухвала суду № 41280855, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3988/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2013 року № 0000061702 та № 0000071702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Тіал альянс», ТОВ «Декос альянс», ТОВ «Віп союз» за період червень - грудень 2011 року, січень - березень, червень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 05 липня 2013 року № 420/17-2/23707133315.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185 та п.188.1 ст.188, п.198.2 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 200460,00 грн. та п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 р. в сумі 184611,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року №0000061702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 230 764,00 грн. з яких 184 611,00 грн. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції (штрафні) в сумі 46 153,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000071702, яким збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 250 575,00 грн. з яких 200 460,00 грн. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції (штрафні) в сумі 50 115,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності за КВЕД - 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року позивач надавав послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на території України.

Також, позивач орендує нежитлове приміщення, яке він використовує під склад та під ремонт свого транспорту.

Так, матеріали справи свідчать, що позивач здійснював перевезення для: ТОВ «Юнімілк», згідно з договором №55 від 01 березня 2007 року та ТОВ «Данон», згідно з договором №014934 від 01 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що з метою виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами, ФОП ОСОБА_3 залучав інших суб'єктів господарської діяльності: ТОВ «Тіал Альянс» (договір №РП027 від 23 березня 2011 року), ТОВ «Декос Альянс» (договір №5/27 від 12 серпня 2011 року), TOB «Biп Союз» (договір №147 від 01 лютого 2012 року).

Так, вище перелічені контрагенти виконували для позивача вантажно-розвантажувальні роботи.

Матеріали справи свідчать, що контрагенти позивача - ТОВ «Тіал альянс», ТОВ «Декос альянс», ТОВ «Віп союз» у період, що перевірявся, були належним чином зареєстровані як юридичні особи, та були зареєстровані платниками ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачу послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правочини між позивачем та ТОВ «Тіал альянс», ТОВ «Декос альянс», ТОВ «Віп союз» було здійснено на підставі чинного законодавства України з належним оформленням первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з посиланням відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 200 460,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 р. в сумі 184611,00 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.