Ухвала суду № 41242337, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4021/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрод-Сервіс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2014 року №0000522204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення ТОВ «Укрпрод-Сервіс» операцій із поставки товарів, оплати їх вартості, використання у господарській діяльності підтверджується документально. Надані позивачем докази є переконливими для підтвердження реальності господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укрпрод-Сервіс» є юридичною особою, зареєстроване 16.12.2011 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності цього підприємства є: неспеціалізована оптова торгівля; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 30.04.2014 року по 08.052014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрпрод-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Порт-Ал» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року.

Відповідно до висновків зазначеного акту, на переконання посадових осіб відповідача, товариством порушено вимоги п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 10683,95 грн.

Такі висновки обумовлені констатацією факту нікчемності договору підприємства із ТОВ «Порт-Ал».

Приводом для перевірки та підставою твердження про безтоварність угод є опосередковані дані, зокрема акт ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя №659/2214/37255965 від 27.12.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Порт-Ал» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01.09.2010 року по 30.11.2012 року». У такому акті зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку із відсутністю товариства «Порт-Ал» за місцезнаходженням та про відсутність об'єктів оподаткування по операціям із підприємствами-контрагентами ТОВ «Порт-Ал».

На підставі акту перевірки 27.05.2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000522204, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 10684 грн. за основним платежем і 2671 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи вказане повідомлення-рішення неправомірним позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У ході судового розгляду встановлено, що 05.04.2012 року позивачем укладено договір №05042012 із ТОВ «Порт-Ал», за умовами якого продавець (ТОВ «Порт-Ал») поставляє та передає харчові складники, а покупець (ТОВ «Укрпрод-Сервіс») зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Ціни визначаються згідно специфікацій, які після підписання сторонами стають невід'ємними частинами договору. Сума договору складає 64103,70 грн., в тому числі податок на додану вартість 10683,95 грн. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця в термін до 90 календарних днів після поставки.

Товар поставляється окремими партіями в кількостях та асортименті згідно специфікацій до цього договору. Транспортування проводиться автомобільним транспортом зі складу продавця за рахунок покупця (п. 5 договору).

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору та реальності операції позивачем подано до суду належним чином засвідчені копії наступних документів: податкова накладна від 06.04.2012 року №18 на загальну суму 64103,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 10683,95 грн.; видаткова накладна від 06.04.2012 року №РН-0406/02 на загальну суму 64103,70 грн.; специфікація від 06.04.2012 року №1-6/04/12 на поставку товарів на загальну суму 64103,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 10683,95 грн.; товарно-транспортна накладна від 06.04.2012 року №6/4/12; платіжне доручення від 24.04.2012 року №85 на суму 5448,81 грн.; платіжне доручення від 04.05.2012 року №113 на суму 4848,52 грн.; платіжне доручення від 18.10.2012 року №526 на суму 53806,37 грн.

Крім того, позивачем подано копію договору суборенди нерухомого майна загальною площею 300 кв. м. у смт. Макарів по вул. Фрунзе, 42, як доказ наявності складських приміщень.

З метою засвідчення відображення відповідних операцій із ТОВ «Порт-Ал» у бухгалтерському обліку надано картки рахунку 281 та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631.

На підтвердження декларування названої операції із ТОВ «Порт-Ал» у податковому обліку позивачем подано декларацію із податку на додану вартість за квітень 2012 року із додатком 5 та квитанції №2 про прийняття Інспекцією таких документів.

Судом першої інстанції встановлено, що придбана у ТОВ «Порт-Ал» продукція використовувалась підприємством у господарській діяльності, зокрема, у подальшому була реалізована товариствам «Сандора» та «Напої Плюс». На підтвердження цього ТОВ «Укрпрод-Сервіс» надало засвідчені копії податкових накладних від 09.04.2012 року №1, від 11.04.2012 року №5 та від 17.04.2012 року №6.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що видами діяльності товариства «Порт-Ал» є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими офісними машинами та устаткуванням; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження відповідача про відсутність факту поставки товару ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи слідує, що господарські операції за наслідками яких позивач формував податковий кредит у підзвітному періоді є операціями з поставки товарів, оплати їх вартості та використання їх у господарській діяльності.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, документів, які б підтверджували достовірність висновків, викладених в акті перевірки відповідач не подав.

Таким чином, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та не мають законодавчої бази.

Відтак, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат та права на отримання податкового кредиту.

Натомість, позивачем доведено реальне здійснення господарських операцій та правомірне формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрод-Сервіс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04.11.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.