Ухвала суду № 41271801, 05.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1542/14 Справа № 199/2622/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Щербина-Почтовик І. В. Доповідач - Бровченко Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі

головуючого: Бровченко Л.В.,

суддів: Дрибаса Л.І., Коваленко В.Д.,

при секретарі: Лісіні С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 25 лютого 2010 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.296 КК України до чотирьох років обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком три роки, на підставі постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2013 року звільнений від відбування покарання по закінченню строку випробування, у зв'язку з чим знятий з обліку КВІ АНД району, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України,

засуджений за ч.2 ст.121 КК України до десяти років позбавлення волі.

За апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого, та самого обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2014 року.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора Чорнобривець Ю.М., потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИЛА:

На вирок суду подані апеляційні скарги та заперечення, в яких:

захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки суд вказав, що ОСОБА_2 навмисно зменшив кількість та різноманітність нанесених ним ушкоджень потерпілій, і суд не навів ніяких доказів, які вказують на обґрунтованість своїх висновків. Докази на які послався суд у вироку, не вказують на пряму причетність ОСОБА_2 до скоєного, а вина обвинуваченого не доведена, просить вирок суду скасувати, ОСОБА_2 виправдати.

обвинувачений ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а зібрані докази є суперечливими. А сам вирок винесений з порушеннями норм КПК України. Кримінальний закон застосовано неправильно. Суд не обґрунтував чому він не взяв до уваги одні докази і відкинув інші, та безпідставно послався як на доказ вини на показання потерпілої ОСОБА_4, які є неправдивими та на його показання, які є сфабрикованими та суперечать обставинам справи. Покарання вважає суворим, просить вирок суду скасувати.

в запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_5 вважає апеляцію обвинуваченого безпідставною, оскільки викладені в ній факти є надуманими. Викладені у вироку фактичні обставини є правильними, які були всесторонньо досліджені. Висновок експерта, та його показання в судовому засіданні разом зі свідками є достовірними та правдивими.

Просить вирок суду залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 25 січня 2014 року близько 20.00 год., знаходився вдома та розпивав спиртні напої. Цього ж дня 22.30 год. коли спиртні напої та грошові кошти в нього скінчилися він поїхав до своєї бабусі ОСОБА_6 з метою взяти гроші. Прибувши на місце, ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 300 грн. та поїхав на вул.Житомирську, де продовжив розпивати спиртне.

26 січня 2014 року о 10.00 год. ОСОБА_2 прибув на автомобілі таксі за місцем мешкання ОСОБА_6 з метою взяти грошові кошти в сумі 100 грн. Коли ОСОБА_6 пояснила, що грошей для дачі в борг вона не знайшла, то ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 прослідували за місцем мешкання останньої та продовжував наполягати, аби ОСОБА_6 знайшла для нього грошові кошти. В результаті того, що ОСОБА_6 відмовилась давати гроші ОСОБА_2, між ними почався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник злочинний намір направлений на спричинення тяжких умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, цього ж дня близько 12.10 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_6, із застосуванням фізичного насильства до ОСОБА_6, наніс один удар долонею в область обличчя з лівої сторони, від чого ОСОБА_6, втратила рівновагу і впала на підлогу. Коли потерпіла намагалася піднятися, вставши на коліна і обома руками впираючись на підлогу, ОСОБА_2 продовжуючи наносити удари, наніс один удар передньою частиною гомілки правої ноги в область ребер та грудної клітини ОСОБА_6, а також не менше двох послідовних ударів верхньою частиною ступні правої ноги по її лівій нозі в область між коліном та тазом, після чого, ОСОБА_2 дав потерпілій можливість підвестися на ноги та стати у повний зріст.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_2 наніс ще один удар долонею лівої руки в область обличчя з правої сторони після чого одразу наніс один удар кулаком правої руки в ліву скроню голови, від чого ОСОБА_6 втратила рівновагу і впала на підлогу на правий бік. Коли ОСОБА_6 намагалася піднятися, ОСОБА_2 продовжуючи наносити умисні удари, наніс останній не менше двох послідовних ударів верхньою частиною ступні правої ноги по її лівій нозі в область між коліном та тазом. Після цього ОСОБА_2 обійшов ОСОБА_6 і перебуваючи спереду від неї наніс не менше двох послідовних ударів верхньою частиною ступні в життєво важливий орган, а саме голову в область лоба.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_6 більш ніж 15 ударів, чим спричинив тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тяжких, та від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23.50 год. потерпіла ОСОБА_6 померла.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляцію, та пом'якшити міру покарання, думку потерпілої та прокурора, які вважають, що апеляції задоволенню не підлягають, а вирок суду є законним та обґрунтованим, просили залишити без змін, проаналізувавши доводи, викладені в апеляціях в запереченні до апеляції, та в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляції захисника та обвинуваченого задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, викладених у вироку, суд зробив на основі доказів, ретельно досліджених у судовому засіданні і дані висновки є правильними.

Незважаючи на те, що захист та обвинувачений заперечували причетність ОСОБА_2 до скоєного, однак вина останнього була встановлена судом на підставі сукупності доказів в судовому засіданні, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в суді пояснила що 28 січня 2014 року о 10.00 год. приїхала до своєї матері ОСОБА_6, коли вона зайшла до веранди то побачила безлад і розкидані речі, у кімнаті на підлозі лежала її мати на спині у верхньому одязі, права рука була синя і переламана, що було явно видно, стирчала кістка, була опухла рука, обличчя синє. На волосистій частині голови були ушкодження, кров запеклася на губах, зубах та між пальцями на руках, ноги були сині від колін і до стоп, на одвірках дверей була кров. На питання хто це зробив ОСОБА_6 відповіла що ОСОБА_2 Потерпіла зазначила, що ОСОБА_2 ніде не працював, постійно на протязі 7 років вимагав гроші як з ОСОБА_8 так і з ОСОБА_6, спочатку забирав гроші, а потім примушував ходити по сусідах позичати, 4 роки тому почав бити її матір ОСОБА_6, яка вимушена була звертатися до правоохоронних органів та постійно особисто їй жалілася, показувала синці на гомілці, стегнах, руках, обличчі.

Суд обґрунтовано послався саме на ці показання потерпілої як на правдиві, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших добутих по справі доказів, а відтак довід обвинуваченого з цього приводу колегія суддів вважає безпідставним.

показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що ОСОБА_2 її син з яким у неї 25-26 січня 2014 року був конфлікт, оскільки обвинувачений її побив, то вона до потерпілої у неділю не поїхала, а потім їй зателефонувала сестра і повідомила про побиття матері, коли вона відразу приїхала, то побачила у будинку безлад, речі були розкидані, ОСОБА_6 лежала на підлозі, рука зламана, обличчя пошкоджено. Коли вона спитала у потерпілої «це зробив ОСОБА_2?», ОСОБА_6 кивнула головою на знак згоди. Свідок також зазначила, що окрім ОСОБА_2 більше ніхто не міг нанести її мамі тілесні ушкодження;

показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є аналогічними по суті та з яких видно, що вони були понятими під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_2, який показував, як він вдарив потерпілу. Перший раз показав як вдарив у голову рукою, ОСОБА_6 впала, намагалася підійматися, а обвинувачений почав бити її ногою, при цьому пояснював, що бив її неодноразово, по голові бив рукою;

протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2, під час якого обвинувачений пояснив обставини та механізм нанесення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а саме один удар долонею правої руки в голову в область обличчя зліва, від даного удару ОСОБА_6 втратила рівновагу і впала на підлогу, коли намагалася піднятися, обвинувачений наніс один удар передньою частиною нижньої третини гомілки правої ноги в область ребер та грудної клітини ОСОБА_6, а також два послідовних удари верхньою частиною ступні правої ноги по її лівій нозі в стегно. Після того, як ОСОБА_6 підвелася у них продовжився словесний конфлікт в ході якого

він наніс ще один удар долонею лівої руки в голову в область обличчя з правої сторони біля голови ближче до лобної частини, один удар кулаком правої руки в область лівої скроні ближче до лобної частини, від чого ОСОБА_6 втратила рівновагу і впала на підлогу на правий бік, коли потерпіла стояла колінами на підлозі, він в цей момент наніс їй три послідовних удари передньою частиною ноги в область ребер та грудної клітини, а також два послідовних удари верхньою частиною ступні правої ноги по її лівій нозі в область між коліном та тазом. Обійшовши потерпілу він перебуваючи спереду від неї наніс два послідовні удари верхньою частиною ступні в голову в область лоба. Після цього ОСОБА_2 пояснив, що більше ударів він не наносив і що коли він виходив з кімнати ОСОБА_6 сидячи на підлозі біля шафи мовчки дивилася на нього;

протоколом огляду трупа від 30 січня 2014 року, в ході якого оглядався труп ОСОБА_6, на правій руці в якої знаходиться гіпс, яка мала наступні тілесні ушкодження: перелом правої променевої кістки, на голові шинна гематома м'яких тканин потилочно-тім'яної області справа, на обличчі параорбітальні гематоми з двох сторін; множинні синці на нижніх кінцівках в області колінних суглобів;

висновком експерта №237/63-Е від 24.03.2014 року, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_6, виявлено закрита травма грудної клітини, множинні переломи ребер грудної клітини праворуч, скупчення крові у правій плевральній порожнині кількості біля 300 мл., множинні переломи ребер грудної клітини ліворуч. Інфільтруючи крововиливи у товщі м'яких тканин в ділянці переломів. Травматичний інфаркт міокарда у області лівого шлуночку серця, серозно-фібринозний плеврит, виражений розподільчий тканьовий та внутрішньо судинний лейкоцитоз у легенях, виражений набряк легень, дрібно вогнищева пневмонія, яка розпочинається.

Внутрішньочерепна травма, закритий перелом кісток правого передпліччя, масивний синець на шкіряних покровах правої кисті та передпліччя із садном на його тлі в проекції задньої поверх ліктьового суглобу, синці на шкіряних покровах.

Смерть її настала від закритої травми грудної клітини, яка супроводжувалася множинними переломами по багатьом анатомічним лініям з обох сторін, з ушкодженням пристінкової плеври, клінічний перебіг якої протікав з явищами травматичного інфаркту міокарду, серозно-фібринозного плевриту, дрібно вогнищевої пневмонії, та ускладнився легенево-серцевою недостатністю, на тлі внутрішньочерепної травми, що підтверджується даними судово-медичної та додаткових методів дослідження трупу.

Тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з численними переломами ребер грудної клітини, з ділянками ушкоджень пристінкової плеври, знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої. Тілесні ушкодження, що були виявлені при досліджені трупа в області грудної клітини, у своїй сукупності призвели до настання смерті потерпілої. Тілесні ушкодження, що були виявлені при дослідженні трупа утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею без особливих конструктивних ознак. Тілесні ушкодження, що були виявлені при дослідженні трупа з урахуванням додаткових методів дослідження, спричинені у короткий проміжок часу, в зв'язку з чим зазначити послідовність їх нанесення немає можливості. Тілесні ушкодження, що були виявлені при дослідженні трупа, утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею без особливих конструктивних особливостей. Враховуючи характер вищезазначених ушкоджень, враховуючи морфологічну картину, ступінь вираженості запального процесу, судинні реакції на ушкодженнях, усі вище перелічені крововиливи виникли у відносно короткий час.

Судово-медичних даних, які б стверджували на давність виникнення тілесних ушкоджень, не виявлено. Тілесні ушкодження, що були виявлені при дослідженні трупа утворилися задовго до настання смерті, не виключно, що в термін та за обставин зазначених в експертизі.

Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітини, у своїй сукупності, призвели до настання смерті потерпілої та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої. Тілесні ушкодження, які супроводжуються пошкодженням пристінкової плеври за своїм характером відносяться до категорії тяжких як небезпечних в момент їх заподіяння. З урахуванням кількості розташування тілесних ушкоджень, їх характеру, положення потерпілої на час нанесення їй тілесних ушкоджень було різним та змінювалося у часі. Виключити можливість до самостійних дій після спричинення потерпілій тілесних ушкоджень немає можливості у зв'язку з відсутністю судово-медичних даних. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти. Яких-небудь даних про проведення дослідження крові потерпілої на наявність у ній алкоголю в історії хвороби не має. Судово-медичні дані принципово не суперечать даним протоколу відтворення слідчого експерименту, тобто, зазначені ушкодження виникли за умов локальної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука що стиснута в кулак, нога обута у взуття, тощо;

Вказані вище докази зібрані у законний спосіб, є достовірними, допустимими та достатніми, правильно покладені судом в обґрунтування вини обвинуваченого. В зв'язку з цим відповідні доводи обвинуваченого про недоведеність його вини в скоєні, а також про суперечливість доказів є необґрунтованими.

Аналізуючи доводи обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно, того, що в мотивувальній частині вироку, суд нібито не вказав мотиви, за якими він бере одні докази та відкидає інші, що суд послався лише на ті докази, що вказані в обвинуваченні, суті всіх доводів обвинуваченого не навів, та ретельно не проаналізував, нічим не спростував та не дав відповіді на них, чим порушив ст.374 КПК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вирок відповідає вимогам ст.374 КПК України.

Як вбачається з вироку, суд належним чином мотивував прийняте рішення, та правильно зробив обґрунтований висновок щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 у фактично скоєному, правильно виклав всі обставини справи, в тому числі мотив, спосіб скоєного злочину, правильно кваліфікував ним скоєне, підтвердив їх добутими доказами, які проаналізував і дав їм належну оцінку, також навів мотиви, чому він приймає до уваги одні та відхиляє інші докази. Тим самим суд в повній мірі виконав вищевказані вимоги закону.

Як вбачається з вироку суду, він складений у відповідності до вимог чинного КПК України, фактичні обставини справи та відповідні докази у вироку викладені вірно і будь-яких даних, які свідчили б про його незаконність не вбачається, а тому відповідні доводи в апеляціях адвоката в інтересах обвинуваченого, проте, що судом було неправильно застосовано кримінальний закон, є необґрунтованими.

Юридична кваліфікація скоєного злочину ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України, є правильною.

Колегією суддів також перевірена обґрунтованість призначеного покарання ОСОБА_11

У відповідності до ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З вироку вбачається, що суд, при призначенні покарання ОСОБА_2 взяв до уваги тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, систематично застосовував фізичне насильство до ОСОБА_6, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Обставинами, обтяжуючими покарання ОСОБА_2 суд правильно визнав вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння, та щодо особи похилого віку.

Покарання, призначене судом ОСОБА_2 у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому призначення більш м'якого покарання з мотивів зазначених в апеляції обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Порушень в ході досудового слідства та у судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули за собою зміну або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,407 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого та самого обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили з моменту винесення ухвали апеляційною інстанцією.

Касаційні скарги на судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій можуть бути подані до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

-------------- ------------ ---------------

Бровченко Л.В. Дрибас Л.І. Коваленко В.Д.