Справа № 343/3144/13-ц
Провадження № 22ц/779/1579/2014
Категорія 47
Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Фединяка В.Д.
суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.
секретаря Мельник О.В.
з участю ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Тростянецька сільська рада Долинського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 29 травня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з указаним позовом і зазначала, що в її користуванні перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_1, що підтверджується записами в погосподарській книжці №13, особового рахунку НОМЕР_1 та довідки №83 наданої виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області. Проте у травні 2013 року ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці самовільно розмістив будівельні матеріали та чинить їй перешкоди в користуванні цією землею і завдає маральної шкоди. У зв'язку з цим, просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні зазначеною земельною ділянкою та стягнути на її користь 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Долинського районного суду від 29 травня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволені позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що спірна земельна ділянка в 1973 року надана їй рішенням правління колгоспу ім. Щорса, її право користування цією землею підтверджується записами в погосподарській книжці №13, особового рахунку НОМЕР_1 та довідки №83 наданої виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району, яке порушено відповідачем незаконним розміщенням на цій земельній ділянці будівельних матеріалів внаслідок чого їй заподіяно моральну шкоду.
У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просить задовольнити цю скаргу.
ОСОБА_4 вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка на якій розміщені ним будівельні матеріали в минулому належала його матері, тому повинна перейти в його користування.
Представник Тростянецької сільської ради Долинського району пояснив, що спірною земельною ділянкою користується позивачка і правомірність такого користування підтверджується записами в погосподарській книжці №13, особового рахунку НОМЕР_1.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач на момент подання позову не став належним чином власником чи землекористувачем спірної земельної ділянки, так як не отримав у встановленому законом порядку документ про право власності чи землекористування спірною земельною ділянкою, тому і не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Згідно ч.5 ст.20 "Земельного кодексу Української РСР" від 08.07.1970, який був чинним на час надання спірної земельної ділянки, право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.
Судом встановлено, що рішенням правління колгоспу №5 від 07.05.1973 року ОСОБА_2 надано спірну земельну ділянку розміром 0.10 га внаслідок чого за її господарством рахувалось 0.58 га. Даний факт засвідчується записами в погосподарських книгах Тростянецької сільської ради Долинського району.
З часу надання спірної земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 позивачка користується по даний час. Зазначених обставин сторони не заперечують і підтверджуються записами в по господарській книжці №13, особового рахунку НОМЕР_1 і даними, які містяться у довідці №83 від 29.06.2012 року виданої виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району (а.с.5).
Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (п. 7 Перехідних положень ЗК України в редакції 2001 року).
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
В п. 7 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).
Також встановлено, що у травні 2013 року відповідач ОСОБА_4 на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка перебуває в користування позивачки розмістив будівельні матеріали (дошку) і чинить останній перешкоди в користуванні цією землею. Даний факт підтверджується даними, які містяться у довідці №167-02/29 від 07.10.2013 року виданій Тростянецькою сільською радою Долинського району (а.с.6) та акті обстеження спірної земельної ділянки комісією створеною Тростянецькою сільською радою Долинського району від 10.10.2013 року, затвердженим сільським головою (а.с.7) і не заперечується відповідачем.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_4 про те, що він не порушує право позивачки на користування земельною ділянкою, так як будівельні матеріали розміщені ним на земельній ділянці, яка належала в минулому його покійній матері, оскільки є голослівними.
За таких обставин, відповідача слід зобов'язати не чинити перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України із цих питань, даних у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", про те, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Згідно з п. 4 цієї ж постанови позивач має зазначити в позовній заяві, в чому така шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5 тис. грн., посилаючись на те, що дії відповідача негативно вплинули на її фізичний та психічний стан та змушенні купівлі овочів на базарі. Проте ніяких доказів на підтвердження зазначених вимог ОСОБА_2 не наддала., тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2
Відповідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Долинського районного суду від 29 травня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Тростянецька сільська рада Долинського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і стягнення 5000 грн. моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та звільнити зазначену земельну ділянку від самовільно розміщених на ній будівельних матеріалів.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 172 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д.Фединяк Судді: В.М.Васильковський
О.Є.Меленко
Судове рішення № 41254865, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 21.10.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/3144/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: