Ухвала суду № 41229161, 10.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2014 рокусправа № 391/1282/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області та ОСОБА_1 на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2014 р. у справі № 391/1282/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести перерахунок розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з квітня 2008 року по 2010 рік та виплатити недораховану частину утримання судді в сумі 57 840,13 грн.; провести перерахунок розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2011 року по квітень 2014 року та виплатити не донараховану частину утримання в сумі 344 392,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані законодавчо визначеним правом позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2014 р. у справі № 391/1282/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 12.06.2013 року по 26.03.2014 року. Зобовязано відповідача нарахувати ОСОБА_1 щомісячне грошове довічне утримання у розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 12.06.2013 року по 26.03.2014 року, згідно до довідок ТУ ДСА в Кіровоградській області та виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці у період з 12.06.2013 року по 26.03.2014 року.

Не погодившись з постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області та ОСОБА_1 подані апеляційні скарги, згідно яких просять скасувати постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2014 р. у справі № 391/1282/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є суддею у відставці, звільнений у 30.07.2004 року. Стаж роботи на посаді судді складає 21 рік 11 місяців 02 дня.

Позивач знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

В листопаді 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області з проханням здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням підвищення розміру заробітної плати працюючим суддям виходячи з довідок ТУ ДСА в Кіровоградській області.

Управлінням Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Вказано, що діючим законодавством не передбачено проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, є безпідставною та неправомірною.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим частково погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. п, 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Умови призначення і порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на момент призначення його позивачу встановлювались законом України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року N 2863-ХІІ.

Пункт 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», зокрема, передбачав:

«Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання...».

Абзацом 3 пункту 1 вищезазначеної Постанови Верховної Ради України (в редакції до 01 січня 2008 року) встановлено, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до п.63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» абзац 3 п.1 зазначеної Постанови Верховної Ради України був виключений.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, положення п. 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключений абзац 3 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів». У рішенні Конституційного Суду України, зокрема, зазначено, що виключення Законом абзацу 3 п.1 зазначеної Постанови Верховної Ради України та скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення п. 63 розділу II Закону не узгоджується зі ст. 22, ч.1 ст.126 Конституції України.

Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, яка, зокрема, передбачає, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, слід дійти висновку, що норми ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України 25.01.2008р. № 3-1 не можуть регулювати порядок перебування у відставці та обмежувати права особи, яка отримала право на відставку та названі права у 1998 році.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Таким чином, виходячи з норм ст.58 Конституції України та висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, слід дійти висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на день виходу позивача у відставку (тобто станом на 23.03.2004 р.) не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

Оскільки на день виходу позивача у відставку (23.03.2004 р.) умови і порядок призначення, виплати та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці були визначені статтею 43 Закону України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів», вимоги позивача стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із 82% нового розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до вказаного висновку суду першої інстанції щодо протиправності дій Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області стосовно відмови у здійсненні перерахунку довічного грошового є правомірним та обґрунтованим.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника про відсутність у нього повноважень перераховувати вищевказане грошове утримання через те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання, оскільки згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. № 5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області.

Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо невірного обчислення періоду задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахування щомісячного грошового утримання судді у відставці з індексацією у відповідності із збільшенням грошового щомісячного утримання діючого судді відповідної посади, починаючи за періоди з 01.01.2010 року по 11.06.2013 року - залишено без розгляду. З огляду на те, що дана ухвала позивачем не оскаржувалась, колегія суддів доходить висновку, що питання періоду задоволення позовних вимог вірно вирішено судом першої інстанції та перегляду не підлягає.

Щодо посилань позивача на невірний розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці, а саме, його відсоткове співвідношення до заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді, колегія суддів, з огляду на приписів ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також враховуючи розрахунок стажу, який дає право на призначення суддівської винагороди, наданий ТУ ДСА у Кіровоградській області, вважає вірним розрахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 82 %. Посилання скаржника на довідку ТУ ДСА від 14.03.2014 року №19-562-2, щодо зазначення стажу ОСОБА_1 в розмірі 23 років, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначена довідка не підкріплена відповідними розрахунками стажу позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2014 р. у справі № 391/1282/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2014 р. у справі № 391/1282/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай