ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
04 листопада 2014 р. Справа № 908/2160/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод», м. Запоріжжя (вх. № 2765 З/2-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. у справі № 908/2160/14,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заводу підйомних машин та металоконструкцій», м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод», м. Запоріжжя
про стягнення 9525,57 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. у справі №908/2160/14 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 7377,00 грн. основного боргу, 977,38 грн. пені, 176,62 грн. 3% річних, 994,57 грн. втрат від інфляції, 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Відповідач з рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. у справі № 908/2160/14 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Скарга відповідача мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що справа була розглянута за відсутності його представника, направити якого підприємство відповідача не мало можливості, у зв'язку з чим ТОВ «ДЕМЗ» було позбавлене можливості надати до суду відзив на позовну заяву, що призвело до неповного з`ясування всіх обставин справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2014р.
Враховуючи, що апелянтом за подання апеляційної скарги на рішення майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 608,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 330 від 26.08.2014р., надане до апеляційної скарги (а.с. 98), колегія суддів зобов'язала відповідача ухвалою від 19.09.2014р. надати апеляційному суду докази доплати до державного бюджету України судового збору у сумі 305,50 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконанням відповідачем вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р. апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. по даній справі залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В, код ЄДРПОУ 01033326, р/р 26007205723 в ЗОТ АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 851011, рахунок отримувача - 31216206782003, код класифікації доходів бюджету - 22030001) 305,50 грн. (триста п`ять гривень 50 копійок) судового збору.
Як вже зазначалось, звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач не доплатив до державного бюджету судового збору у розмірі 305,50 грн., вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р. не виконав.
Статтями 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Імперативною нормою ст.124 Основного Закону України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 ГПК України закріплено імперативний припис щодо обов'язковості рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили. Вони є обов'язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також, принцип обов'язковості виконання судових рішень передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно ч.2 ст.13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2014 року по справі №908/2160/14 є обов'язковою до виконання на всій території України.
Ненадання без поважних причин витребуваних судом доказів щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі свідчить про неналежне виконання відповідачем у даній справі своїх обов'язків при розгляді справи №908/2160/14 в суді апеляційної інстанції та зловживання своїми процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України, що є проявом неповаги до суду.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судові засідання суду першої та апеляційної інстанції не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
Судом першої інстанції розгляд справи відкладався у зв'язку з витребуванням у сторін необхідних документів та у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, явку якого судом визнано обов'язковою (ухвала суду від 14.07.2014р.).
Проте, відповідач явку в судове засідання не забезпечив, свого представника до суду не направив, витребувані судом документи не надав.
Єдиним аргументом щодо скасування рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р., наведеним відповідачем в апеляційній скарзі було - розгляд господарським судом даної справи за відсутності його представника, направити якого підприємство відповідача не мало можливості, у зв'язку з чим ТОВ «ДЕМЗ» було позбавлене можливості надати до суду відзив на позовну заяву, що призвело до неповного з`ясування всіх обставин справи.
В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач також не з`являвся двічі (09.10.2014р. та 04.11.2014р.).
Відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р. сторін попереджено про обов'язковість повідомлення суд про причини неявки у судові засідання.
Частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги для сторін щодо добросовісного користування своїми процесуальними правами та вжиття необхідних заходів для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Отже, колегія суддів зазначає що систематичне не з`явлення без поважних причин на виклик суду та неповідомлення про причини неявки, а також невиконання вимог ухвали щодо надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з боку відповідача свідчить про нехтування відповідачем своїми процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, що колегія суддів розцінює як неповагу до суду.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», зокрема, у п. 3.9.3. господарським судам надані роз'яснення: «У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.
Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК.»
Таким чином, враховуючи, що у зв'язку з неявкою відповідача у судах першої та апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, відповідачу надавалась можливість забезпечити явку свого представника у наступне судове засідання, при прийнятті апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом скаргу відповідача прийнято до провадження без належних доказів сплати судового збору з подальшою можливістю сплати недостатньої суми судового збору до державного бюджету, колегія суддів вважає, що право відповідача на оскарження судового акту, яким на його думку порушено його права, було забезпечено належним чином.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про повідомлення керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод», м. Запоріжжя про недоліки у юридичному супроводженні участі в господарському процесі з метою вжиття заходів щодо підвищення відповідальності та ефективності діяльності посадових осіб, які забезпечують представництво інтересів в судах та недопущенні порушень законодавства в подальшому та вжиття відповідних заходів реагування.
Керуючись статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
УХВАЛИЛА:
Окрему ухвалу надіслати відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод».
Повідомити керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» про вказані недоліки в юридичному супроводженні розгляду даної справи його представників для вжиття відповідних організаційно-правових заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.
Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель
Судове рішення № 41265514, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 07.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Окрема ухвала. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/2160/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: