ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
"28" жовтня 2014 р. справа 808/5318/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Ясенова Т.І. Головко О.В.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції про визнання рішення нечинним, зобов'язання зареєструвати право власності на квартиру та видати витяг з державного реєстру
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» 04.06.2013 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, в якому просить (ас2):
- визнати нечинним рішення №635047 від 28.02.2013 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язати зареєструвати право власності на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1;
- зобов'язати видати витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 позов задоволений частково. Визнано нечинним рішення №635047 від 28.02.2013 та зобов'язано Реєстраційну службу повторно розглянути заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення державної реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 (ас89).
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що оскільки власником квартири є ОСОБА_1, то ПАТ КБ «Приватбанк» не має повноважень звертатись з заявою про державну реєстрацію спірної квартири. Законодавством не передбачений повторний розгляд заяви після прийняття рішення державним реєстратором (ас99).
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 23.12.2009 звернуто стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 33м2, жилою площею 15,30м2, належну ОСОБА_1 шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» за початковою ціною 98420гр (ас7).
ПАТ КБ «Приватбанк» 20.02.2013 звернулось до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру (ас10).
Рішенням державного реєстратора №635047 від 28.02.2013 відмовлено в державній реєстрації з посиланням на частину 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ас10).
Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» гарантує іпотекодержателю задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.
Мета Закону України «Про іпотеку», захистити права кредитора від можливого невиконання боржником грошового зобов'язання за рахунок нерухомого майна, добровільно переданого боржником в забезпечення виконання зобов'язання.
Зазвичай, норми статті 33 Закону України «Про іпотеку» були б ілюзією без відповідної поступової реалізації задекларованого права кредитора, шляхом реєстрації правового статусу переданого в іпотеку майна з метою вчинення певних дій при невиконання або неналежному виконанні боржником своїх зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 23.12.2009 встановлено невиконання ОСОБА_1 договору іпотечного кредиту та наявність заборгованості в сумі 133' 444гр57коп.
Відповідно до пункту 4.1 іпотечного договору від 12.02.2008, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані.
Відповідно до пункту 4.2 іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється на підставі договору, виконавчого напису нотаріуса або рішення суду.
Відповідно до пункту 4.3 іпотечного договору, даний пункт є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає йому право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки. Цим договором іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавця довідки та документи, необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі-продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які пов'язані з продажем предмету іпотеки (ас12).
Таким чином, рішення державного реєстратора №635047 від 28.02.2013 про відмову в державній реєстрації предмета іпотеки фактично перешкоджає банку в реалізації права, передбаченого статтею 33 Закону України «Про іпотеку», а тому окружний суд правильно визнав його нечинним.
Посилання державного реєстратора що банк є неповноважною особою стосовно звернення з заявою про реєстрацію предмета іпотеки є необгрунтованими оскільки таке право надано іпотекодержателю рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 23.12.2009 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та іпотечним договором, яким іпотекодавець уповноважує банк від свого імені продавати квартиру.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.06.2013 роз'яснено рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 23.12.2009, що ПАТ КБ «Приватбанк» має право подавати від власного імені заяву до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції про реєстрацію дублікату договору №2209 від 24.04.2007 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та отримувати витяги з державного реєстру (ас72).
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного процесуального Кодексу України, за правилами якого розглядалась справа про звернення стягнення на предмет іпотеки, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Водночас суд першої інстанції безпідставно зобов'язав Реєстраційну службу повторно розглянути заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення державної реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Оскільки державним реєстратором вже розглянута заява ПАТ КБ «Приватбанк» та прийнято рішення про відмову в державній реєстрації, - зобов'язання повторно розглянути заяву про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, є неналежним способом захисту прав позивача. Державний реєстратор може прийняти таке саме рішення і права ПАТ КБ «Приватбанк» не будуть поновлені.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлена очевидність порушення прав банку, яка виразилась у відмові в державній реєстрації права власності на предмет іпотеки, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Висновки окружного суду про заборону втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань в діяльність державного реєстратора є помилковими.
Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України, в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись статтями 198, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.
Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 в частині зобов'язання Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції повторно розглянути заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення державної реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1.
Зобов'язати Реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції зареєструвати право власності на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Зобов'язати Реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції видати Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, на приватну квартиру АДРЕСА_1.
В частині визнання нечинним рішення Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції №635047 від 28.02.2013 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень - постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 28.10.2014.
В повному обсязі постанова складена 29.10.2014.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Судове рішення № 41229186, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/5318/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: