Ухвала суду № 41264243, 05.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/824/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Толстой О. О.Номер провадження 22-ц/788/1951/14 Суддя-доповідач - Гагін М. В. Категорія - 9

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г.

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 18 вересня 2014 року

у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про витребування автомобіля з незаконного володіння,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18 вересня 2014 року у задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації відмовлено.

В апеляційній скарзі Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому доводить, що відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» саме довірена особа повертає авто, що не було зроблено останнім. Тому твердження ОСОБА_3 про невідоме місце знаходження спірного майна не відповідає дійсності і саме ним чиняться перешкоди у поверненні автомобіля, він не виконав покладений на нього обов'язок повернути автомобіль.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористався, його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що набувачем гуманітарної допомоги у вигляді автомобіля "VOLKSWAGEN Passat B5" була померла ОСОБА_6, але відповідачем не надано належних доказів знаходження у відповідача вказаного автомобіля, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

Згідно з ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до абз.6 ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.

Згідно з п.п.16, 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року (в редакції станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року) після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога і знаходиться в користуванні менш ніж 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. У разі несплати членом сім'ї інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів автомобіль повертається (вилучається) органами державної виконавчої служби за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу №113 від 27 вересня 2006 року Головне управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, яке в подальшому перейменовано в департамент соціального захисту населення, 29 вересня 2006 року забезпечило інваліда І групи ОСОБА_6 автомобілем "VOLKSWAGEN Passat B5", 1999 року випуску, в якості гуманітарної допомоги без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі, з передачею права керування онуку ОСОБА_3.

Як убачається з довідки про реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку та вибракування транспортного засобу від 29 вересня 2006 року, вищевказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_6, нею отримані номерні знаки - НОМЕР_1, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла.

Згідно листа Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 направлялась пропозиція щодо надання необхідних документів для порушення питання про передачу у його власність, наданого ОСОБА_6 автомобіля "VOLKSWAGEN Passat B5".

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок від 8 вересня 1997 року був затверджений у зв'язку з прийняттям Законів України від 22 грудня 1995 року № 488 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та від 6 червня 1996 року № 230 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з метою впорядкування забезпечення автомобілями різних категорій інвалідів та спрямований на захист інтересів інвалідів.

Згідно з п. 37 Порядку від 8 вересня 1997 року в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля ОСОБА_6 після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Частиною 4 ст. 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Порядок від 8 вересня 1997 року, був визнаний таким, що втратив чинність Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року.

Таким чином, питання про вилучення після смерті інваліда в його сім'ї автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда, якому надавався автомобіль як гуманітарна допомога.

В той же час, за змістом статті 387 ЦК України, позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Відповідно до вироків від 03 квітня 2014 року Зарічного районного суду м.Суми та від 23 вересня 2014 року Апеляційного суду Сумської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 відповідача у цій цивільній справі, визнано винним у скоєнні злочинів за ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України й призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, що є його власністю, а також взято під варту із зали суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та у відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України щодо обов'язковості вироку у кримінальній справі, який набрав законної сили, відносно цивільно-правових наслідків ОСОБА_3 щодо неможливості фізично утримувати спірний автомобіль перебуваючи під вартою, позов задоволенню не підлягає.

Зазначені обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації відхилити.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 18 вересня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 129 грн. 45 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -