Ухвала суду № 41229144, 30.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 рокусправа № 808/6703/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 808/6703/13-а за адміністративним позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, №0000622600 від 18.07.2013. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податковий орган безпідставно пов'язує право позивача на формування валових витрат із діями третіх осіб, які є в ланцюгах постачання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що позивачем не було надано до перевірки документів транспортування товару, придбаного у ТОВ "Агробудпром ХХІ", а також сертифікатів якості, паспорту, документів заводу-виробника придбаної продукції. Також відповідач посилається на матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1, якого вироком суду визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення юридичної особи ТОВ "Альтпромгруп" без мети фактичного здійснення законної підприємницької діяльності.

У судовому засіданні сторони, доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, здійснивши перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 27.05.2013р. по 04.07.2013р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з питання дотримання вимог податкового законодавства в результаті правових відносин з платником податків ТОВ "Агробудпром ХХІ" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки № 9/26-00/00194731 від 04.07.2013. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 абзацу 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33780 грн., у т.ч. за 2010 на суму 33780 грн. 18.07.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000062600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 42 225,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 33780,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8445 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається зі змісту самого акту перевірки, для проведення невиїзної документальної перевірки позивача по господарських відносинах з ТОВ "Агробудпром ХХІ" було використано первинні фінансово-господарські документи, вилучені відповідно до постанови слідчого про проведення обшуку.

Згідно договору постачання №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ "Агробудпром ХХІ" (постачальник) бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати КП "ЗТМК" (покупець) вироби з металів в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікаціях №1, 2, 3 від 01.03.2007, що є додатком №1 до цього договору.

Згідно зі специфікаціями №1, 2, 3 від 01.03.2007 до договору №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ "Агробудпром ХХІ" здійснює поставку металопродукції - металопрокату з жаростійкої сталі, дроту зварювального, кругів, лист в асортименті.

Відповідно до умов угоди ТОВ "Агробудпром ХХІ" виписано рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні на поставку Товарів за період з 01.01.2001 по 30.04.2010р., перелік яких наведено у додатку №2 до акту перевірки.

Розрахунки з постачальником проведені протягом 2010р. на загальну суму 345 284,93 грн. Станом на 31.12.2010р. у ДП "ЗТМК" обліковується кредиторська заборгованість у сумі 60,00 грн.

Згідно податкових декларацій з податку на прибуток ДП "ЗТМК" за півріччя 2010р., по вищезазначеним операціям позивачем було віднесено до складу валових витрат 135 120 грн.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки, вибірковою перевіркою, проведеною під час документальної позапланової виїзної перевірки (акт № 172/08-08/00194731 від 19.03.2012), відомостей витрат матеріалів цехами за напрямками витрат, встановлено, що придбана металопродукція (лист, круг в асортименті) використовується у виробничому процесі цехами комбінату № 7, 9, 10 як допоміжні матеріали для виробництва основної продукції при списання матеріалів у виробництво відображається бухгалтерською проводкою Кт 20 Дт 23 "Виробництво".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам.

Щодо посилання відповідача на факт того, що в податкових накладних, виписаних ТОВ "Агробудпром ХХІ" на ім'я ДП "ЗТМК" протягом січня 2010 - квітня 2010 в полі "місцезнаходження продавця" вказана адреса: 69000 АДРЕСА_1, що не відповідає реєстраційним даним платника податків ТОВ "Агробудпром ХХІ" на час їх складення (стр. 20 акту перевірки), слід зазначити, що по-перше, відповідачем у акті перевірки не наведено у зв'язку із зазначеним фактом висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток, по-друге, один лише зазначений недолік (помилка при складанні) податкових накладних не може впливати на можливість формування позивачем валових витрат за спірними господарськими операціями, оскільки у договорі зазначена адреса ТОВ "Агробудпром ХХІ", яка відповідає адресі, зазначеній у податкових накладних, отже позивач не мав підстав ставити під сумнів правильність зазначених у накладній відомостей, натомість обов'язок при отриманні податкової накладної щоразу перевіряти податкову адресу контрагента у позивача відсутній.

Разом з тим, у акті перевірки відповідач посилається на факт того, що під час перевірки не були надані документи, надання яких постачальником передбачене в п. 2.7 Договору, а саме: сертифікати якості, паспорт заводу-виробника і товарно-транспортні накладні (стр. 12 акту перевірки).

Проте, як зазначено у акті, перевірка є невиїзною і була проведена на підставі документів, вилучених відповідно до постанови слідчого. Докази витребування відповідачем під час проведення перевірки у позивача зазначених документів та пояснень щодо їх ненадання відповідачем суду не надані. Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, зазначені документи були в наявності, але у зв'язку з використанням придбаної металопродукції у власній господарській діяльності та за спливом часу (з 2010 року) зазначені документи не зберігались позивачем. З огляду на наведене, суд вважає безпідставним посилання відповідача на факт відсутності зазначених документів, враховуючи, що зазначені документи складаються та надаються постачальником для підтвердження якості придбаної продукції, а не для її оприбуткування покупцем.

Щодо факту відсутності товарно-транспортних накладних слід зазначити, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Щодо посилання відповідача у акті перевірки на матеріали кримінальних справ, слід зазначити, що відповідачем не надано суду доказів існування такого, який би набрав законної сили вироку суду по кримінальній справі відносно посадових осіб саме ТОВ "Агробудпром ХХІ" або посадових осіб ДП "ЗТМК" яким би були встановлені протиправні дії зазначених осіб щодо здійснення за вищезазначеними господарськими операціями фіктивного підприємництва, направленого на отримання податкової вигоди. Не надано суду і такого, яке б набрало законної сили рішення суду про визнання вищезазначених правочинів недійсними.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 808/6703/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай

Згідно з оригіналом.

Помічник судді І.О. Гуртова