Постанова № 41280527, 06.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/2958/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

за участі секретаря Костарчука О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001621601 від 17.09.2012 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 17.09.2012 № 0001621601. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Елізіум Пласт" від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту податку на додану вартість за травень 2012 року, результати якої висвітлено в акті від 30.08.2012 № 1200/15-4/32510883. Під час проведеної перевірки Коростенською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було зроблено висновок про порушення товариством вимог ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 601, 653 Цивільного кодексу України, внаслідок чого товариством завищено суму від'ємного значення за травень 2012 року на 3140058,00 грн. ТОВ "Елізіум Пласт" було подано заперечення на акт перевірки. Коростенською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було розглянуто заперечення на акт перевірки та листом від 13.09.2012 за № 10945/15-4 було залишено їх без задоволення. На підставі акту перевірки від 30.08.2012 за № 1200/15-4/32510883 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 17 вересня 2012 року за № 0001621601, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення уми податку на додану вартість у розмірі 3140058,00 грн. Позивач не погоджується з висновками Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області викладеними в акті перевірки, та з податковим повідомленням-рішенням винесеним на їх основі. Вважає його протиправними та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, а тому просить скасувати в повному обсязі.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 по справі № 0670/8718/12, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 залишена без змін, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" задоволено частково. Визнано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 17 вересня 2012 року № 0001621601 в частині суми завищення від'ємного значення за травень 2012 року на 40058,00 грн. протиправним та скасовано його. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2014 касаційну скаргу Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області залишено без задоволення, а касаційну скаргу ТОВ "Елізіум Пласт" задоволено частково. Скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 в частині відмови в задоволенні позовних з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому в ухвалі суду вказано, що під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене в ній, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством. Зокрема, в ухвалі суду касаційної інстанції зазначено, що судами не надана оцінка доводам позивача щодо укладення додаткової угоди від 03.04.2012.

24 червня 2014 року справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду, їй було присвоєно новий номер 806/2958/14 та ухвалою від 25.06.2014 по справі призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надіслав письмові пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги, справу розглядати без його участі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, показання свідка, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи зі слідуючого.

Згідно зі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно зі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Коростенської міської ради 12.05.2003, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Судом встановлено, що в період з 16.08.2012 по 22.08.2012 на підставі статей 78, 200 Податкового кодексу України посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Елізіум Пласт" з правомірності нарахування товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2012 № 1200/15-4/32510883.

Під час проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення ТОВ "Елізіум Пласт" вимог ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 601, 653 Цивільного кодексу України, внаслідок чого товариством завищено суму від'ємного значення за травень 2012 року на 3140058,00 грн.

Не погодившись із виявленими порушеннями позивачем до Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області подано заперечення на акт перевірки від 30.08.2012 № 1200/15-4/32510883, які у відповідності до листа податкового органу від 13.09.2012 № 10945/15-4 залишені без задоволення, а виявлені порушення без змін.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 17 вересня 2012 року за № 0001621601, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення уми податку на додану вартість у розмірі 3140058,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями від 11.10.2012 № 16929 ДПС у Житомирській області, від 19.11.2012 № 5507 ДПС України скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0001621601 без змін.

Перевіряючи зазначене рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3100000,00 грн на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2012 між ТОВ "Елізіум Пласт" (яке виступає як Продавець) та ТОВ "Орікс" (яке виступає як Покупець) було укладено договір поставки підвіконь ПВХ № 300112, відповідно до умов кого Продавець протягом строку дії договору зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов"зується прийняти й оплатити наступні підвіконня ПВХ (надалі Товар).

Пунктом 5 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками Сторін. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

На виконання умов Договору Сторонами виписано податкову накладну від 29.02.2012 № 7 на загальну суму з ПДВ 18600000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3100000,00 грн.).

03.04.2012 між ТОВ "Орікс" (яке виступає як Покупець) та ТОВ "Елзіум Пласт" (яке виступає як Продавець) укладено Додаткову угоду до Договору № 300112 від 30.01.2012.

У даній Угоді зазначено, що Покупець та Продавець в зв'язку з втратою фінансово-економічної доцільності, відсутністю можливості Продавця виконати умови Договору та керуючись нормами Договору, дійшли згоди розірвати Договір № 300112 від 30.012012, укладений між ТОВ "Орікс"та ТОВ "Елізіум Пласт".

Пунктом 2 Угоди визначено, що Продавець зобов'язаний в строк до 01 травня 2012 року перерахувати (повернути) на користь Покупця грошові кошти в розмірі 18600000,00 грн, які були ним отримані в рамках Договору № 300112 від 30.01.2012.

Ця Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення її печатками Сторін (п. 5 Угоди).

Ця Угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної зі Сторін (п. 6 Угоди).

18.05.2012 між ТОВ "Орікс" (яке виступає як "Цедент") та ТОВ "Бестом" (яке виступає як "Цесіонарій") було укладено Договір відступлення права вимоги (Цесії) № 18/05/12-ОР1.

У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові і стає кредитором за Договором № 300112 від 30.01.2012, який укладено між Цедентом і ТОВ "Елізіум Пласт" (яке виступає як Боржник).

За цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань, а саме сплатити заборгованість в розмірі 18600000,00 грн.

За відступлення права вимоги Цесіонарій сплачує Цеденту грошові кошти в розмірі 18600000,00 грн. Зазначені кошти повинно бути перераховано в строк до 20.05.2012.

29.03.2012 між ТОВ "Елізіум Пласт" (яке виступає як Позикодавець) та ТОВ "Фактор Коммерс" (яке виступає як Позичальник) було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 29/03, відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику у власність грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений даним Договором строк. Позика видається на безоплатній (безвідсотковій) основі. Сума позики за даним Договором становить 18600000,00 грн. Строк користування позикою встановлюється до 01.08.2012.

02.04.2012 між ТОВ "Елізіум Пласт" (яке виступає як Позикодавець) та ТОВ "Фактор Коммерс" (яке виступає як Позичальник) було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору позики № 29/3 від 29.03.2012, якою строк користування позикою встановлюється до 30.05.2012.

28.05.2012 між ТОВ "Фактор Коммерс" (яке виступає як Первісний боржник), ТОВ "Бестом" (яке виступає як Новий боржник) та ТОВ "Елізіум Пласт" (яке виступає як Кредитор) укладено Договір про переведення боргу № 28/05-12/Б1, відповідно до умов якого Первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) у сумі 18600000,00 грн за договором позики № 29/3 від 29.03.2012, укладеним між Первісним боржником та ТОВ "Елізіум Пласт" та зобов'язується сплатити Новому боржникові за прийняття боргу визначену цим Договором плату, а Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище Договору і приймає на себе обов'язки Первісного боржника за Основним договором.

Цей Договір укладено Сторонами на підставі письмової згоди Кредитора на переведення боргу, що підтверджується його листом (повідомленням), який є невід'ємною частиною цього Договору.

В подальшому на підставі цих договорів, TOB "Бестом" та TOB "Елізіум Пласт" укладена Угода від 31.05.2012 № 31/05-12/ЕП про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань за зазначеними правочинами.

Сторони припинили господарські зобов'язання одна перед одною на суму 18600000,00 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк яких настав.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З аналізу вищенаведеної норми чинного законодавства убачається, що припинення зобов'язань шляхом заліку (зарахування) зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на загальну суму 18600000,00 грн між позивачем та вищевказаним товариством є правомірним.

Нормами частини 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Щодо посилань Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області на ненадання під час перевірки Додаткової угоди від 03.04.2012 про розірвання Договору № 300112 від 30.012012, укладеного між ТОВ "Орікс" та ТОВ "Елізіум Пласт", суд до уваги їх не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено, що під час подання скарг на податкове повідомлення-рішення до ДПС у Житомирській області та ДПС України позивачем зазначалося про укладення Додаткової угоди про розірвання Договору № 300112 від 30.01.2012. Проте, податковим органом не було взято до уваги даний факт.

Також, слід зазначити, що укладена Додаткова угода є чинною та не скасована судом.

Згідно зі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною першою ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Нормами статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ "Елізіум Пласт" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись Податковим кодексом України, статтями 69, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 17 вересня 2012 року № 0001621601 в частині суми завищення від'ємного значення за травень 2012 року в сумі 3 100 000, 00 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 10 жовтня 2014 р.