Ухвала суду № 41234562, 04.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7000/14 Головуючий 1 інст.- Чудовський Д.О.

Справа № 646/6992/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради про усунення перешкод в участі у вихованні дитини,-

в с т а н о в и л а :

До Червонозаводського районного суду міста Харкова позивач звернувся з позовом в якому просив суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити способи його участі у вихованні дитини та спілкування з нею: встановити дні по яким забирати дитину до себе додому для спілкування в домашніх умовах з 18-00 годин п'ятниці до 18-00 годин неділі щотижня; спільний відпочинок з дитиною під час її літніх канікул з 01 червня до 15 липня щорічно.

В обґрунтування позову посилався на те, що з народження приймав активну участь у вихованні дитини. Восени 2012 року відповідачка залишила на нього дитину та пішла проживати за іншою адресою. В червні 2013 року відповідачка забрала доньку та почала чинити перешкоди у спілкуванні з нею. Посилався позивач на те, що він має постійне місце роботи на станції Основа приймальником потягів та проживає у приватному будинку зі своєю сім'єю.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що з 02 вересня 2013 року між нею та позивачем розірвано шлюб та встановлено місце проживання доньки з нею. Посилання позивача на те, що вона перешкоджала спілкуванню з дитиною у червні 2013 року не відповідає дійсності. Після того як позивач вигнав її з дому він має лише одну мету - зганьбити її та налаштувати доньку проти неї. Вважає, що тривале перебування доньки з батьком може негативно на неї вплинути, негативно позначитися на її психіці, пошкодити здоров'ю та навчанню. Просила позов задовольнити частково.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2014 року позовну заяву задоволено частково. Встановлено дні по яким ОСОБА_4 буде забирати дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, для спілкування в домашніх умовах, з 18 години 00 хвилин п'ятниці до 20 години 00 хвилин суботи, щотижня. Встановлено період спільного відпочинку ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 червня до 15 липня, щорічно. Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 в участі у вихованні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлені судовим рішенням періоди часу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2014 року скасувати, постановити нове рішення, яким встановити спілкування позивача з донькою в домашніх умовах щотижня один раз у вівторок з 18 години 00 хвилин до 20 години 30 хвилин, другий раз у суботу з 10 години 00 хвилин до 20 години 30 хвилин. Встановити період спільного відпочинку позивача з донькою щорічно з 01 липня по 31 липня.

Зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини та не досліджені всі докази по справі.

Зокрема, в своїй апеляційній скарзі вказує, що рішення суду погіршує права дитини, так як воно створює незручності для її навчання та відпочинку.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у батька і матері рівні права і обов"язки у вихованні дитини і судом не встановлено будь яких обставин, що спілкування батька з дитиною перешкоджатиме її нормальному розвитку.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 7 жовтня 2006 року. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) .

Рішенням Червонозаводсього районного суду м. Харкова від 02.09.2013 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 6). Після розірвання шлюбу батьків дитина проживає з матір"ю (а.с.6,23-27).

Згідно довідки від 11.08.2014 року із заробітної плати позивача утримуються аліменти та перераховуються стягувачу на утримання дитини (а.с. 31).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.04.2014 року (а.с. 23-24), яке ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.06.2014 року залишено без змін відмовлено ОСОБА_4 у визначенні місця проживання дитини з ним (а.с. 25-27).

Як вбачається з характеристики КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок № 52) від 02.07.2013 року на ОСОБА_5 та довідки від 26.06.2013 у вихованні та розвитку дитини активну участь приймають батько дитини, її бабуся, які також несли матеріальні затрати, пов'язані з утриманням дитини. Перші роки відвідування садка мати дитини іноді приводила і забирала доньку, а за останні півтора року з'явилась лише два рази (а.с. 34-36).

Відповідно до акту обстеження будинку позивача (а.с. 30), щодо можливості проживання в ньому малолітньої ОСОБА_5, для неї створені належні умови (а.с. 30).

Згідно характеристики Відокремленого підрозділу «Станції Основа» ДП «Південна залізниця» від 07.082014 року, позивач працює на станції Основа приймальником поїздів з 1998 року. За час роботи проявив себе з позитивної сторони (а.с. 28).

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має праві перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд забезпечує право одного з батьків на особисте виховання своєї дитини, а з іншого забезпечує інтереси неповнолітньої дитини.

У даному випадку долю спору визначає переважне право інтересів дитини.

Це питання залежить в цілому від наявності у батька належного контакту з донькою та її прихильності до нього.

Генеральною Асамблеєю проголошено Декларацію прав дитини з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами і закликає батьків, щоб вони визначили і намагалися дотримуватися цих прав.

Виходячи з принципу 6 Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і матеріальної забезпеченості.

Сторони в суді апеляційної інстанції не заперечували той факт, що дитина з народження проживала в будинку батька разом з його батьками і своєю матір"ю і вважає цей будинок місцем свого проживання. Коли мати пішла з сім"ї дитина продовжувала проживати протягом 9 міс. з батьком, потім стала проживати з матір"ю. Мати пояснила суду, що дочка любить батька і з радісттю спілкується з ним і вона не буде перешкоджати цьому .

На час розгляду справи в апеляційному суді сторони погодились, що обидва зобов'язані виховувати та розвивати дитину, піклуватися про її здоров'я, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Судовим розглядом встановлено, що батьки належним чином виконують свої обов'язки та роль у вихованні доньки.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі, надав належну оцінку доказам і обгрунтовано виходив з рівності прав батьків на виховання дитини, а також інтересів дитини.

Дитина звикла жити в любові з обома батьками і тому будь-який примус в даному випадку щодо зміни звичних для неї умов життя буде для дитини психотравмуючим фактором , що є неприпустимим з боку батьків.

Судова колегія виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що метою законодавчого закріплення права одного з батьків, який проживає окремо від дитини на спілкування є насамперед захист інтересів самої дитини, погоджується з встановленим судом першої інстанції порядком спілкування батька з дитиною.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання на те, що встановлений порядок спілкування буде заважати дитині навчатись не відповідає дійсності, оскільки в суботу і в червні-липні місяці дитина не відвідує навчальний заклад. Відповідач надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції уточнила, що доводи апеляційної скарги були зазначені коли між сторонами існували суперечки. Зараз вони дійшли згоди щодо виховання дитини.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -

Судді :