Рішення № 4126764, 17.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 липня 2009 р. Справа 9/134-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі судового засідання Кравчук Н.Л.,

за участю представників сторін:

позивача : Сагайдюк А.В., за довіреністю № 1642-НЮ від 16.06.2009 року (юрисконсульт)

відповідача : Ляхович О.С., за довіреністю № 46/09-д від 28.03.2009 року (юрисконсульт)

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду (кім. № 1109), справу

за позовом:Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" ( вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01034)

до:Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" ( пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 30163,04 грн.

ВСТАНОВИВ :

Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" подано позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" попередньої оплати та штрафних санкцій на загальну суму 30163 грн. 04 коп..

Позов мотивовано тим, що відповідач уклав з позивачем договір № Ж-09-50 від 01.01.2009 року. на поставку та транспортування природного газу за що була проведена передоплата відповідно до виставленого рахунку № 124 від 21.01.2009 року. Однак, відповідач не поставив визначеного договором газу, що спонукало до звернення з позовом до суду про стягнення 28288 грн. 08 коп. перерахованої попередньої оплати, 1302 грн. 03 коп. - пені, 410 грн. 18 коп. - інфляційних та 162 грн. 75 коп. - річних.

Ухвалою суду від 03.06.2009 року за даним позовом порушено провадження у справі № 9/134-09 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2009 року. В зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладався на 17.07.2009 року, про що свідчить ухвала суду від 30.06.2009 року.

17 липня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним, підтримуючи позицію викладену у відзиві № 07-15-1204 від 24.06.2009 року , зокрема, запевняючи, що позивач в своїх позовних вимогах не доводить ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та надає необгрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми. Пояснює, що в січні 2009 року для товариства були відсутні ліміти природного газу для всіх категорій споживачів, затверджені Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз" у зв'язку з припиненням подачі природного газу Російською Федерацією з 01 січня 2009 року, крім населення та об'єктів соціальної сфери, а тому, кошти які були сплачені Позивачем в сумі 28288 грн. 08 коп. , зараховані як попередня оплата на наступний період надання послуг. У зв'язку з відсутністю природного газу для промислових підприємств відповідач надавав послуги лише по транспортуванню природного газу до споживачів, в тому рахунку до позивача. Крім того, відповідач зазначив, що Договором № Т-09-5П від 01.01.2009 року не передбачено такого виду відповідальності , як стягнення подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення поставки газу та втрат від інфляції, а тому вимога щодо стягнення пені та інфляційних не підлягає задоволенню. Поряд з тим, вказував, що в зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство ( № 10/176-05) відносно відповідача, введено мараторій на задоволення вимог кредиторів відповідача, який діє і по даний час, відповідно зважаючи на ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мараторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка ( штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, податків і зборів ( обов'язкових платежів).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між сторонами було укладено договір № ПЗ/БМЕС-09489/НЮ від 04.03.2009 року відповідно до умов якого відповідач (який в договорі іменується, як Постачальник) зобов'язався поставити позивачу ( згідно договору - Споживач) в 2009 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню, послуг з реалізації НАК "Нафтогаз України" та збору у вигляді цільової надбавки на умовах даного Договору.

В пункті 5.1 Договору сторони погодили, що Споживач не пізніше, ніж за десять календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у п. 1.2 Договору об'ємів та діючих у даному місяці цін та тарифів, зазначених у п. 4. 1 Договору.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов договору, на підставі рахунку № 124 від 21.01.2009 року, перерахував на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 28288 грн. 00 коп., що вбачається з платіжного доручення № 102 від 11.02.2009 року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки газу не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 06.04.2009 року № НЮ-16-120/09П про спонукання до виконання умов договору, однак претензія залишена без відповіді та задоволення.

Як встановлено судом, відповідачем своєчасно не здійснено поставку позивачеві природного газу на суму 28288 грн. 08 коп., згідно укладеного сторонами договору.

Тобто, Постачальником не поставлено товар, за який одержано суму попередньої оплати, на загальну суму 28288 грн. 08 коп..

Зважаючи на те, що 01.01.2009 року між сторонами по справі було укладено договір № Ж-09-6П-тр на транспортування природного газу, предметом якого є надання Облгазом Споживачу послуг по транспортуванню газу зазначеного Договором на постачання природного газу, укладеним між Споживачем та будь-яким незалежним Постачальником природного газу, позивач заборгував відповідачу 1916 грн. 83 коп. за постачання природного газу мережею відповідача в січні, лютому та березні ( що вбачається з рахунків- фактур № УУГ-000945 від 30.01.2009 року, № УГГ-000415 від 26.02.2009 року та № УГГ-000753 від 31.03.2009 року), а відтак сума боргу відповідача зменшиться та становитиме - 26371 грн. 25 коп. ( 28288 грн. 08 коп. - 1916 грн. 83 коп.).

З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині вимог стосовно стягнення 1916 грн. 83 коп. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку із відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до умов договору ( розділ 6) позивач, за період з 27.02.2009 року по 07.05.2009 року, нарахував відповідачеві пеню в сумі 1302 грн. 03 коп..

Однак, розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 1302 грн. 03 коп. пені, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

Пеня є самостійним засобом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 546 Цивільного кодексу України - види забезпечення виконання зобов'язань). Нею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої Законом, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Як вбачається з розділу 6 Договору № Ж-09-50 від 01.01.2009 р. пеня передбачена лише у випадках порушення договірних зобов'язань Споживачем, тоді як відповідальність Постачальника сторонами в згаданому договорі не обумовлена, а відтак вимога про стягнення суми пені заявлена позивачем безпідставно як наслідок задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до даної норми, відповідачу нараховано 410 грн. 18 коп. – інфляційних та 162 грн. 75 коп. – 3% річних .

Нарахування інфляційних та річних, що містяться в розрахунку позивача (а.с. 42,43) визнаються судом обгрунтованими та арифметично правильними.

Крім того, представником позивача надано докази з яких вбачається укладення окремого договору на транспортування газу, а саме з ТОВ "Центр", що діє на підставі Ліцензії Серії АВ № 387218 від 22.01.2009 року, а також докази в підтвердження факту постачання газу, зокрема надано акти прийому-передачі природного газу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин на які посилається позивач належними доказами передбаченим процесуальним законом порядком не спростував.

Враховуючи встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості та інфляційних та річних, з покладенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 546 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116, ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" , пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012 ( код ЗКПО 03338649, р/р 260040101349 ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" в м. Києві МФО 380054) на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01034 ( код 04713033) 26371 грн. 25 коп. перерахованої попередньої оплати, 410 грн. 18 коп. - інфляційних, 162 грн. 75 коп. - річних, 288 грн. 64 коп. - витрат по сплаті державного мита та 299 грн. 04 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1916 грн. 83 коп. - припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 липня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу - ДТГО "Південно-Західна залізниця" ( вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01034),

3 - відповідачу - ВАТ "Вінницягаз" ( пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)