Вирок № 41235181, 05.11.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.11.2014

Справа № 320/10770/14к

Провадження № 1-кп-320/666/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ніколовой І.С.,

при секретарі - Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мелітополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 24.12.2013 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2014 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись у дворі будинку № 17, розташованому по пр-ту 50 років Перемоги в м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, шляхом демонтажу водійської двері, проник до автомобіля «ЗАЗ-1105588 ЗНГ» білого кольору, державний номер НОМЕР_1, вартістю 26 392 гривні 75 копійок, що належить ОСОБА_2, після чого, ОСОБА_1 шляхом замкнення дротів замку запалювання завів двигун та поїхав на ньому, тим самим ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом, що належить ОСОБА_2, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 26 392 гривні 75 копійок.

Крім того, 03.09.2014 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись по вул. Піонерській в м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку, проник на територію домоволодіння № 21, що є іншим сховищем, де шляхом ривку зламав замок керма скутера «Сузукі» бордового кольору, рама № НОМЕР_3, вартістю 2990 гривні 74 копійки, що належить ОСОБА_3 після чого, викотив його з території вказаного домоволодіння та відкотив його за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, тим самим незаконно заволодів їм, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 2990 гривні 74 копійки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, пояснив, що 29 серпня 2014 року, біля 22 години, розпивав пиво зі своїм знайомим ОСОБА_4 біля магазину «АТБ» по пр.50-річчя Перемоги. Після опівночі ОСОБА_4 пішов до дому, бо йому на ранок треба було вставати на роботу. Йому ж закортіло покататися на авто і він зайшов до двору найближчого будинку та побачив «Таврію» білого кольору. Серед інших обрав її, бо знав, що її легко було завести спеціалізованим пристроєм - «вілкою», не використовуючи ключ. Він завжди носить її з собою на брелоку, бо його власне авто зламано і заводиться лише за її допомогою. Заволодівши авто біля першої години він до п'ятої ранку їздив по місту. Заїжджав приблизно о 3 години до дому, де проживає, щоб змінити пробите колесо та взяти гроші. Накатавшись, він залишив авто біля інтернату по вул.Піонерській. На ранок він попросив знайомого - ОСОБА_5, щоб той допоміг йому перетягнути авто на ремонт до знайомого. Олегу пояснив, що це його робочий автомобіль і його необхідно полагодити. І вони вирішили відвезти авто до знайомого ОСОБА_5, що проживає на «Червоній гірці». Авто залишив біля подвір'я. Коли катався зламав запалювання, бо без цього кермо не поверталося б, кнопку перемикання з газу на бензин та змінив передні колеса.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що крім вищеозначених пошкоджень в машині також було подряпане ліве крило, лівий ліхтар, авто було у багнюці, зникли інструменти, масло та телевізор, що був установлений замість дзеркала заднього виду. Машина обладнана гібридною установкою. Газ не було використано, їздили лише на бензині, якого було 5 літрів.

Крім того, 02.09.2014 року ОСОБА_1 розпивав по місцю проживання спиртні напої, а о 23 годині пішов до знайомого у гості, де випив ще пива. Біля 2 години, 03.09.2014 року, ночі пішов до дому, коли йшов згадав, що на одному з подвір'їв бачив мопед, вирішив угнати його, щоб покататись. Дійшовши до цього двору, зайшов через хвіртку, собаки не було та вивів мопед на вулицю, щоб не почули, як той заводиться. Після чого зламав запалювання та поїхав кататися. Доїхавши до «АТБ» по пр-ту 50-річчя Перемоги м.Мелітополь випив ще пива та попрямував до дому. Мопед завів та сховав у комірчині. Думав потім його розібрати на деталі та продати.

Збитки потерпілим ОСОБА_1 не відшкодував.

У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Оцінюючи докази, зібрані в судовому засіданні, суд находить винність ОСОБА_1 у вчинені злочину повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, а також з проникненням у інше сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив злочин при незнятій та непогашеній судимості, однак належних висновків для себе не зробив та фактично таким чином на шлях виправлення не став, тому суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

24.12.2013 Софіївським районним судом Дніпропетровської області було засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік

У зв'язку з цим, так як на підставі ч.1 ст.72 КК України, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий, і одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, невідбута частина покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 року складає півтора року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України суд частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 року до покарання, призначеного за новим вироком.

Потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 26 392 гривні 75 копійок, потерпілою ОСОБА_3 був заявлений цивільний позов на сумму 2 990 гривень 74 копійки. ОСОБА_3 подала заву в якій вона просить розглянути справу без її участі та залишити її цивільний позов без розгляду. В судовому засіданні ОСОБА_2 просив залишити його цивільний позов без розгляду.

Тому суд вважає необхідним залишити цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без розгляду.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.71 ч.1 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 року до покарання, призначеного за новим вироком та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 5 років і 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін, строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 03 вересня 2014 року з 22 годині 00 хвилин.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, на користь держави:

процесуальні витрати в сумі 491 гривня 40 копійок (чотириста дев'яносто одна гривня сорок копійок) за проведення експертизи (висновок експерта №11/14 від 15.10.2014 року), та 491 гривню 40 копійок (чотириста дев'яносто одна гривня сорок копійок) за проведення експертизи (висновок експерта №12/14 від 16.10.2014 року) перерахувавши на р/р №31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- автомобіль «ЗАЗ-1105588 ЗНГ», білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який, згідно розписки ОСОБА_2, знаходиться у нього на відповідальному зберіганні - залишити за належністю;

- скутер «Сузуки Сєпіа», бордового кольору, рама НОМЕР_3, який, згідно розписки ОСОБА_3, знаходиться у неї на відповідальному зберіганні - залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ніколова І.С.