ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 р. Справа № 804/10077/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Жижиній К.П.
за участю:
представника позивача Мартюшева Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Бізнес 2004» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Бізнес 2004» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.07.2014 року № 0002822202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 471,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу щодо заниження ПДВ не відповідають дійсності. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість. Враховуючи наявність всіх первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення зазначених господарських операцій, позивач вважає, що має право на відображення їх у податковому обліку, зокрема формуванні податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2014 року вимоги адміністративного позову підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 22.10.2014 року не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на адміністративний позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Реал Бізнес».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Бізнес 2004» зареєстроване 27 липня 2004 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 12.08.2004 року за № 27559.
Основним видом економічної діяльності ТОВ «Реал Бізнес 2004» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
З 26.06.2014 року по 27.06.2014 року на підставі наказу №750 від 25.06.2014 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Інтервенто» за січень 2014 року та подальшої їх реалізації.
27 червня 2014 року відповідачем було складено акт №2852/102/04-03-22/33114389 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Реал Бізнес 2004» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Інтервенто» за січень 2014 року та подальшої їх реалізації.
Перевіркою ТОВ «Реал Бізнес 2004» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платником податків ТОВ «Інтервенто» за січень 2014 року, в зв'язку з чим встановлено порушення пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755- VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість по декларації за січень 2014 року на суму 8 376,81 грн.
09 липня 2014 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення № 0002822202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Реал бізнес 2004» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 10 471,00 грн., з яких 8 377,00 грн. - за основним платежем, 2 094,00 грн. - за штрафними санкціями.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив здійснення ТОВ «Реал Бізнес 2004» операцій з ТОВ «Інтервенто», які не направлені на реальне настання правових наслідків, про що свідчить неможливість підтвердити реальність проведених господарських відносин між ТОВ «Реал Бізнес 2004» та ТОВ «Інтервенто».
Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з зазначеними висновками відповідача, з огляду на нижченаведене.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначається Податковим кодексом України.
Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що 09.01.2014 року позивачем ТОВ «Реал Бізнес 2004» (Замовник) було укладено договір підряду №2 з ТОВ «Інтервенто» (Підрядник).
Відповідно зазначеного договору Підрядник зобов'язується виконати по завданню «Замовника» (з використанням матеріалів «Замовника») ремонтно-будівельні роботи будівлі, розташованої на території м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупік, буд. 10. «Замовник» зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.
На виконання умов договору між ТОВ «Реал Бізнес 2004» та ТОВ «Інтервенто» 31.01.2014 року підписано акт приймання будівельних робіт №1 форми КБ-2в, рахунок-фактура №3101 від 31.01.2014 року та податкова накладна від 31.01.2014 року за №3101180 на суму 50 260,86 грн., в тому числі ПДВ 8 376,81 грн.
Сума податку на додану вартість у розмірі 8 376,81 грн. за зазначеною податковою накладною включена до податкового кредиту відповідного періоду.
В процесі розгляду справи, позивачем були надані всі первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтервенто». Зокрема, надано по даному об'єкту погоджену ціну, локальну смету, відомість ресурсів на ремонтно- будівельні роботи, розрахунок загальновиробничих витрат, ітогову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, акт приймання-передачі будівельних матеріалів по об'єкту будівництва, що є предметом договору.
Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Окрім того, в процесі розгляду справи встановлено, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій був зареєстрований платником ПДВ та мав право видавати податкові накладні.
Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагента, виписані особою, яка на час їх видання не втратила статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.
Підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ТОВ «Реал Бізнес 2004» та ТОВ «Інтервенто» не мають реального характеру став акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.04.2014 року за № 894/04-61-22-4/38198809 в якому встановлено порушення ТОВ «Інтервенто» вимог пунктів 187.1 статті 187, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання та податковий кредит; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інтервенто» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), «нереальність» та юридичну дефектність первинних документів при проведенні господарських операцій між ТОВ «Інтервенто» з контрагентом постачальником ТОВ «Авист» та здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.
Суд не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що висновки акту про проведення перевірки контрагента позивача є безперечним доказом нереальності операцій, оскільки перевірці підлягала діяльність зазначеного товариства і його контрагента, а не діяльність безпосередньо ТОВ «Реал Бізнес 2004», реальність укладених правочинів якого, підлягає встановленню передусім на підставі наявних у нього первинних документів.
В судовому засіданні представник ТОВ «Реал Бізнес 2004» Мартюшев Д.В., який є директором даного підприємства пояснив, що відремонтоване приміщення за адресою: Прохідний тупик,10, м. Дніпродзержинськ перебуває у власності підприємства «Реал Бізнес 2004». На підтвердження зазначеного, до суду був наданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4859677.
З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських операцій між ТОВ «Інтервенто» та ТОВ «Реал Бізнес 2004».
З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції ТОВ «Реал Бізнес 2004» та ТОВ «Інтервенто» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ «Реал Бізнес 2004» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.
Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.
У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Інтервенто». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Реал Бізнес 2004» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, на користь позивача з Державного бюджету України мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 182,70 грн.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Бізнес 2004» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.07.2014 року №0002822202.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Бізнес 2004» суму у розмірі 182,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текс постанови складений 27 жовтня 2014 року.
Суддя С.І. Озерянська
Судове рішення № 41280734, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/10077/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: