Постанова № 41244022, 03.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2014 року № 826/12647/14

о 09 год. 39 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівелс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача Чорноус Л.В.,

від відповідача Мильнікова М.М.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трівелс» (далі - позивач, ТОВ «Трівелс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0004642220 та №0004632220.

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 23.07.2013 №381/26-53-22-01-21-35551498 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «ВКП «Спецінвест - 2012», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ТОВ «Гранд-Трейд», ТОВ «Медпрофіт», ТОВ «Руст», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Акватрейдінг» прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0004642220 та №0004632220 вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 №0004642220 та №0004632220. Так, відповідачем вказано на відсутність реальних господарських операцій між позивачем та спірними контрагентами.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трівелс» зареєстровано як юридична особа Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією від 06.12.2009 №10671020000011999, ідентифікаційний код юридичної особи 35551498, що підтверджено витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ВКП «Спецінвест - 2012», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ТОВ «Гранд-Трейд», ТОВ «Медпрофіт», ТОВ «Руст», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Акватрейдінг» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 та складено акт перевірки від 23.07.2013 №381/26-53-22-01-21-35551498.

В висновках акта перевірки зазначено, що перевірка проводилась з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Алатар-Техно» та ТОВ «Зв'язок-Буд» та встановлено порушення:

- пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 171051,00 грн., а саме за грудень 2010 - 28060,00 грн., березень 2011 - 9209,00 грн., квітень 2011 - 14110,00 грн., травень 2011 - 448,00 грн., червень 2011 - 2344,00 грн., липень 2011 - 43688,00 грн., серпень 2011 - 27695,00 грн., вересень 2011 - 3714,00, жовтень 2011 - 41783,00 грн.,

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200437,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 - 35075,00 грн., 1 квартал 2011 - 11511,00 грн., 2 квартал 2011 - 19437,00 грн., 3 квартал 2011 - 86363,00 грн., за 4 квартал 2011 - 48050,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 21.08.2013 №0004632220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236508,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 171051,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 65457,00 грн.;

- від 21.08.2013 №0004642220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму в розмірі 209207,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 200437,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 8770,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «Трівелс» та контрагентами ТОВ «Алатар-Техно» та ТОВ «Зв'язок-Буд» з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності факту реальності господарських операцій.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Зв'язок-Буд» (підрядник) укладено договір від 01.12.2010 №06/07/10с, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами послуги, зазначені п.1.2 договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.2 цього договору склад послуг, що доручається для виконання підряднику реконструкція актової зали центру дитячої та юнацької творчості на вул. Сєрова, 19.

До цього договору надано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року №1, податкову накладну від 30.12.2010 №383.

Також між позивачем (орендар) та ТОВ «Зв'язок-Буд» (орендодавець) укладено договір оренди обладнання від 01.03.2011 №2-а, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно: станок універсальний для обробки каменів (в комплекті з свердлами алмазними HILTI 10*260 4-х граннями).

До цього договору надано акт від 29.07.2011 №1, податкову накладну від 29.07.2011 №139.

Між ТОВ «Трівелс» (замовник) та ТОВ «Алатар-Техно» (підрядник) укладено договір від 01.10.2010 №3/10С, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами послуги, зазначені п.1.2 договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов договору.

Згідно з п.1.2 цього договору склад послуг, що доручається для виконання підряднику ремонт вестибюлів СЗШ №188 на вул. Будівельників, 10.

До цього договору надано додаткову угоду від 03.10.2011 №1, акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року №1, за жовтень 2011 року №2, податкові накладні від 29.09.2011 №139, від 17.10.2011 №56.

Також між сторонами укладено договір від 14.12.2010 №7-10С, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами послуги, а саме роботи столярні (установлення дверних та віконних блоків) за адресою бульвар Давидова, 18/2, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

До цього договору надано додаткову угоду від 03.08.2011 №1, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року №1, за липень 2011 року №2, за липень 2011 року №3, за жовтень 2011 року №1, за жовтень 2011 року №2, за жовтень 2011 року №3, податкові накладні від 26.07.2011 №139, від 27.07.2011 №140, від 28.07.2011 №148, від 06.10.2011 №19, від 07.10.2011 №23, від 10.10.2011 №27.

Відповідно до договору від 11.02.2011 №2-11С замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами послуги по реконструкції НСК «Олімпійський» (холодна зона), а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

До цього договору надано додаткові угоди від 06.04.2011 №1, від 05.05.2011 №2, від 01.06.2011 №3, від 01.07.2011 №4, від 01.08.2011 №5, від 03.10.2011 №6, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року №1, за квітень 2011 року №2, за травень 2011 року №3, за червень 2011 року №4, за липень 2011 року №5, за серпень 2011 року №1, за серпень 2011 року №2, за серпень 2011 року №3, за жовтень 2011 року №1, податкові накладні від 31.03.2011 №70, від 29.04.2011 №74, від 31.05.2011 №89, від 23.06.2011 №98, від 29.07.2011 №161, від 31.08.2011 №136, від 30.08.2011 №115, від 30.08.2011 №103, від 31.10.2011 №119.

Відповідно до договору від 21.09.2011 №4-11С замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами послуги по ремонту покрівлі піддашків по вул. Шумського, 8, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

До цього договору надано акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року №1, податкові накладні від 29.09.2011 №138.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Алатар-Техно», вказано на наступне.

Згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року у справі №754/5110/13-к ОСОБА_3 (який був директором ТОВ «Алатар-Техно») визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.205, ч.3 ст.358 КК України. Також, відповідно до вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_3 з метою придбання фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю, на прохання невстановленої особи підписав від свого імені статут ТОВ «Алатар-Техно» та інші статутні документи підприємства, надав документи для відкриття рахунків у банку. Також вбачається, що ОСОБА_3 здійснив підписання господарської документації підприємства ТОВ «Алатар-Техно», що надають право на формування податкових зобов'язань, складених на паперових носіях невстановленою слідством особою, які містили завідомо для ОСОБА_3 недостовірні відомості про начебто вчинені підприємством податкових декларацій з податку на додану вартість та податкових декларацій з податку на прибуток та додатків до них.

Також, відповідачем посилається на акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 20.05.2013 №301/2240/35619105 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алатар-Техно» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Із вказаного акту встановлено, що підприємство за місцезнаходженням не знаходиться, у ТОВ «Алатар-Техно» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відносно ТОВ «Зв'язок-Буд» ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 03.06.2013 №1886/22-221-33542476. З даного акту вбачається, що підприємство відсутнє за податковою адресою, фактичне місце знаходження встановити неможливо.

Також відповідач вказує на те, що балансова вартість основних виробничих фондів ТОВ «Зв'язок-Буд» 0 грн., чисельність працюючих 1 особа, будь-яких транспортних засобів немає.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, суд бере до уваги, що всі первинні документи бухгалтерського обліку, укладених між позивачем та спірним контрагентом ТОВ "Альта-Ком" підписано саме ОСОБА_4, а отже ці документи не можуть бути прийнятними як належні та допустимими доказами по справі.

Суд бере до уваги надані заперечення відповідача до уваги, зокрема частина первинної документації позивача із ТОВ «Алатар-Техно» підписано саме ОСОБА_3, а отже такі документи не можуть братись судом до уваги як належні та допустимі докази по справі.

Крім цього, до суду не надано належних доказів повного розрахунку між сторонами, а саме: надано платіжні доручення сплати коштів ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Алатар-Техно», але вони не мають жодних підписів та печаток банку.

Також, досліджуючи підписані договори та надані документи до них між позивачем та спірними конртагентами, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, де зберігався товар (станок), яким чином він був доставлений позивачу, не надано актів по його передачі або перевезення, яким чином було повернуто товар після використання.

Також позивачем не спростовано доводи відповідача щодо неможливості виконати умови договорів спірними контрагентами у зв'язку із відсутністю трудових та виробничих ресурсів, не надано доказів зворотного та доказів реального виконання договорів, а саме: якими особами виконувались, якими засобами переміщувались ресурси необхідні для виконання робіт та послуг, яким транспортними засобами та ін.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Отже, належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Суд не ставить під сумнів виконання договорів, укладених із подальшими контрагентами, оскільки до суду позивачем надані вищевказані докази. Разом з тим, щодо дійсності проведення господарської діяльності зі спірними контрагентами, у т.ч. на обґрунтування придбання товару, надання послуг оренди та виконання послуг саме ТОВ «Алатар-Техно» та ТОВ «Зв'язок-Буд» позивачем не надано суду прийнятних доказів.

Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «Трівелс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у TOB «Алатар-Техно» та ТОВ «Зв'язок-Буд» створення правових наслідків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівелс" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівелс" (02139, м. Київ, вул. Курнатовського, 22, код ЄДРПОУ 35551498) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 80 коп. на розрахункові рахунки Окружного адміністративного суду м. Києва

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 03 листопада 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 04 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова