Рішення № 4126204, 26.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
26.05.2009
Номер справи
33/182-09
Номер документу
4126204
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.09р.

Справа № 33/182-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищево, Харківський район, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершина", м. Дніпропетровськ

про стягнення 155 653 грн. 93 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ворона К.П., довіреність № 1061 від 22.05.2008 року

Від відповідача: Коваленко О.А. (директор)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтершина” про стягнення 114 695 грн. 16 коп. –основного боргу, 8 924 грн.29 коп. –пені, 7 569 грн. 88 коп. –інфляційних збитків, 1 525 грн. 57 коп. –3% річних, 22 939 грн. 03 коп. –20% штрафу та витрати по справі.

В судове засідання 19.05.2009 року з’явилися представники сторін. Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2009 року та у відзиві на позовну заяву від 27.04.2009 року позовні вимоги ТОВ „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка” не визнає, посилаючись на те, що він не мав можливості забезпечити звірку взаєморозрахунків, в зв’язку з тим, що матеріали бухгалтерського обліку підприємства за 2008 рік відповідно до договору відповідального зберігання знаходяться на зберіганні у приватного підприємця й доступ до них може бути здійснений лише після 30.05.2009 року та просив відкласти розгляд справи до 15.06.2009 року. Крім того, відповідач зазначив, що в нього відсутні копії видаткових накладних та довіреностей, доданих до позовної заяви.

У судовому засіданні 19.05.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ :

01.01.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки товару № 02860-08 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник передає у власність покупця товар, а зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, вважаються, якщо не обумовлено інше, отриманими на виконання даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору умови поставки: EXW (Інкотермс 2000) склад постачальника: вул. Промислова, 1, смт. Васищево, Харківський р-н, Харківська область. За таких умовах поставки претензії покупця по кількості приймаються тальки в момент завантаження транспортного засобу. По узгодженню сторін можлива поставка товару на умовах СРТ склад покупця. За таких умовах поставки претензії покупця по кількості приймаються тільки до моменту від’їзду транспортного засобу, який доставив вантаж.

Відповідно до пункту 4.2. Договору остаточна загальна сума Договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох сторін.

Згідно з пунктом 4.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного Договору та видаткових накладних до нього шляхом переводу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або вартість товару вноситься в касу постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з пунктом 4.5. Договору моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар, який поставляється.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу в період з 26 вересня 2008 року по 14 листопада 2008 року товару на загальну суму 164 783 грн. 16 коп., що підтверджується видатковими накладними № ХВ-0079652 від 26.09.2008 року на суму 38 350 грн. 08 коп., № ХВ-0082426 від 03.10.2008 року на суму 24 478 грн. 92 коп., № ХВ-0084941 від 10.10.2008 року на суму 82 764 грн. 18 коп., № ХВ-0084940 від 10.10.2008 року на суму 6 014 грн. 64 коп., № ХВ-0087360 від 17.10.2008 року на суму 1 403 грн. 16 коп., № ХВ-0094933 від 07.11.2008 року на суму 7 836 грн. 84 коп., № ХВ-0097491 від 14.11.2008 року на суму 3 935 грн. 34 коп. та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯПА № 696143 від 26.09.2008 року, № 1 від 03.10.2008 року, № 5 від 10.10.2008 року, № 9 від 17.10.2008 року, № 15 від 07.11.2008 року, № 23 від 14.11.2008 року (а.с. 13-25).

Відповідач, свої договірні зобов’язання в частині оплати товару, виконав частково, сплативши позивачу 50 088 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, кі знаходяться в матеріалах справи (а.с. 46-50).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 114 695 грн. 16 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати товару покупець за вимогою постачальника зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а в разі прострочення платежу більше 30 календарних днів –сплачує штраф в розмірі 20% від простроченої суми, пеня складає 8 924 грн. 29 коп. та 20% штрафу –22 939 грн. 03 коп., які підлягають до стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні збитки в сумі 7 569 грн. 88 коп. та 3% річні –1 525 грн. 57 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 114 695 грн. 16 коп. –основного боргу по договору поставки товару № 02860-08 від 01.01.2008 року, 8 924 грн. 29 коп. –пені, 22 939 грн. 03 коп. –20% штрафу, 7 569 грн. 88 коп. –інфляційних збитків, 1 525 грн. 57 коп. –3% річних.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до 15.06.2009 року для можливості проведення звірки розрахунків, оскільки по-перше, акт звірки відображає лише загальний стан розрахунків між сторонами за певний період і не є первинним бухгалтерським документом та розгляд справи вже відкладався з 27.04.2009 року на 19.05.2009 року по причині неявки сторін в судове засідання, а по-друге, в матеріалах справи достатньо документів для вирішення даної справи по суті.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтершина” (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Белостоцького, буд. 143, код ЄДРПОУ 32964915, МФО 305299, п/р 26004050400499 в КБ „Приватбанк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка” (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33010822, МФО 351254, п/р 260080018324 у АКРБ „Регіон-Банк”, м. Харків) 114 695 (сто чотирнадцять тисяч шістсот дев’яносто п’ять) грн. 16 коп. –основного боргу, 8 924 (вісім тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 29 коп. –пені, 22 939 (двадцять дві тисячі дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 03 коп. –20% штрафу, 7 569 (сім тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 88 коп. –інфляційних збитків, 1 525 (одна тисяча п’ятсот двадцять п’ять) грн. 57 коп. –3% річних, 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 54 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення оформлене

Відповідно до ст. 84 ГПК України -06.07.2009 р.

Попередній документ : 4126184
Наступний документ : 4126207