Постанова № 41280737, 15.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р. Справа № 804/10581/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 11213, 52 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням в сумі 11213, 52 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Харківського національного університету внутрішніх справ. 17.06.2014 відповідач був відрахований зі складу курсантів та звільнений з органів внутрішніх справ України за власним бажанням. Позивач зазначив, що оскільки відповідач був звільнений зі служби за власним бажанням достроково, ним повинні бути відшкодовані витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В добровільному порядку відповідачем витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі відшкодовані не були, що і стало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що без підписання договору, але згідно наказу проходив службу в органах внутрішніх справ України. 17.06.2014 відповідач був відрахований зі складу курсантів та звільнений з органів внутрішніх справи України. Ні відповідачу, ні його батькам не було запропоновано підписати проект договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, тому він не був підписаний сторонами. Позивач погодився прийняти відповідача на проходження служби без додаткових обов'язків щодо відшкодування витрат на її проходження, а тому позивач не має права на стягнення боргу з відповідача, у зв'язку з відсутністю договору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.09.2014.

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив. До суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача.

Відповідач та його повноважний представник у судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Харківський національний університет внутрішніх справ є державним вищим навчальним закладом, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10.01.2002 № 2925 навчальні заклади, науково - дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включені до загальної структури МВС України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 16.08.2013 по 17.06.2014 проходив публічну службу - службу в органах внутрішніх справ України та навчався в навчально - науковому інституті підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ за напрямом підготовки «Правознавство».

Відповідно до вимог Закону України «Про міліцію», наказу МВС України від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України», відповідачу було запропоновано укласти тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Проте, відповідач від підписання такого договору відмовився, мотивуючи тим, що йому не виповнилося 18 років і він підпише договір лише після досягнення повноліття, також повідомив, що батьки теж не будуть підписувати такий договір. Вищенаведене підтверджується актом від 04 вересня 2013 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. За результатами співбесіди з відповідачем щодо укладання тристороннього договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України 04.09.2014 внесено запис до журналу обліку індивідуальної виховної та соціально-психологічної роботи з курсантом, належним чином засвідчений витяг з якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232, початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Згідно з п. 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», початком проходження служби в ОВС вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.08.2013 № 179 о/с «Про зарахування курсантами денної форми навчання», належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та зарахований курсантом 1-го курсу до навчально - наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ХНУВС за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», термін навчання 4 роки, з 16 серпня 2013 року, присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції».

Судом встановлено, що відповідач за весь період навчання знаходився на продовольчому, речовому та комунальному забезпеченні ХНУВС, йому нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками щодо грошового забезпечення ОСОБА_3, довідкою - розрахунком витрат на харчування, довідкою-розрахунком про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення, розрахунками комунальних послуг.

Із вищенаведеним погодився і сам відповідач в судовому засіданні, жодних заперечень чи зауважень щодо нарахованих у довідках сум забезпечення ОСОБА_3 за період навчання, наданих до суду, відповідач не надав.

22.05.2014 ОСОБА_3 звернувся до керівництва Харківського національного університету внутрішніх справ із рапортом про відрахування його з числа курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ та звільнення з органів внутрішніх справ України за власним бажанням.

Як вбачається із висновку службового розслідування від 13.06.2014, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, своє бажання звільнитися з ОВС України, ОСОБА_3 мотивував невірним вибором майбутньої професії.

13.06.2014 позивач ознайомив відповідача з довідкою - розрахунком відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХНУВС від 12.06.2014 про витрати, пов'язані з його утримання в університеті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313, на загальну суму 11213,52 грн. Особисто ознайомившись з вищезазначеним документом, ОСОБА_3 від підпису про ознайомлення з ним відмовився, причину такої відмови не повідомив. Вищенаведене підтверджується актом від 13.06.2014, складеним комісією у складі: заступника начальника ННІПФПКМ полковника міліції ОСОБА_5, начальника курсу ННІПФПКМ капітана міліції ОСОБА_6, заступника начальника курсу ННІПФПКМ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_7, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.06.2014 № 127 о/с, рядового міліції ОСОБА_3, курсанта 1-го курсу за п. 63 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 17 червня 2014 року відраховано з числа курсантів та звільнено з ОВС України.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Частиною 1 статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок № 313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1 Порядку № 419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п. 2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року.

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється, виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазно-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Відповідно до п. 6 Порядку № 313, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Незважаючи на відмову відповідача від укладання письмового договору, ОСОБА_3 було вчинено конклюдентні дії, які засвідчують його волю до настання відповідних правових наслідків, які виникають в результаті укладання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Більш того, позивач не заперечував щодо прийняття позивачем наказу від 10.08.2013 № 179 о/с, відповідно до якого відповідач був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та зарахований курсантом 1-го курсу до навчально - наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ХНУВС, з 16 серпня 2013 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку у відповідача настають такі ж правові наслідки, як і у разі укладання ним письмового договору.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Згідно з розрахунками витрат (які містяться в матеріалах справи), здійснених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ за період: з 16.08.2013 по 17.06.2014 в розмірі 11213, 52 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення з ОСОБА_3 суми витрат, пов'язаних з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 11213, 52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10 -12, 69, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 11213, 52 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 50079, АДРЕСА_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 3125520110566 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_3 у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 11213 (одинадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 52 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова