Ухвала суду № 41243990, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/11923/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н. О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії державному службовцю.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 04.11.2008 року в розмірі 4906 грн. 61 коп. з врахуванням загального страхового стажу роботи 39 років 0 місяців 17 днів, з них стаж державної служби становить 33 років 1 місяць 16 днів.

В квітні 2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва з проханням перерахунку її пенсії згідно Закону України «Про державну службу», а саме обчислити пенсію з урахуванням інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб. Проте, листом від 03.04.2013 року за № 105/09/Г-115 їй було відмовлено у здійснення такого перерахунку.

Вказане стадо підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанцій про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.

Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.