Ухвала суду № 41242505, 04.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р.Справа № 818/1953/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 818/1953/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 р. позов ТОВ "Фіор-Агро" задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сумах щодо відмови у прийманні податкової декларації з ПДВ, реєстру виданих та отриманих податкових накладних (загального) за червень 2014 року, поданих позивачем у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку.

ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів в Сумській області (далі - відповідач), не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 р. в частині задоволених позовних вимог та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, у зв'язку із чим справа в частині задоволених позовних вимог вирішена невірно.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

19.06.2014 р. між ТОВ "Фіор-Агро" (Платник) та ДПІ у м. Сумах (орган ДПС) укладено договір № 190620141 про визнання електронних документів, за умовами якого позивач має право подавати до органу ДПС документи, зокрема, податкові декларації, в електронному вигляді .

Згідно п.1.1, 3.1 розд. 3, п. 4 розд. 6 Договору, документи, що надсилаються в електронному вигляді до органу ДПС мають відповідати формату (стандарту), затвердженому ДПА України.

Орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку. Орган ДПС має право розірвати договорі в односторонньому порядку у випадку зміни платником місця реєстрації.(а.с.35-38).

18.07.2014 р. позивачем надіслано в електронному вигляді відповідачу податкову декларацію з ПДВ з додатками до неї за червень 2014 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідачем не прийнято податкову звітність, про що повідомлено позивача в електронній квитанції. Підставою неприйняття цих документів є заборона для платника податку прийому звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ. (а.с. 9-22).

16.07.2014р. податковим органом в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронних документів з підприємством ТОВ « Фіор-Агро» у зв'язку з отриманням 16.07.2014р. відомостей від державного реєстратора підприємству ТОВ « Фіор-Агро» змінено стан- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача в прийнятті декларації з ПДВ, складеної за загальними правилами, є незаконною.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції.

Відповідно п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пп. в) п. 49.3. ст.49 ПК України податкова декларація подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Так, відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено абз.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі, на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 49.15 ст.49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Судом встановлено, що податкова декларація з ПДВ позивачем містить усі обов'язкові реквізити, заповнена з дотриманням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПК України.

Доводи відповідача щодо правомірного неприйняття податкової звітності з підстав розірвання договору про визнання електронних документів та наявністю відомостей про відсутність позивача за місцезнаходженням, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідач вважає, що запит до ДПІ у м. Сумах на встановлення місцезнаходження ТОВ « Фіор-Агро» від 02.06.2014р., довідка ДПІ в м. Сумах про не встановлення фактичного місцезнаходження позивача від 06.60.2014р. та повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням від 16.07.2014р. є належними доказами в підтвердження зміни позивачем місця реєстрації без повідомлення податкового органу.

Колегія суддів вважає такі доводи податкового органу помилковими.

Судом встановлено, що ТОВ « Фіор-Агро» зареєстрований за юридичною адресою м. Суми, вул. Пролетарська, 69, що підтверджується витягом з Єдиного Державного Реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (а.с. 5)

Доказів внесення до ЄДР будь-яких змін в частині місцезнаходження позивача суду не надано та судом не встановлено.

Відповідно п. 6. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Податковим органом не надано належних доказів про зміну позивачем місця реєстрації.

Надані відповідачем запит до ДПІ у м. Сумах на встановлення місцезнаходження ТОВ « Фіор-Агро» від 02.06.2014р., довідка ДПІ в м. Сумах про не встановлення фактичного місцезнаходження позивача від 06.60.2014р. та повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням від 16.07.2014р . не свідчать про зміну позивачем місця реєстрації та не доводять про його реєстрацію як платника податку за іншою адресою.

Колегія суддів зазначає, що поняття відсутність за місцезнаходженням та зміна місця реєстрації платника податку не є тотожними .

З огляду на зазначене у відповідача були відсутні правові підстави для розірвання договору від 19.06.2014р. про визнання електронних документів та не прийняття податкової звітності.

А тому, колегія суддів погоджується, з висновками суду першої інстанції щодо безпідставної відмови відповідача у прийманні податкової декларації з ПДВ, реєстру виданих та отриманих податкових накладних (загального) за червень 2014 року, поданих позивачем у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку, тобто з дотриманням умов договору та встановлених правил.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 р. в відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 .200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 818/1953/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.