Ухвала суду № 41238507, 05.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/2614/2014р. Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.

Категорія: 27 Доповідач - Радченко С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 05 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Колісниченка А.Г.,

Капітан І.А.

при секретарі: Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 18 липня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 18 липня 2014 року відкрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що провадження у справі відкрито з недотримання правил підсудності, оскільки в одне провадження об'єднані вимоги юридичної особи - банку, до іншої юридичної особи ТОВ «Термінал», які виникли з укладеного між ними договору кредиту, і які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства та позов юридичної особи банку до фізичної особи ОСОБА_4, що виник з укладеного між ними договору поруки, який може бути самостійним та окремим предметом вимог, а ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в Дніпровському районі м.Херсона, а тому справа підсудна Дніпровському районному суду м.Херсона, просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою повернути позовну заяву позивачеві.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у даній справі суддя виходив з того, що підстав для відмови у цьому не вбачається.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Торговий дім «Термінал» укладено договір овердрафту відповідно до якого ТОВ «Торговий дім» надано кредит з лімітом кредитування 520000,00 грн строком до 24.05.2014 року( а.с.6-12). З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за договором овердрафту між Банком та ОСОБА_4 24.05.2013 року було укладено договір поруки (а.с.26-29).

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями ч.1 ст.1, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у яких сторонами є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, а справи, в яких сторонами є виключно юридичні особи, підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарським судам.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1ст. 543).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства залежно від суб'єктів (юридичної чи фізичної особи - поручителя і (або) боржника).

Таким чином, ч.1 ст.543ЦК є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК. Тому, у випадку виникнення солідарного обов'язку фізичної та юридичної особи, позов може бути пред'явлено до обох боржників у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч.2 ст.118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Тобто, законодавець передбачає право кредитора звернутися за виконанням зобов'язання до боржника та поручителя одночасно.

Відповідно до роз'яснень даних в п.2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.ст. 15-16, ч. 2 ст. 118 ЦПК при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право звернутись за захистом своїх прав солідарно до боржника та поручителя в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини, що склались між сторонами носять цивільно-правовий характер, а тому справа, відповідно до ст.15 ЦПК України підлягає розгляду у судах загальної юрисдикції.

Згідно ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді, якщо позивачем дотримано вищевказані правила.

Банк звернувся з позовом до кількох відповідачів, які проживають та знаходяться в різних місцях, а тому відповідно до ч.3 ст.110 ЦПК України, яка передбачає альтернативну підсудність справ за вибором позивача, скористався своїм правом вибору, та звернувся з позовною заявою до суду за зазначеною в договорі поруки адресою проживання відповідача ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до Комсомольського району міста, тому суд першої інстанції обґрунтовано відкрив провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не спростовують мотивованих висновків суду.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 18 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: