Рішення № 4127002, 07.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2009 р. Справа 12/102-09

за позовом:виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м. Вінниці (21021 м. Вінниця, вул. Космонавтів, 26) в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601 м. Київ, вул. Мечнікова, 16 а, ідент. код 30401456) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 15 а, ідент. код 20102814)

до:селянського (фермерського) господарства "Луч" (23650 Вінницька обл., Тульчинський район, с. Юрківка, ідент. код 25510665)

про стягнення 79932,49 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

Прокурор: Медяна В.О.

позивача : Касько І.А. - за дорученням.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача 79932,49 грн., в тому рахунку: 34510 грн. основного боргу за договором лізингу, 2539,96 грн. пені.

Ухвалою суду від 22.06.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.07.2009р.

В судове засідання 07.07.2009 р. з'явились представники прокурора та позивача, які подали заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, мотивуючи її тим, що при нарахуванні пені допущено помилку, а саме: не враховано зменшення ставки НБУ з 15 червня 2009 року. У зв'язку з цим прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 5867,55 грн. пені

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач правом участі в розгляді справи не скористався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 22.06.2009 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції за № 287045).

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, оцінивши надані докази, суд встановив, що 21.03.2008 року між ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Селянським (фермерським) господарством "Луч" було укладено договір фінансового лізингу за № 02-08-84 сфл (далі - договір).

Відповідно до п. 1 даного договору позивач, як лізингодавець, взяв на себе зобов'язання передати відповідачу - лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність. Додатком №1 до договору фінансового лізингу визначено предмет лізингу, яким є зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" вартістю 520487 грн., Додатком №2 до договору встановлено графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п.3.5.3 Лізингоодержувач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу вартості предмету лізингу;

- винагороду у розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців.

Як стверджується актом №24 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.04.2008 року, позивач передав, а відповідач прийняв зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" вартістю 520487 грн.

Згідно договору та графіку сплати лізингових платежів, відповідач повинен був сплатити лізингові платежі в сумі 93064,94 грн., в т.ч.: в частині відшкодування вартості техніки - 63202 грн., в частині щорічної винагороди - 29862,94 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши 16.01.2009 р. лізинговий платіж в частині щорічної винагороди в сумі 19000 грн.

Заборгованість по лізингових платежах станом на 16.06.2009 р. становить 74064,94 грн., в т.ч. в частині відшкодування вартості техніки - 63202 грн., в частині щорічної винагороди - 10862,94 грн.

Наведене стверджується матеріалми справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, жлслідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.3-4, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не надав до суду доказів сплати чергових лізингових платежів у встановленому розмірі, натомість суму заборгованості перед позивачем в розмірі 74064,94 підтвердив у акті звірки станом на 17.06.2009 р.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 74064,94 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 74064,94 грн. доведеною, що дає підстави для задоволення позову в цій частині.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5867,65 грн. пені в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В п. 7.1 Договору сторонами встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен календарний дінь прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення пені з урахуванням поданої в судовому засіданні заяви від 07.07.2009 р. є правомірною, оскільки відповідає умовам договору та чинному законодавству.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 5867,55 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Луч" (23620 Вінницька обл., Тульчинський район, с. Юрківка, ідент. код 20102814, р/р 26009372001 в філії АБ "Енергобанк" м. Вінниця, МФО 302731):

- на користь відкритого акціонерного Товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601 м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, ідент. код 30401456, р/р 206007010890601 в ЗАТ "Альфа-Банк" МФО 300498) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, ідент. код 25510665, р/р 2600916276, в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247) 74064,94 грн. боргу та 5867,55 грн. пені;

- до державного бюджету - 799,32 грн. державного мита та 312,47 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 липня 2009 р.

віддрук.4 прим.:

1 - до справи

2 - прокуратура Ленінського району м. Вінниці (21021 м. Вінниця, вул. Космонавтів, 26)

3 - позивачу Вінницькій філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 15 а)

4 - відповідачу Селянському (фермерському) господарству "Луч" (23650 Вінницька обл., Тульчинський район, с. Юрківка,