Постанова № 41278029, 21.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р. Справа № 815/425/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Градовського Ю.М. судді - Кравченка К.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт» про стягнення боргу в розмірі 22982,12 грн., -

встановиЛА:

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт» (далі - ТОВ «Барт») про стягнення боргу в розмірі 22982,12 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 31 січня 2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - задовольнив.

Стягнув з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт» на користь державного бюджету суму заборгованості в загальному розмірі 22982,12 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барт» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Барт» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення послався на вимоги п. 57.3. ст. 57 ПК України відповідно до зазначеної статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 етапі 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Зокрема суд першої інстанції також послався на п.п 129.1.2. п.129.1. ст. 129 ПК України де зазначено, що пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження. Однак з такими обґрунтуванням погодитись колегія суддів не може з наступних підстав.

Поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що вище згадані положення Податкового кодексу набрали чинності лише 01.01.2011р.

З матеріалів справи можливо зробити висновок про те, що виявлені під час перевірки порушення, були вчинені ще до 01.01.2011р.

На час вчинення порушень правове регулювання порядку нарахування та сплати пені визначалось ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно п. 16.1 названого Закону «після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Зокрема нарахування пені розпочинається відповідно до пункту б) де зазначено, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в тому, що згідно законодавства, діючого на період вчинення відповідачем порушень, пеня мала нараховуватись лише у випадку несплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, починаючи від першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати. У випадку, якщо платник податків сплачував визначену у податковому повідомленні-рішенні суму податкового зобов'язання у встановлений строк (протягом 10 календарних днів), пеня взагалі не нараховувалась. Відповідно до матеріалів справи а саме платіжного доручення № 47 від 29.09.2011 року та платіжного доручення № 48 від 29.09.2011 року ТОВ «Барт» сплатив грошові зобов'язання по податковим-рішенням № 0004822301 від 19.09.2011 року на суму 102398 грн. та податковим-рішенням № 0004832301 від 19.09.2011 року на суму 24 404 грн.. Схожу правову позицію викладено у листі державної митної служби України від 03.01.2012 року № 11.1\1.2-15.1\25-еп де зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 року № 1-рп\99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а тому до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт», - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барт» про стягнення боргу в розмірі 22982,12 грн. - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.М. Градовський суддя К.В. Кравченко