Ухвала суду № 41242236, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/16661/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ фірма «Триплекс» у грудні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000022203 від 19.07.2013 та визнати неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по включенню до акту документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України при придбанні та реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» відомостей про відсутність об'єктів оподаткування за період липень 2012 року, вересень-листопад 2012 року № 1625/224/20244069 від 29.05.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000022203 від 19.07.2013. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 17.05.2013 по 22.05.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ фірма «Триплекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Феріт Д» за період березень, червень 2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період вересень, жовтень, листопад 2012 року, ТОВ «Старт Д» за період червень, липень, вересень 2012 року та ПП «Полюс» за період листопад, грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено Акт № 1625/224/20244069 від 29.05.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 19 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022203, яким ТОВ фірма «Триплекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56038,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28019,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ фірма «Триплекс» з ТОВ «Феріт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Старт Д», ПП «Полюс» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого позивачем у періоді, що перевірявся, було занижено податок на додану вартість на загальну суму 56038,00 грн.

В основу таких висновків було покладено акти перевірок ТОВ «Старт Д» № 7203/224/32694059 від 21.12.2012, ТОВ «Ангстрем Континенталь» № 7208/224/33906299 від 21.12.2012, ПП «Полюс» № 1170/224/32350538 від 10.04.2013, згідно з якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ фірма «Триплекс» та ТОВ «Старт Д», ТОВ «Феріт Д», ПП «Полюс» було укладено договори поставки, з ТОВ «Ангстрем Континенталь» договори надання транспортних послуг, на виконання яких були виписані видаткові та податкові накладні, акти прийняття-здачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, а також проведено оплату товару (послуг), що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача.

Рух придбаного товару та його використання підприємством у власній господарській діяльності підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, інвентаризаційними описами, прибутковими ордерами на товари, накладними на переміщення товару, які також містяться в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ фірма «Триплекс» господарських операцій з ТОВ «Старт Д», ТОВ «Феріт Д», ПП «Полюс», ТОВ «Ангстрем Континенталь» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що ТОВ фірма «Триплекс» не було надано документів, які б підтверджували транспортування товару від контрагентів-постачальників, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій позивача.

Проте вказані доводи апелянта суд вважає такими, що не спростовують реальність здійснення господарських операцій, адже неподання ТТН в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність поставки товару, тоді як відсутність останніх, за наявності належно складених первинних документів бухгалтерського обліку, не може слугувати єдиною підставою для визнання господарської операції безтоварною.

Щодо посилання апелянта на акти перевірок контрагентів позивача суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань останніми тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року в адміністративній справі № 804/16661/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04 листопада 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова