Ухвала суду № 41242294, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/8537/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геохора» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Геохора»

до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ПП «Геохора» у липні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000721500 від 16.05.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Криворізькою північною МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби у період з 28.02.2013 по 06.03.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Геохора» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» за період з 01.06.2012 по 31.08.2012 та дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 41/224/21885563 від 14.03.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 16 травня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000721500, яким ПП «Геохора» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 160833,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40208,34 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ПП «Геохора» з ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого позивачем у періоді, що перевірявся, було завищено податковий кредит на загальну суму 160833,34 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Геохора» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» було украдено договори № 1602/12-1/1 від 16.02.2012, № 1503/12-1/2 від 15.03.2012, № 1904/12-1/3 від 19.04.2012, № 1805/12-1/4 від 18.05.2012, № 0706/12-1/5 від 07.06.2012, № 0207/12-1/6 від 02.07.2012, № 27/6-1/1 від 27.06.2012, № 27/6-1/2 від 27.06.2012, за умовами яких останнє зобов'язується надавати юридично-правові послуги по оформленню та супроводженню техдокументації із землеустрою, а саме: вивчення наявного картографічного матеріалу, погодження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок для встановлення меж земельної ділянки, обробка та систематизація документації (відбір документації стосовно меж і розмірів земельних ділянок; уточнення переліків і розмірів інших земельних ділянок, розташованих у межах земельних ділянок; звіряння меж землекористування, відображених у матеріалах графічного обліку земель; визначення причин розходжень), супровід програмного забезпечення «Digitals», обробка та перевірка обмінних файлів у форматі XML, а також підготовка в електронному вигляді обмінних файлів у форматі XML.

На виконання вказаних договорів були виписані протоколи погодження договірної ціни на виконання робіт, акти приймання-передачі документації та виконаної роботи, податкові накладні.

З ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» позивачем було укладено договори № 0506/12-1/1 від 05.06.2012, № 1607/12-1/1 від 16.07.2012, № 1106/12-2/2 від 11.06.2012, № 1506/12-1/3 від 15.06.2012, № 0907/12-1/1 від 09.07.2012, № 1607/12-1/2 від 16.07.2012, № 2307/12-1/3 від 23.07.2012, № 0608/12-1/2 від 06.08.2012, № 1906/12-1/4 від 19.06.2012, № 2506/12-1/5 від 25.06.2012, № 2007/12-1/1 від 20.07.2012, № 2007/12-1/2 від 20.07.2012, № 3007/12-1/2 від 30.07.2012, за умовами яких виконавець - ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», зобов'язувався надати послуги щодо супроводу технічної документації: вивчення наявного картографічного матеріалу, погодження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок для встановлення меж земельної ділянки, обробка та систематизація документації (відбір документації стосовно меж і розмірів земельних ділянок; уточнення переліків і розмірів інших земельних ділянок, розташованих у межах земельних ділянок; звіряння меж землекористування, відображених у матеріалах графічного обліку земель; визначення причин розходжень), обробки даних з інженерно-геодезичних вишукувань (оброблення та перевірка (актуалізація) електронних файлів формату XML), супроводу програмного забезпечення «Digitals», обробки та перевірки обмінних файлів у форматі XML, погодження із Державним земельним кадастром переліку власників, землекористувачів земельних ділянок, на яких планується перспективне будівництво промислових об'єктів з зазначенням, цільового призначення категорії земель, виду угідь, земель, що перебувають у запасі, погодження з ДОЦ з охорони історико-культурних цінностей наявності земель історико-культурного призначення, перевірки геодезичних зйомок та вимірювань (оброблення та перевірка (актуалізація) електронних файлів) формату dwg земельних масивів № 1, № 2, з обробки даних топографічної зйомки земельних ділянок.

На виконання вказаних договорів були виписані протоколи погодження договірної ціни на виконання робіт, акти приймання-передачі документації та виконаної роботи, податкові накладні.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) встановлено Вимогами до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу), затвердженими наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 573 від 02.11.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2010 року за № 157/17452.

Відповідно до пункту 1.4 Вимог до відомостей обмінного файлу належить інформація про: результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт; земельно-кадастрові одиниці; територіальні зони; суб'єктів земельних відносин; права на земельні ділянки; обмеження використання земельних ділянок; земельні угіддя.

Пунктом 1.2 Вимог передбачено, що виконавець робіт - це суб'єкт господарювання, який має ліцензію на проведення господарської діяльності зі здійснення робіт із землеустрою.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 структура обмінного файлу складається з двох частин: службової та інформаційної. Службова частина використовується для формування і обміну інформацією про реквізити обмінного файлу та виконавця робіт. Службова частина складається з: інформації про обмінний файл; інформації про осіб, які сформували, здійснили перевірку (коригування) даних обмінного файлу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) може здійснюватися лише особою, яка має відповідну ліцензію на проведення вказаної господарської діяльності, при цьому інформація про виконавця вказаних робіт повинна міститись в службовій частині обмінного файлу.

Судом встановлено, позивачем не спростовано, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» не мають ліцензії на розроблення документації із землеустрою, виконання робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт, при цьому в обмінних файлах виконавцями зазначених робіт вказані особи, які перебувають у трудових відносинах з ПП «Геохора».

Крім того фактичне здійснення господарських операцій, визначених в договорах, укладених з ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», також ставиться судом під сумнів, оскільки в їх проведенні відсутня виробнича необхідність, адже останні вже передбачені договорами на проведення робіт із землеустрою, у яких виконавцем є ПП «Геохора».

Також позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо наявності у працівників ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» повноважень на представництво інтересів замовників послуг щодо надання таких послуг, як погодження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок для встановлення меж земельної ділянки та повноважень на погодження з Державним земельним кадастром переліку власників, землекористувачів земельних ділянок, на яких планується перспективне будівництво промислових об'єктів, погодження з ДОЦ з охорони історико-культурних цінностей наявності земель історико-культурного призначення.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, зокрема, є юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням, мають у своєму складі сертифікованого інженера-геодезиста або сертифікованого інженера-землевпорядника.

Позивачем не доведено факту наявності в штаті ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» сертифікованого інженера-геодезиста, що ставить під сумнів надання вказаним підприємством послуг щодо вивчення наявного картографічного матеріалу, обробки даних з інженерно-геодезичних вишукувань (оброблення та перевірка (актуалізація) електронних файлів формату XML), з перевірки геодезичних зйомок та вимірювань (оброблення та перевірка (актуалізація) електронних файлів) формату dwg земельних масивів № 1, № 2, з обробки даних топографічної зйомки земельних ділянок.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», що свідчить про відсутність підстав у платника податку на віднесення сум витрат по вказаним угодам до складу податкового кредиту та правомірність винесеного Криворізькою північною МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення № 0000721500 від 16.05.2013.

Щодо посилання апелянта на відсутність в акті перевірки будь-яких претензій з боку податкового органу до форми та змісту первинних бухгалтерських документів суд апеляційної інстанції зазначає, що Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність належно складених первинних документів не є безумовною підставою для віднесення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки вирішальним для цілей оподаткування є факт реального здійснення господарських операцій, за відсутності якого вказані первинні документи не можуть братися до уваги.

Позивачем в свою чергу не було доведено жодними належними та допустимими доказами факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс».

Посилання апелянта на те, що договори, укладені з вказаними підприємствами, не передбачають в собі надання послуг (робіт), які підпадають під ліцензійну діяльність, колегія суддів знаходить безпідставними, оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності, як проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» також передбачено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Та обставина, що одним із предметів вказаних договорів є надання послуг щодо супроводу програмного забезпечення, обробки та перевірки обмінних файлів у електронному варіанті жодним чином не спростовує обов'язкову наявність у підприємств відповідної ліцензії, оскільки надання решти послуг, визначених у договорах, передбачає її наявність.

Крім того згідно з технічними завданнями контрагентам було замовлено виконати роботи, які підпадають під ліцензування, зокрема, з геодезичної зйомки земельних ділянок, обробленні матеріалів геодезичних вимірювань для підготування технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, інженерно геодезичних вишукувань, топографічної зйомки земельних ділянок.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геохора» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 804/8537/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04 листопада 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова