Ухвала суду № 41244618, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/3338/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прозір"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року

по справі № 804/3338/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "Прозір"

до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Приватне підприємство "Прозір" звернулося до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.02.2013 року № 0000090220 та № 0000100220.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить суд їх скасувати, так як взаємовідносини з ПП "Сервістранс Н-08" підтверджені первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду Приватне підприємство "Прозір" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просять суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,що податковм ограном у період з 30.01.2013 року по 31.01.2013 року проведена позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Прозір" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством "Сервістранс Н-08" за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 72/22-2/31098093 від 31.01.2013 року. Актом перевірки було встановлено встановлено ряд порушень, а саме: пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 13 728 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року у сумі 13 728 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 4 992 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року в сумі 4 992 грн. (вересень 2010 року.)

Ні підставі акту податковим органом 15.02.2012 року винесено податкові повідомлення рішення 15.02.2012 року № 0000100220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 20 592 грн. (за основним платежем - 13 728 грн., фінансові санкції - 6 864 грн.), та № 0000090220 від 15.02.2013 року, яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 488 грн. (за основним платежем - 4 992 грн., фінансові санкції - 2 496 грн.).

Підставою для зазначеного донарахування став висновок податкового органу про те, що позивач безпідставно зменшив оподатковуваний доход на суму витрат за операціями з придбання дизельного палева в рамках господарських правовідносин з ПП "Сервістранс Н-08" за договором поставки від 02.09.2010 року №14.

На обґрунтування цього висновку податкова інспекція зазначає про безтоварний характер цих операцій, які не опосередковувалися фактичним рухом активів, що підтверджується обставинами, встановленими вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011року у справі № 1-301/11.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у задоволенні позову відмовлено з посиланням, зокрема, на вирок у кримінальній справі, яким встановлено фіктивний характер діяльності контрагента позивача (ПП "Сервістранс Н-08"), що виключає можливість реального виконання ним поставок товару в адресу позивача.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок формування валових витрат був врегульований статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 названого Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на формування валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні та повні відомості про зміст господарської операції та її учасників.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість валових витрат первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує визначено постачальником вартість товару при обчисленні суми податку на прибуток, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

У даному разі висновок податкової інспекції (який був підтриманий судом першої інстанції) про недостовірність представлених позивачем первинних документів та невідповідність даних податкового обліку Підприємства фактичному змісту господарських правовідносин ґрунтується на тому, що вироком суду було засуджено засновника ПП "Сервістранс Н-08" гр. ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбачених статтею 205 (фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України. При цьому зазначеним вироком встановлено, що назване підприємство було створено без мети провадження реальної підприємницької діяльності, а з ціллю створення штучного документообігу та прикриття незаконної діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

А відтак з урахуванням факту фіктивності господарської діяльності спірного постачальника Підприємства згідно з вироком суду (копію якого долучено до матеріалів справи) суд першої інстанції правильно та об'єктивно оцінив встановлені цим вироком обставини як свідчення відсутності реального характеру поставок між ПП "Сервістранс Н-08" та позивачем.

На підставі цього суд зробив правильний висновок, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з цим контрагентом, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку позивача. Правова оцінка обставин даної справи була здійснена судом першої інстанції з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС.

Тому позивач безпідставно послався на наявність у справі первинних документів (податкової накладної, видаткової накладної, актів списання дизельного палива тощо), як на доказ реального характеру розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

З урахуванням викладеного у апеляційного суду відсутні підстави для скасування правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції зі спору.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прозір" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі № 804/3338/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2014 року

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров