Рішення № 4126474, 15.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.09р.

Справа № 35/242-09

За позовом Державного підприємства "Науково - виробниче об'єднання

"Павлоградський хімічний завод",

м. Павлоград Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління

водопровідно - каналізаційного господарства",

м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 2 380 541, 35 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача -Тітов Є.Г., вед. юрисконсульт, дов. №25/256-79 від 02.11.2007 р.

від відповідача -Якут І.М., представник, дов. №4178/1 від 08.01.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за надані послуги з приймання стічних вод - 1 547 488,88 грн, пеню - 101778,90 грн, штраф 7% - 48 587,46 грн, інфляційні втрати - 603 830,04 грн, 3% річних - 78 856,07 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №417106 від 21.02.2006р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав довідку про наявність заборгованості та уточнений розрахунок до позову, згідно якого сума боргу складає 1 547 488,88 грн, пеня –67 162,55 грн, 7% штрафу –48 587,46 грн, інфляційні втрати –603830,04 грн, 3% річних –78 856,07 грн.

Відповідач із заборгованістю погоджується частково в сумі 1533671,00 грн, посилаючись на оплату 13817,88 грн. В стягненні пені, інфляційних втрат, штрафу та річних просить відмовити, мотивуючи тим, що Павлоградською міською радою прийнято рішення №202 від 19.12.2006р. щодо припинення нарахування відповідачу штрафних санкцій.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" - виконавець (надалі позивач) та Кому-нальним підприємством "Павлоградське виробниче управління водопро-відно - каналізаційного господарства" –замовник (надалі відповідач) було укладено договір №417106 від 21.02.2006р. на послуги з прийому стічних вод строком дії до 31.12.2006р. До вказаного договору було укладено угоду про зміну та доповнення договору №417106 від 21.02.2006р. щодо зміни договору в частині обсягу прийому стічних вод, протокол узгодження розбіжностей, додаткову угоду №1 від 01.08.2008р., якою договір був продовжений до 01.01.2009р. та додаткову угоду №2 від 31.12.2008р., в якій сторони продовжили строк дії договору до 01.01.2010р.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу обумовлені послуги та в спірний період з березня 2006р. по грудень 2008р. включно надав послуг по прийманню стічних вод на загальну суму 1 835 531,74 грн, що підтверджується Актами про кількість прийнятих стоків за березень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р. та січень-грудень 2008р., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.3. договору розрахунок за надані послуги повинен здійснюватись шляхом оплати відповідачем рахунків, виставлених позивачем. Рахунки виставляються на підставі акту приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами. Відповідач зобов’язаний щомісячно (не пізніше 25 числа) здійснювати передплату в розмірі 50% від суми наданих позивачем послуг в попередньому місяці. Кінцевий розрахунок відповідач зобов’язаний здійснити не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 288 753,93 грн, в тому числі суму 711,07 грн сплатив 02.06.2009р., що підтверджується платіжним дорученням №892 від 02.06.2009р. Оскільки вказану суму було сплачено після звернення позивача з позовом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи. Суд вважає, що позивач безпідставно не враховує цю суму як оплату боргу за спірним договором, оскільки в призначенні платежу наявне однозначне посилання на договір №417106 від 21.02.2006р. Доказів того, що відповідач надсилав йому повідомлення про зміну призначення цього платежу позивачем не надано. Суд також не приймає лист відповідача №988 від 05.05.2009р. щодо зміни призначення платежу в сумі 13 106,81 грн за платіжним дорученням №579 від 29.04.2009р. з договору №6297602 від 16.07.2002р. на договір №417106 від 21.02.2006р., оскільки вказаний лист адресований не прямо позивачу а філії банку та не надано доказів надсилання цього листа банківській установі та його виконання банком (повідомлення позивача). З огляду, на це сума 13 106,81 грн не може бути врахована судом як оплата спірного боргу.

Заборгованість становить 1 546 777,81 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння на 01.03.2009р. та частково визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

За умовами п. 7.3. договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до договору у разі несвоєчасної оплати рахунку з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення, а за перевищення понад 30 календарних днів підлягає сплаті штраф в розмірі 7% від зазначеної суми.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національно-го банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо ін-ший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник гро-шових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовід-носини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відпо-відальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульова-но Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за про-строчку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюєть-ся від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням цього пеня за період прострочення платежу становить з 28.04.2008р. по 28.04.2009р. з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Гос- подарського кодексу України становить 67 162,56 грн та вірно розрахована позивачем в уточненому розрахунку.

Штраф за прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів становитиме 695 126,80 грн х 7% = 48 587,46 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 06.04.2006р. по 28.04.2009р. становлять 78 856,07 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з квітня 2006р. по березень 2009р. включно –603 830,04 грн.

Посилання відповідача на Рішення Павлоградської міської Ради №202 від 19.12.2006р. «Щодо застосування мораторію до процедури банкрутства КП "Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" і КП «Павлоградтеплоенерго»як на підставу звільнення його від сплати штрафних санкцій суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаним рішенням врегульовані зовсім інші відносини, а саме відносини пов’язані з процедурами банкрутства, воно не стосується інших договірних відносин відповідача, в яких органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо звільнення комунальних підприємств від сплати штрафних санкцій.

Разом з тим, зважаючи на доводи відповідача, суд вважає за можливе зменшити пеню та 7% штраф та стягнути їх в розмірі: пеню –33 581,28 грн та 7% штраф –24 293,73 грн (50% від нарахованих), оскільки нарахування на заборгованість надто великі та складають більше 50% боргу.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –1 546 777,81 грн, пені –33 581,28 грн, 7% штрафу –24 293,73 грн, 3% річних –78 856,07 грн, інфляційних втрат –603 830,04 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення боргу 711,07 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" –51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 41/а, код ЄДРПОУ 03341345 (р/р 2600709130070 ДФ АКБ «Правекс-Банк», МФО 305932) на користь Державного підприємства "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" –51402, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112 (р/р 26004010045005 в ДФ АТ Індекс-Банк м. Павлоград, МФО 307015) борг –1 546 777,81 грн (один мільйон п’ятсот сорок шість тисяч сімсот сімдесят сім грн 81 коп), пеню –33 581,28 грн (тридцять три тисячі п’ятсот вісімдесят одну грн 28 коп), 7% штрафу –24 293,73 грн (двадцять чотири тисячі двісті дев’яносто три грн 73 коп), 3% річних –78 856,07 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот п’ятдесят шість грн 07 коп), інфляційні втрати –603 830,04 грн (шістсот три тисячі вісімсот тридцять грн 04 коп), витрати по сплаті держмита –23 459,25 грн (двадцять три тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять грн 25 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –307,81 грн (триста сім грн 81 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 14 липня 2009р.