Рішення № 41273601, 14.10.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.10.2014

Справа № 320/4327/14-ц

Провадження № 2/320/1858/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Есіні Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20.10.2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 (відповідач) укладено кредитний договір № R53700138761В. Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надав відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 44300,00 гривень, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 20.10.2013 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 31,00% річних. Повернення суми кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів. Відповідач всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Таким чином станом на 20.01.2014 року заборгованість Відповідача по кредиту становить 131399,43гривень. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту в сумі 131399,43гривень, та судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та

сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як встановлено у судовому засіданні, 20.10.2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 (відповідач) укладено кредитний договір № R53700138761В. Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надав відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 44300,00 гривень, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 20.10.2013 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 31,00% річних (а.с.8-14).

Згідно п.п.3.4, 4.6 Кредитного договору, повернення кредиту та процентів має відбуватись ануїтетними платежами щомісячно, відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг (а.с.15-16).

Згідно п 7.1 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки.

Згідно п.3.9, 3.10 Кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів (картковий рахунок). Днем видачі кредиту вважається день безготівкового перерахування коштів. При цьому сторони погодили, що зобов'язання банку надати кредит виникає виключно з моменту відкриття позичальником карткового рахунку у валюті кредиту.

Позивач умови укладеного сторонами Кредитного договору виконав у повному обсязі та 20 жовтня 2011 року за заявою Відповідача перерахував грошові кошти в сумі 44300,00 грн. на його рахунок, а Відповідач отримав грошові кошти, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта № 774973-2014/0120; заявою-договором № 714849 від 20.10.2011 р. на відкриття карткового рахунку та оформлення платіжної картки, відкриття кредитної лінії та розміщення вкладу; розпискою держателя картки; заявою Відповідача на перерахування кредитних коштів; меморіальним ордером № 31393 від 20.10.2011 р., виписками по особовим рахункам Відповідача (а.с.17-21, 24-29).

19 грудня 2013 року Позивачем був направлений Відповідачу лист-вимога вих.№ 1460/600-2 від 18.12.2013 р. про повернення кредиту. Однак, вимоги Позивача не були виконані: Відповідач ніяких заходів щодо погашення заборгованості не прийняв, кредит не повернув (а.с.22,23).

Станом на 20.01.2014 року заборгованість відповідач за кредитним договором №R53700138761В від 20.10.2011 року становить 131399,43грн., яка складається з: 33975,02грн. - заборгованість за кредитом; 894,51грн. - поточна заборгованість по відсоткам; 16658,89грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 79871,01грн. - пеня (а.с.6-7).

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки сума неустойки (пеня) становить 79871,01грн. та значно перевищує розмір збитків, враховуючи, що сума заборгованості по кредиту складає 33975,02грн., суд вважає можливим зменшити розмір неустойки (пені) до 33975,02грн. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом із зменшеною сумою неустойки (пені), та згідно ст.79, 88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору, які позивач витратив при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 79, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 551, 610, 611, 612, 625,629, 1049, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн.НОМЕР_1), що мешкає: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (р/р 37393000001126 у ПАТ «ВТБ БАНК», МФО 321767, ідентифікаційний код 14359319), розташованого: 01004, м. Київ, б-р Т.Шевченка/вул. Пушкінська б.8/26, суму заборгованості за кредитним договором в сумі 85503,44грн., яка складається з: 33975,02грн. - заборгованість за кредитом; 894,51грн. - поточна заборгованість по відсоткам; 16658,89грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 33975,02грн. - пеня та сплачений судовий збір у розмірі 855,03грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко