Рішення № 41243639, 07.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2014 р.Справа № 916/3626/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз"

до відповідача: Дочірнього підприємства „Чабанка"

про стягнення 26329,56грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Висоцький С.О., довіреність №2-156 від 29.08.2014р.

Від відповідача: Дорось Ю.В., довіреність від 15.09.2014р.

В засіданні 07.11.2014 р. приймали участь представники:

Від позивача: Висоцький С.О., довіреність №2-156 від 29.08.2014р.

Від відповідача: Дорось Ю.В., довіреність від 15.09.2014р.

Суть спору: про стягнення з ДП „Чабанка" на користь ПАТ „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" 24436,59грн. основного боргу за період з березня 2014р. по серпень 2014р., 1690,15грн. пені за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р., 202,82грн. три проценти річних за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав клопотання про зменшення позовних вимог від 20.10.2014р. за вх.№2-4630/14, додаткові пояснення від 03.11.2014р. за вх.28812/14, де виклав позовні вимоги в остаточній редакції, які прийняті судом до розгляду.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ДП „Чабанка" на користь ПАТ Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" 47674,63грн. основного боргу, 168,49грн. пені, 1404,12грн. три проценти річних.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1212000384 від 30.11.2012р., згідно з яким позивач надавав відповідачу означені послуги, а відповідач в свою чергу не в повному обсязі розрахувався за них, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 24436,59грн. за період з березня 2014р. по серпень 2014р., на яку позивачем нараховано пеню та три проценти річних.

Відповідач проти позову заперечує, подав заперечення на позов від 18.09.2014р. за вх.№24393/14, вказує, що ним частково було проведено оплату за транспортування газу платіжними дорученнями №2218 від 28.08.2014р., №2205 від 21.08.2014р. на загальну суму 30 000грн., з підстав чого сума основного боргу складає 17 674,63грн., з врахуванням чого розрахунок пені та 3% річних позивачем здійснено невірно. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього трьох процентів річних з підстав того, що у п.7.3. договору від 30.11.2012р. сторони передбачили стягнення лише такої штрафної санкції як пеня. Відповідач вказав на те, що заборгованість перед позивачем виникла не з його вини, а через те, що з державного бюджету України не здійснювались платежі на його користь за вже виконані роботи по санаторно-курортному оздоровленню робітників бюджетної сфери.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

30.11.2012р. між ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі УМГ „Прикарпаттрансгаз" (газотранспортне підприємство) та ДП „Чабанка" (замовник) було укладено договір №1212000384, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору. Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (п.п.1.1., 3.1. договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.5. договору №1212000384 від 30.11.2012р. розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За умовами п.7.3. договору №1212000384 від 30.11.2012р. у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.11.1. договору №1212000384 від 30.11.2012р. цей договір набирає чинності з 01.01.2013р. та укладається на строк до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковими угодами №1 від 30.01.2013р., №2 від 11.12.2013р. до договору №1212000384 від 30.11.2012р. сторони внесли зміни до договору в частині визначення назви газотранспортної організації - ПАТ „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз".

Так, в період з листопада 2013р. по серпень 2014р. позивач надавав відповідачу послуги з транспортування газу, про що сторонами складено та підписано акти від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.05.2014р., від 30.06.2014р., від 31.07.2014р., від 31.08.2014р.

Станом на 30.06.2014р. заборгованість відповідача за транспортування газу складала 47674,63грн., про що сторонами підписано акт звірки розрахунків.

Платіжними дорученнями №2218 від 28.08.2014р., №2205 від 21.08.2014р. відповідач оплатив послуги з транспортування газу на суму 30000грн.

Згідно підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 16.09.2014р. заборгованість складає 24436,59грн. за період з березня 2014р. по серпень 2014р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені ПАТ „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з транспортування газу в сумі 24436,59грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, на думку суду, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, щодо надання позивачем відповідачу послуг з транспортування газу за договором №1212000384 від 30.11.2012р., його часткової оплати, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ПАТ „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" 24436,59грн. заборгованості.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1690,15грн., розраховану за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р., з врахуванням здійснених відповідачем 21.08.2014р. та 28.08.2014р. проплат.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та дотриманням шестимісячного строку нарахування пені, визначеного положеннями ч.6 ст.232 ГК України. Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві. суд встановив, що при проведенні розрахунку позивач припустився помилки при обрахуванні пені із суми 41239,67грн. та визначенні періоду обрахунку з 22.08.2014р. по 29.08.2014р., тоді як вказана сума зменшилась на 20000грн. здійсненої відповідачем проплати саме 28.08.2014р., з підстав чого пеню із вказаної суми слід було обраховувати до 28.08.2014р. Однак, в решті розрахунок позивача є вірним.

З врахуванням викладеного, суд самостійно перерахував пеню та встановив, що її сума загалом складає 1661,90грн., з огляду на що підлягає судом задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1661,90грн., обрахованої за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 202,82грн. три відсотки річних за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних встановив наявність помилки, що пов'язана із обранням позивачем періоду обрахунку з 22.08.2014р. по 29.08.2014р., тоді як з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості саме 28.08.2014р. для обрахунку потрібно було взяти період, що обмежується 28.08.2014р.

За результатами самостійного розрахунку судом трьох процентів річних, суд встановив, що їх сума складає 199,43грн., з підстав чого позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню на суму 199,43грн., обраховану за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „Укртрансгаз" в особі Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 24436,59грн. основного боргу за період з березня 2014р. по серпень 2014р., 1661,90грн. пені, обрахованої за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р., 199,43грн. три проценти річних, обрахованих за період з 21.07.2014р. по 17.10.2014р.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1824,80грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Чабанка" (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,45, код 33568185) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 9/1, код 30019801) в особі Філії УМГ „Прикрпаттрансгаз" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,48, код 00153133) 24436 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. 59коп. основного боргу, 1661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 90коп. пені, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 43коп. три проценти річних, 1824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 80 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в задоволенні решти частини позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.11.2014р.

Суддя І.А. Малярчук