Постанова № 41278487, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3772/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі Собківа Я.М., Борисюк Л.П., Кобаля М.І., Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Буд-Арвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року позивач в особі Приватного підприємства «Буд-Арвест» (далі по тексту - ПП «Буд-Арвест») звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі по тексту - ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.10.2013 № 0004862200 та № 0004872200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Буд-Арвест» (код 35385371) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 27.08.2007, що підтверджується довідкою АА № 605545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно зі свідоцтвом № 100067558 НБ № 031753 про реєстрацію платника ПДВ позивач з 28.09.2007 є платником податку на додану вартість.

Відповідно до довідки АА № 605545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.31 штукатурні роботи; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

Відповідно до ліцензії Серії АГ № 577512, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, позивач займається господарською діяльністю, пов'язаною зі створенням об'єктів архітектури згідно з переліком.

Посадовоими особами ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області на підставі направлення від 09.08.2013 № 339, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статей 79, 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 08.08.2013 № 327, була проведена перевірка ПП «Буд-Арвест», за результатами якої складено акт від 22.08.2013 № 321/22/35385371 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності, повноти декларування в податковій звітності з ПДВ за березень 2012 року операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Ентхілл», за серпень 2012 року операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фалкон-2011» та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки відповідачем установлено порушення ПП «Буд-Арвест» вимог чинного законодавства, а саме:

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 26 034,00 грн., у тому числі за березень 2012 року - 14 321,00 грн., за серпень 2012 року - 11 713,00 грн.;

підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 25 605,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 15 162,00 грн., за 9 місяців 2012 року у сумі 10 443,00 грн.

До вказаних висновків ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області дійшло на підставі наступних установлених під час перевірки обставин.

ПП «Буд-Арвест» уклало договори Генерального підряду, а саме:

15.02.2012 позивачем (Підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт № 6/12 з ТОВ «Комп'ютерний магазин № 4» (Замовник), відповідно до якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: поточні ремонти;

11.10.2011 між позивачем (Генпідрядник) та Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (Замовник) укладено договір підряду № 2, відповідно до якого Генпідрядник в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектно-кошторисної документації, виконує власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи; в строки та в порядку, обумовлені цим договором, здає виконані роботи по акту; усуває протягом гарантійного строку, обумовленого актом дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт Генпідрядника.

На виконання умов вищезазначених договорів позивач (Підрядник) уклав ряд договорів Субпідряду, а саме: з ТОВ «Ентхілл» (Субпідрядник):

01.02.2012 договір № 03/11 з ТОВ «Ентхілл». Відповідно до вказаного договору Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати будівельно-ремонтні роботи в приміщенні ТРЦ «Сади Перемоги» м. Одеса;

15.02.2012 договір № 04/11 з ТОВ «Ентхілл». Відповідно до умов цього договору Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати ремонтно-будівельні роботи за адресою: м. Чернігів, прос. Перемоги, 102/193.

З метою підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій ПП «Буд-Арвест» надало належним чином оформлені первинні документи, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, квитанції до прибуткового касового ордера, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти надання послуг.

У свою чергу, виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комп'ютерний магазин № 4» та Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається зі змісту акта перевірки, пі час проведення перевірки платник (позивач) не надав підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносини з ТОВ «Фалкон-2011» (код 37679519).

Як зазначає позивач, останній не мав взаємовідносин з ТОВ «Фалкон-2011» (код 37679519), ідентифікаційний код цього товариства було включено помилково до податкової звітності ПП «Буд-Арвест».

З метою виправлення помилки позивач 09.08.2013 подав до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року № 9048948060 з додатком 5 (№ 9048948000) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року № 9048877277 з додатком 5 (№ 9048877418).

Як вбачається з акта перевірки, зазначений вище уточнюючий розрахунок ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області визнано недійсним, оскільки, як вважає відповідач, цей уточнюючий розрахунок подано під час проведення перевірки, що є порушенням Порядку оформлення та подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1342 від 17.12.2013 «Про внесення змін до наказу МФУ від 25.11.2011 № 1492».

Крім того, судом першої інстанції установлено, що уточнюючий розрахунок позивача змінював контрагента з ТОВ «Фалкон 2011» на ТОВ «Клуб С» (код 363526526596).

Так позивачем (Підрядник) укладено договір Генерального підряду від 07.04.2012 на виконання будівельно-ремонтних робіт № 6/12 з ТОВ «Ай-Солюшинс Україна» (Замовник), відповідно до якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити ремонтні роботи за адресою: м. Київ, м-н Олімпійський (бутік).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем (Підрядник) укладено договір Субпідряду від 01.08.2012 договір № 08/12 з ТОВ «Клуб С» (Субпідрядник). Відповідно до вказаного договору Субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-оздоблювальні роботи на об'єкті за адресою: м. Київ, м-н «Олімпійський» (бутик), в установлений цим Договором строк та відповідно (в обсягах) до договірної ціни та локального кошторису, Підрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті.

Реальність виконання господарських операцій між ПП «Буд-Арвест» і ТОВ «Клуб С» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунками-фактури, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордера, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами надання послуг.

Виконання господарських операцій позивача з ТОВ «Ай-Солюшинс Україна» підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що в свою чергу підтверджує використання в господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ «Клуб С».

Також судом першої інстанції установлено, що як на підставу нереальності здійснення правочинів позивача з вищезазначеними контрагентами відповідач посилається на акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06.07.2012 № 400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ентхілл» з платниками податків за період діяльності 19.12.2011-06.07.2012. Цим актом установлено, що оскільки у ТОВ «Ентхілл» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Ураховуючи те, що у ТОВ «Ентхілл» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відповідно до частин першої і п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, угоди між позивачем і ТОВ «Ентхіл» має ознаки нікчемності.

Також, у цьому акті перевірки зазначено, що згідно з довідкою ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.09.2012 за формою 2 №2767/07-351 ТОВ «Ентхіл» за податковою адресою не знаходиться.

Крім того, згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013 № 168/2240/37649519 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень-листопад 2012 року ТОВ «Фалкон-2011» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ТОВ «Фалкон-2011» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. У зв'язку з порушенням вимог ПК України задекларовані податкові зобов'язання за серпень-листопад 2012 року зменшено до 0,00 грн., задекларований податковий кредит за серпень-листопад 2012 року підлягає зменшенню до 0,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області прийнято оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення від 10.10.2013:

№ 0004862200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 38 408,00 грн. (25 605,00 грн. за основним платежем та 12 803,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№ 0004872200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 36 400,00 грн. (24 267,00 грн. за основним платежем та 12 133,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, ПП «Буд-Арвест» оспорило їх у судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов ПП «Буд-Арвест» та скасовуючи повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з такого.

На момент подачі уточнюючого розрахунку ПП «Буд-Арвест» документальна позапланова виїзна перевірка відповідачем розпочата не була, про що свідчить відсутність запису в журналі реєстрації перевірок.

Також, згідно з показам свідків фактично 09.08.2013 перевірка не розпочалася, працівники ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області у цей день не були присутніми на підприємстві та не розпочинали проведення позапланової виїзної перевірки, яка у відповідно до ПК України проводиться на підприємстві, тобто з виїздом перевіряючих відповідача на підприємство.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач самостійно виявив розбіжності в заповненні додатка 5 за серпень 2012 року з наявністю первинних документів, з яких сформовано податковий кредит за серпень 2012 року та подав уточнюючий розрахунок, що підтверджує факт відсутності взаємовідносин з ТОВ «Фалкон-2011».

У той же час, поданий позивачем уточнюючий розрахунок відповідає законодавчим приписам, оскільки був поданий до проведення перевірки, а не під час проведення перевірки, під час якої могли були виявлені помилки у раніше поданій декларації. Тобто, на думку суду першої інстанції, такий розрахунок був поданий позивачем виключно у випадку самостійного виявлення помилок.

Визнаючи реальність виконання правочинів, укладених між ПП «Буд-Арвест» та контрагентом ТОВ «Ентхілл», суд першої інстанції виходив з того, що дійсне їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунками-фактури, податкові накладні, квитанції до прибуткового касового ордера, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти надання послуг.

У свою чергу, підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комп'ютерний магазин № 4» та Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради свідчить про те, що позивач використав у своїй господарській діяльності послуги, отримані від ТОВ «Ентхілл».

Крім того, суд першої інстанції вважав за доцільне зазначити, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року.

Відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 Митного кодексу України 50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

У той же час, пунктом 50.2 статті 50 ПК України установлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Частиною третьою статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи ту обставину, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2012 року та за серпень 2012 року ПП «Буд-Арвест» подало саме 09.08.2013, тобто, фактично, через рік після подання до податкового органу розрахунків податкових зобов'язань щодо правовідносин з контрагентом ТОВ «Фалкон 2011», суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо подання позивачем цих розрахунків виключно у випадку самостійного виявлення помилок відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 ПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що юридичне закріплення початку здійснення перевірки позивача відображено у наказі керівника податкового органу від 08.08.2013 № 327 та у направленні на перевірку від 09.08.2013 № 339, а уточнюючі розрахунки ПП «Буд-Арвест» подано лише 09.08.2013.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що взаємовідносини ПП «Буд-Арвест» з контрагентом ТОВ «Клуб С» не були предметом перевірки податкового органу та не є предметом дослідження у цій справі.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає правильними та обґрунтованими висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав для визнання уточнюючих розрахунків позивача дійсними на підставі положень пункту 50.2 статті 50 ПК України.

Стосовно взаємовідносин ПП «Буд-Арвест» з контрагентом ТОВ «Ентхілл» та відображення на їх підставі позивачем відповідної податкової звітності колегія суддів виходить з такого.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні послуги ним реально придбавалися та у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Виходячи зі змісту викладених положень податкового законодавства, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право платника (позивача) на формування податкового кредиту та включення витрат на придбання послуг до валових витрат підприємства виникає, зокрема, за наявності реального здійснення цих витрат та сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням послуг коштів, підтверджених належними доказами (первинними документами).

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, на підтвердження сплати вартості отриманих від контрагента ТОВ «Ентхілл» послуг ПП «Буд-Арвест» надало завірені позивачем копії квитанцій до прибуткового касового ордера.

У той же час, положеннями частин першої та четвертої статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів долучені до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткового касового ордера, завірені самим же позивачем, не вважає беззаперечним доказом оплати ПП «Буд-Арвест» вартості послуг ТОВ «Ентхілл» відповідно до умов укладених з цим контрагентом договорів, зокрема, з підстав неможливості проведення зустрічної звірки контрагента для підтвердження автентичності цих бухгалтерських документів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як було установлено в ході перевірки та підтверджується матеріалами справи, станом на вересень 2012 року контрагент позивача - ТОВ «Ентхілл» взагалі був відсутній за зареєстрованим місцезнаходженням, а будь-які матеріальні, технічні та людські ресурси для виконання зобов'язань згідно з укладеним договором з позивачем у нього відсутні.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.12.2010 №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо неможливості використання податковим органом під час перевірки одного платника податків інформації, яка міститься в акті перевірки іншого платника податків, не ґрунтується на викладених положеннях чинного податкового законодавства.

Так, акт перевірки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача є одним з письмових доказів та оцінюється колегією суддів у сукупності з іншими доказами у цій справі.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності та зважаючи на положення чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ПП «Буд-Арвест» необґрунтовано формувало податкову звітність за результатами взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Ентхілл» за перевірений податковим органом період.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому вбачаються підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ПП «Буд-Арвест» до ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004862200, № 0004872200, слід відмовити.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Буд-Арвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Буд-Арвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк М.І. Кобаль

Повний текст постанови виготовлено - 13.10.14р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.