Вирок № 41233100, 03.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10424/14-к

Провадж. №1-кп/639/485/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря судового засідання -Джулфаєва А.С.,

прокурора - Набоки В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 7.08.2014 року в ЄРДР під №12014220500001164, за підозрою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комінтерн Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 4 серпня 2014 року близько 22 год., знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, що належав ОСОБА_3, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, об'єктивно усвідомлюючи злочинність і протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та не бачить його дій, таємно, почергово, привласнивши та розпорядившись на власний розсуд, з метою переховування майна, шляхом винесення до сусіднього двору викрав 3 металевих листи, які належать ОСОБА_1 та зберігалися на території зазначеного домоволодіння, розміром 1,2 на 2,5 м., загальною вагою 98,91 кг., вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 9238 від 13.08.2014 р., 303 грн. 46 коп.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В ході розгляду справи потерпіла ОСОБА_1 подала цивільний позов в кримінальному провадженні та просила стягнути з винної особи - ОСОБА_2 на її користь в якості відшкодування викраденого майна 6000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, пояснив суду, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення дійсно скоїв за наведених в обвинувальному акті обставин, цивільний позов визнав частково в обсязі вартості 3 металевих листів.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, офіційно не працює, має місце реєстрації, постійного місця проживання не має, раніше в силу ст. 89 КК України не є судимим.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом в ході розгляду справи не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, та призначає покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого. Речових доказів по справі немає. Цивільний позов не підлягає задоволенню, оскільки викрадені металеві листи повернуті потерпілій, в той же час, інше майно, про яке йдеться мова у цивільному позові, не є предметом даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 246 гривень, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров