Ухвала суду № 41280806, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1855/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон" до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Племінний завод "Агро-Регіон" звернувся до суду з позовом до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2013 року № 0003422210 та № 0003432210.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Бориспільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 25 жовтня 2013 року по 28 жовтня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» за період листопад - грудень місяці 2012 року, січень, лютий, квітень, травень місяці 2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 900 712,66 грн., в тому числі: листопад місяць 2012 року - 84 640,36 грн., грудень місяць 2012 року - 269 924,47 грн., січень місяць 2013 року - 287 771,60 грн., лютий місяць 2013 року - 252 969,30 грн., квітень місяць 2013 року - 3 406,93 грн., травень місяць 2013 року - 2 000, 00 грн.

За наслідками проведення вказаної перевірки посадовими особами Бориспільської ОДПІ був складений Акт №210/22-1/32054570 від 28.10.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-Регіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» за період листопад - грудень 2012 року, січень, лютий, квітень, травень 2013 року»

На підставі встановлених порушень, 13 листопада 2013 року Бориспільською об'єднаної державної податкової інспекції прийнято податкові повідомлення-рішення №0003422210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг)» за основним платежем на суму - 642 336,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму - 321 168,22 грн. та №0003432210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі всього на суму 258 376 грн., у тому числі за лютий місяць 2013 року - 252 969 грн., квітень місяць 2013 року - 3 407 грн., травень місяць 2013 року - 2 000 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, між ТОВ «Ферко» (Виконавець) та ПАТ "Племінний завод "Агро-Регіон" (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 26/11/2012-У від 26 листопада 2012 року.

Згідно п. 1.1 Договору, ТОВ «Ферко» зобов'язується за плату та за рахунок ПАТ «Племінний завод «Агро-Регіон» організувати виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним або автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що на поставлені послуги з перевезення вантажу ТОВ «Ферко" видано ПАТ „Племінний завод «Агро - Регіон» податкові накладні, рахунки на оплату, а також сторонами було складено акти надання послуг та додатки до актів виконаних робіт.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у додатках до актів виконаних робіт зазначено відомості, які дають можливість встановити характер отриманих послуг, а саме: дату; культуру, яка перевозилась, номер авто, номер причепа, номер товарно-транспортної накладної, маршрут, кількість завантажених та розвантажених мішків, вартість товарів; додатки до актів виконаних робіт в яких зазначено дата перевезення товарів, вид товару, пункт призначення, ціна за 1 т. з ПДВ, загальна сума з ПДВ.

Крім того, видані ТОВ «Ферко» податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, який також міститься в матеріалах справи.

З Акту перевірки вбачається, що до перевірки ПАТ „Племінний завод «Агро - Регіон» надано банківські документи, що підтверджують факт оплати товарів.

Судом встановлено, що на підставі первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що було відображено у податкових деклараціях та сформовано бюджетне відшкодування.

Так, в бухгалтерському обліку ПАТ „Племінний завод «Агро - Регіон» операції по взаєморозрахунках з ТОВ "Ферко" відображені: Дт84 Кт631 - 4 503 563,30 грн. - вартість придбаних послуг; Д64 Кт 631 - 900 712,66 грн. - податок на додану вартість, Дт 631 Кт 311 - 5 528 540,50 грн. - оплата послуг, Дт 311 Кт631 - 124 263, 20 грн. - повернення коштів.

З огляду на те, що первинні документи відповідають вимогам щодо форми та змісту цих документів, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дій, спрямованих на реальне виконання умов укладеної з ТОВ «Ферко» угоди.

Крім того, відповідачем взято до уваги матеріали Актів перевірок податковими органами контрагента позивача, однак в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даної юридичної особи.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у період господарських правовідносин з ПАТ "Племінний завод "Агро-Регіон".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки про порушення ПАТ "Племінний завод "Агро-Регіон" податкового законодавства, оскільки позивачем доведено реальність господарських операцій з контрагентом у період, що перевірявся.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем всупереч нормам чинного податкового законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому вони скасовані правомірно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, Бориспільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій та рішень.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.