Ухвала суду № 41258889, 11.02.2014, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1423/13-ц

№ провадження 2-п/453/2/14

Ухвала

судового засідання

11.02.2014 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Брони А.Л.,

при секретарі Павкевич Н.Я.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 28.11.2013 року,

встановив:

Представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 28.11.2013 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. У обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що при прийнятті вказаного рішення суд наклав подвійне стягнення на одного і того ж боржника за одне і теж прострочення, зокрема одночасно звернув стягнення на предмет іпотеки та стягнув суму заборгованості за кредитним договором. Окрім цього, суд не взяв до уваги те, що у житловому будинку, який є предметом іпотеки, зареєстрована та проживає малолітня дитина, а тому розгляд справи повинен був проводитися за участю представника органу опіки та піклування. Також зазначила, що судом не було досліджено, що 27.05.2009 року було вчинено виконавчий напис по кредитному договору, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно за адресою: по вул. Героїв Маківки, 22 у м. Сколе Львівської області, з виконання якого відкрито виконавче провадження. Вказала, що вона, як представник відповідача за рішенням ОСОБА_2, не була повідомлена належним чином про дату та час судового розгляду справи, що, на її думку, призвело до порушення прав та законних інтересів її довірителя. За таких обставин просить суд звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 22 «Про захист прав споживачів», скасувати заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 28.11.2013 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та призначити розгляд справи в загальному порядку.

Представник відповідача за рішенням ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з вищенаведених підстав, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід задовольнити з наступних підстав.

28.11.2013 року Сколівським районним судом Львівської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким було задоволено позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд не бере до уваги твердження заявника та його представника про те, що заочним рішенням суду було накладено подвійне стягнення на одного і того ж боржника за одне і теж прострочення, а саме одночасно звернуто стягнення на предмет іпотеки та стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справи від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин» суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку». Оскільки позичальником за кредитним договором є ОСОБА_3, а іпотекодавцем ОСОБА_2, суд ухвалив рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

Суд також не бере до уваги посилання заявника та його представника на те, що у житловому будинку, який є предметом іпотеки, зареєстрована та проживає малолітня дитина, у зв`язку з чим до участі у справі необхідно було залучити представника органу опіки та піклування, оскільки на момент укладення кредитного договору, договорів поруки та іпотеки від 08.05.2008 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживала та не була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідача за рішенням ОСОБА_2 неодноразово було належним чином повідомлено про дату та час судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, попереджено про наслідки його неявки, а тому ОСОБА_2 вправі був особисто з`явитися на вказану дату та час в судове засідання і надати свої пояснення щодо обставин даної справи або забезпечити у судове засідання явку свого представника, проте відповідач наданим йому правом не скористався, жодного разу у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому суд, за наявності заяви від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, котрий також не заперечував проти заочного розгляду справи, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було вчинено виконавчий напис № 718, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок загальною площею 274,0 м2 , житловою площею 116,7 м2 і земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер 4624510100:01:006:0016, надану для обслуговування даного житлового будинку по вул. Героїв Маківки, 22 у м. Сколе Львівської області, які належать на праві власності ОСОБА_2, з виконання якого 03.06.2009 року відкрито виконавче провадження, що підтверджується копіями виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ураховуючи наведене, і те, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд дійшов висновку про скасування заочного рішення Сколівського районного суду від 28.11.2013 року та призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки є наявною обставина, яка має істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати заочне рішення Сколівського районного суду від 28.11.2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки і призначити дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 6 березня 2014 року на 11 годину.

Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя