Постанова № 41244042, 05.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2014 року № 826/13679/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до 1.Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві провизнання діяльності протиправною та стягнення помилково сплачених коштів

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:

- визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва у наданні подання до відповідного Управління Державної казначейської служби України про повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.), згідно з квитанцією № 31 від 23 серпня 2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.) сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу від 23 серпня 2013 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладенні в позовній заяві, а також на те, що оскільки збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного позивачем нерухомого майна сплачено ним помилково, то за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, вважає, що сплачений ним при нотаріальному оформленні Договору купівлі-продажу вперше придбаного житла кошти у розмірі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.) підлягають поверненню з Державного бюджету України. При цьому, саме відповідач зобов'язаний довести той факт, що позивач придбав житло відповідно до Договору не вперше.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва в судове засідання не прибув, хоча попереджався про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не прибув, при цьому матеріали справи містять письмові заперечення Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в яких останній виклав порядок повернення коштів з бюджету, зокрема зазначив, що повернення коштів можливе за умови надання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві заяви платника, подання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, платіжних доручень, які підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету. У даному випадку Головне управління Казначейства ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало.

Також, відповідач 2, у даних запереченнях, справу просив розглядати без його участі.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 23.08.2013 року ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири № 0605 за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 155 193,57 грн., який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за № 879.

При оформленні та посвідченні договору купівлі-продажу позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від ціни договору купівлі-продажу відповідно до платіжного доручення № 31 під 23.08.2013 року до УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, призначення платежу 24140500, сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 551,94 грн.

01 жовтня 2013 року позивачка звернулась до відповідача 1 із заявою з проханням подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва подання про повернення помилково сплачених покупцем коштів в розмірі 11 551,94 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на заяву позивача в листі від 23.10.2013 року повідомило, що відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» № 1740 від 03.11.1998 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Також, відповідач зазначив, що право громадянина на придбання нерухомого майна без сплати відповідного збору може бути визнано в судовому порядку та після судового рішення суми збору будуть повернуті, оскільки наразі не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбавається особою вперше.

Дослідивши докази по справі, суд, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.1997, № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

У відповідності до п. 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Так, відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 (чинного на час укладення позивачем договору купівлі-продажу квартири) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Аналогічний порядок повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зазначає в своїх запереченнях Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

Згідно чинного, на час звернення позивача до відповідача із листом від 15 жовтня 2013 року, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. N 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за N 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (пункт 5).

Так, відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002, № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення;

2) планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;

3) здійснює реєстрацію та веде облік платників єдиного внеску та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження єдиного внеску, сум фінансових санкцій страхових внесків та інших платежів до Фонду;

4) забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету, кошторису видатків на утримання Управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду;

5) контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій;

6) призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства;

7) забезпечує ведення Державного реєстру, своєчасне внесення відомостей до нього, контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру, та автоматизовану обробку інформації;

8) надає застрахованим особам інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у Державному реєстрі;

9) проводить за вимогою платників єдиного внеску звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків;

10) проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення, надає платникам єдиного внеску консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснює їхні права і обов'язки;

11) інформує громадськість про свою діяльність;

12) узагальнює та аналізує результати роботи Управління, уносить відповідні пропозиції регіональному управлінню Фонду;

13) взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями з питань діяльності Фонду;

14) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

15) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Фонд Президентом України.

Управління з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в Управлінні;

2) у межах своєї компетенції розглядає звернення, заяви та скарги підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

3) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні Управління;

4) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;

5) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації;

6) організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

При цьому важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є з'ясування обставин придбання особою житла вперше.

Так, частиною першою ст. 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

В силу норм ч. 1 ст. 657 цього Кодексу договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав надається державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав (далі - державний реєстратор) у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Також, статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV встановлено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач при підготовці відповідних подань до органу казначейства з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів як орган, що контролює справляння надходжень бюджету, має передбачені законодавством можливості перевірити інформацію щодо придбання позивачем квартири вперше.

Таким чином, враховуючи ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач мав би перевірити наявність підстав для підготовки подання до органів державної казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів та надати відповідні роз'яснення.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва у наданні подання до відповідного Управління державної казначейської служби України про повернення помилково сплачених позивачем коштів в розмірі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.), згідно з квитанцією № 31 від 23 серпня 2013 року.

Водночас суд не вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.) сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу від 23 серпня 2013 року з огляду на наступне.

Пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до пункту 19 Порядку виконання безспірного списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11 551,94 грн. згідно квитанції № 31 від 23 серпня 2013 року було перераховано позивачем за призначенням « 24140500, (156) збір до Пенсійного фонду 1% за придбання нерухомого майна».

Пунктом 11 розділу 1 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.

Так як збір в розмірі 11 551,94 грн. був сплачений через УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва (код отримувача: 37995466, рахунок отримувача: 31112156700011, Банк отримувача: ГУДК України у м. Києві, код Банку: 820019), то і має бути повернутий з цього рахунка.

До того ж, повернення такого збору, як вже було зазначено вище, здійснюється в певному порядку, визначеному чинним законодавством, а саме, за поданням уповноваженого органу, яким, зокрема, суд не являється.

Разом з тим, керуючись положеннями ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва вчинити дії щодо підготовки подання для Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу помилково сплачених коштів при укладені Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23 серпня 2013 р. в сумі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.), перерахованих відповідно до квитанції № 31 від 23 серпня 2013 року.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Це означає, що у будь-яких спорах з суб'єктом владних повноважень зазначене завдання судочинства не повинно нівелюватися, а суд повинен ретельно перевіряти доводи сторін. Крім того, зазначене вище завдання адміністративного судочинства реалізується через призму ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва у наданні подання до відповідного Управління Державної казначейської служби України про повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.), згідно з квитанцією № 31 від 23 серпня 2013 року

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва вчинити дії щодо підготовки подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу помилково сплачених коштів при укладені Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23 серпня 2013 р. в сумі 11 551,94 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 94 коп.), перерахованих відповідно до квитанції № 31 від 23 серпня 2013 року.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Судові витрати в сумі 36,54 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.