Рішення № 41228675, 28.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12232/14 28.10.14

За позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Системз»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Публічне акціонерне товариство «Реал Банк»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю Прокуратури міста Києва

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Літвінова М.Є.

Полякова К.В.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Вакуляк Д.С. згідно з посвідченням № 018332 від 16.07.2013 р.;

від позивача: Артюх А.Л. за довіреністю № 2808 від 17.10.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: Мартян О.В. за довіреністю № 49 від 22.05.2014 р.;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (далі - позивач) в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Системз» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1/1 від 08.11.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3444, а саме: нежитлову будівлю, адміністративно-лікувальний заклад, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 6, загальною площею 11 787, 8 кв.м., що оцінений (на дату укладення договору іпотеки) в розмірі 258 333 333, 33 грн. без ПДВ, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з метою задоволення вимог позивача за Кредитним договором № 1 від 08.11.2013 р. у розмірі 787 396 148, 99 грн. за основним боргом за кредитом, прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 20.05.2014 р. (включно) - 22 333 120, 55 грн., пенею за кредитом в розмірі 1 706, 85 грн. та пенею за відсотками - 3 668, 95 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та ПАТ «Реал Банк» 08.11.2013 р. було укладено Кредитний договір № 1, за умовами якого позивач надав ПАТ «Реал Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 800 000 000, 00 грн. З метою забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором між позивачем та відповідачем, як майновим поручителем позичальника, було укладено Договір іпотеки № 1/1 від 08.11.2013 р. Оскільки ПАТ «Реал Банк» порушило умови Кредитного договору щодо повернення наданих траншів кредиту та щодо сплати відсотків, а також зважаючи на відкликання банківської ліцензії і початок ліквідаційної процедури щодо ПАТ «Реал Банк», позивач вирішив звернутись до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором за рахунок звернення стягнення на передане в іпотеку майно. Оскільки вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Разом з позовною заявою до суду позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої він просить накласти арешт на нерухоме майно відповідача, що знаходить за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 6; заборонити відповідачу та будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо предмета спору: нерухомого майна відповідача, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 6.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12232/14, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Реал Банк»; розгляд справи призначено на 15.07.2014 р.

15.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 9110/12232/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. суддею Васильченко Т.В. було прийнято справу № 910/12232/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з лікарняного, справу № 9110/12232/14 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/12232/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 10.09.2014 р.

У судовому засіданні 10.09.2014 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі.

Від представників позивача та третьої особи в судовому засіданні 10.09.2014 р. також надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. на підставі клопотання представників позивача та третьої особи в порядку ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 07.10.2014 р.

03.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 178 (5307) від 27.09.2014 р. щодо повідомлення відповідача про розгляд даної судової справи.

07.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення щодо проведеної перевірки предмета іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. судом в порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» та призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. справу № 910/12232/14 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято до свого провадження справу № 910/15420/14 та призначено її до розгляду на 28.10.2014 р.

22.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від прокуратури міста Києва надійшло повідомлення про вступ у справу.

24.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Представники відповідача та третьої особи-2 в судове засідання 28.10.2014 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. від прокурора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд вирішив відхилити в силу його необґрунтованості.

Так, на переконання суду, враховуючи тривалість розгляду даної справи, усім учасникам судового процесу було надано можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, з огляду на що суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Від представника третьої особи-1 у судовому засіданні 28.10.2014 р. надійшли письмові пояснення щодо розрахунків за спірним Кредитним договором.

Від представника позивача у судовому засіданні 28.10.2014 р. надійшли письмові пояснення щодо підстав нарахування пені за спірним Кредитним договором.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. судом було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено в її задоволенні відмовити.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що спірне майно, відносно якого позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, вже обтяжене іпотекою, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 12442006 від 08.11.2013 р. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 12486631 від 08.11.2013 р., а отже не може бути відчужене відповідачем.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, третьої особи-1 та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2013 р. між позивачем, як кредитором, та третьою особою-1, як позичальником, було укладено Кредитний договір № 1 (системний номер 10003989000 в SAP ERP Р02), відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 800 000 000, 00 грн. на строк з 08.11.2013 р. до 01.11.2015 р. з терміном освоєння кредиту впродовж трьох місяців з дати прийняття постанови.

Кредит надається траншами: 1-й транш в сумі 164 000 000, 00 грн. надається у листопаді 2013 року; інші транші надаються за окремими додатковими договорами до Кредитного договору № 1 від 08.11.2013 р. У разі не освоєння позичальником кредиту в установлений термін, видача кредитних коштів припиняється.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору процентна ставка за стабілізаційним кредитом є змінною, її розмір визначається в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку плюс два процентних пункти. На день укладення цього договору процентна ставка за Кредитом становить 8, 5 %. При зміні розміру облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, до настання першого числа місяця, що передує строку сплати процентів за користування кредитом, самостійно перераховує розмір процентної ставки і сплачує її. Базова кількість днів у році для нарахування процентів та пені - 365.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору його сторони визначили, що позичальник здійснює погашення кредиту/траншу та сплачує проценти за користування ним щомісяця до 14 години в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим терміном погашення боргу за кредитом у терміни та в сумах, визначених відповідно до графіка повернення стабілізаційного кредиту відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору під забезпечення кредиту за першим траншем в заставу було вирішено передати нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 6, яка належить власнику істотної участі в ПАТ «Реал Банк» ТОВ «Консалтинг Системз» на підставі дубліката Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 10225858 від 03.10.2013 р. за ринковою вартістю 258 333 333, 33 грн. без ПДВ, про що укладений Договір іпотеки № 1/1 від 08.11.2013 р.

Відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору кредитору було надано право нарахувати з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, пеню в розмірі 0, 5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

При цьому, пунктом 2.2.11. Кредитного договору було визначено, що кредитор має право у разі неповернення, часткового неповернення кредиту та/або суми нарахованих процентів, неможливості списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку позичальника в Національному банку або з окремого рахунку банку в Національному банку з обліку обов'язкових резервів, неможливості договірного списання коштів з кореспондентських рахунків позичальника в інших банках та їх філіях ужити заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, за рахунок переданої в іпотеку кредитору нерухомості відповідно до законодавства України та задовольнити всі свої вимоги в сумі заборгованості позичальника та нарахованої пені, штрафів, понесених кредитором витрат.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору, якщо через відсутність коштів на кореспондентському рахунку позичальника в Національному банку або на рахунку банку з обліку обов'язкових резервів, відсутність коштів на кореспондентських рахунках банку, відкритих в інших банках та їх філіях для їх договірного списання, неможливо стягти суму заборгованості, то з дня виникнення простроченої заборгованості кредитор має право звернути стягнення на заставлене майно відповідно до договорів іпотеки та ужити заходів впливу до позичальника відповідно до рішення кредитора.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторони Кредитного договору підписали Додаток № 1 «Графік повернення стабілізаційного кредиту», яким визначили періоди погашення: грудень 2013 - 5 000 000, 00 грн., січень 2014 - 5 000 000, 00 грн., лютий 2014 - 5 000 000, 00 грн., березень 2014 - 5 000 000, 00 грн., квітень 2014 - 5 000 000, 00 грн., травень 2014 - 5 000 000, 00 грн., червень 2014 - 5 000 000, 00 грн., липень 2014 - 5 000 000, 00 грн., серпень 2014 - 5 000 000, 00 грн., вересень 2014 - 5 000 000, 00 грн., жовтень 2014 - 5 000 000, 00 грн., листопад 2014 - 5 000 000, 00 грн., грудень 2014 - 5 000 000, 00 грн., січень 2015 - 5 000 000, 00 грн., лютий 2015 - 5 000 000, 00 грн., березень 2015 - 5 000 000, 00 грн., квітень 2015 - 5 000 000, 00 грн., травень 2015 - 13 200 000, 00 грн., червень 2015 - 13 200 000, 00 грн., липень 2015 - 13 200 000, 00 грн., серпень 2015 - 13 200 000, 00 грн., вересень 2015 - 13 200 000, 00 грн., жовтень 2015 - 13 000 000, 00 грн., всього 164 000 000, 00 грн.

14.11.2013 р. сторони Кредитного договору уклали Додатковий договір № 1, яким виклали пункт 1.1. Кредитного договору в редакції, відповідно до якої кредитор зобов'язався надати позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 800 000 000, 00 грн. на строк з 08.11.2013 р. до 30.10.2015 р. (включно) з терміном освоєння кредиту впродовж трьох місяців з дати прийняття постанови.

Кредит надається траншами: 1-й транш в сумі 164 000 000, 00 грн. надається 11 листопада 2013 року; 2-й транш в сумі 636 000 000, 00 грн. надається 15 листопада 2013 року. У разі не освоєння позичальником кредиту в установлений термін, видача кредитних коштів припиняється.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 1 процентна ставка за стабілізаційним кредитом є змінною, її розмір визначається в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку плюс два процентних пункти. На день укладення цього договору процентна ставка за Кредитом становить 8, 50 %. При зміні розміру облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, до настання першого числа місяця, що передує строку сплати процентів за користування кредитом, самостійно перераховує розмір процентної ставки і сплачує її. Базова кількість днів для нарахування процентів та пені - факт/факт.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 1 його сторони визначили, що позичальник здійснює погашення кредиту щомісяця в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим терміном погашення боргу за кредитом у терміни та в сумах, визначених відповідно до графіка повернення стабілізаційного кредиту відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісяця в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим терміном погашення боргу за кредитом.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 1 під забезпечення кредиту в заставу вирішено було передати нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 6, яка належить власнику істотної участі в ПАТ «Реал Банк» ТОВ «Консалтинг Системз» на підставі дубліката Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 10225858 від 03.10.2013 р. за ринковою вартістю 258 333 333, 33 грн. без ПДВ, про що укладений Договір іпотеки № 1/1 від 08.11.2013 р.

Крім того, відповідно до п. 1.4.2., яким було доповнено Кредитний договір на підставі Додаткового договору № 1, також під забезпечення кредиту в заставу вирішено було передати комплекс, нафтобаза, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Чайковського, будинок 236, який належить власнику істотної участі в ПАТ «Реал Банк» ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 13.12.2010 р. (зареєстровано в реєстрі за № 3063) та комплекс, що розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Нафтогавань, будинок б/н, який належить власнику істотної участі в ПАТ «Реал Банк» ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 13.12.2010 р. (зареєстровано в реєстрі за № 3065), за ринковою вартістю 1 145 174 000, 00 грн. без ПДВ про що укладений Договір іпотеки № 1/2 від 15.11.2013 р.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 1 його сторони визначили, що у разі неможливості стягнення заборгованості за наданим кредитом і процентів за його користування повністю або частково з кореспондентського рахунку позичальника в Національному банку або з окремого рахунку банку з обліку обов'язкових резервів, договірного списання коштів з кореспондентських рахунків позичальника, відкритих в інших банках та їх філіях, в день закінчення строку чинності договору кредитор наступного дня відносить цю заборгованість на рахунок прострочених кредитів і нараховує пеню в розмірі 0, 5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення виконання зобов'язань, за який сплачується пеня, до часу появи на кореспондентському рахунку позичальника в Національному банку або не окремому рахунку банку з обліку обов'язкових резервів, на кореспондентських рахунках банку, відкритих в інших банках та їх філіях, відповідної для списання суми коштів.

Згідно з Додатком № 1 в новій редакції «Графік повернення стабілізаційного кредиту», сторони визначили періоди погашення: 31 грудня 2013 - 5 000 000, 00 грн., 31 січня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 28 лютого 2014 - 5 000 000, 00 грн., 31 березня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 30 квітня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 30 травня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 27 червня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 31 липня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 29 серпня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 30 вересня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 31 жовтня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 28 листопада 2014 - 5 000 000, 00 грн., 31 грудня 2014 - 5 000 000, 00 грн., 30 січня 2015 - 5 000 000, 00 грн., 27 лютого 2015 - 5 000 000, 00 грн., 31 березня 2015 - 5 000 000, 00 грн., 30 квітня 2015 - 5 000 000, 00 грн., 29 травня 2015 - 119 166 666, 68 грн., 30 червня 2015 - 119 166 666, 68 грн., 31 липня 2015 - 119 166 666, 68 грн., 31 серпня 2015 - 119 166 666, 68 грн., 30 вересня 2015 - 119 166 666, 68 грн., 30 жовтня 2015 - 119 166 666, 60 грн., всього 800 000 000, 00 грн.

Як зазначалось вище, 08.11.2013 р. в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором між позивачем, як іпотекодержателем, та відповідачем, як іпотекодавцем, було укладено Договір іпотеки № 1/1, відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавець з метою забезпечення повернення кредиту, наданого іпотекодержателем боржнику (ПАТ «Реал Банк») за Кредитним договором № 1 від 08.11.2013 р. та всіх змін до нього на термін з 08.11.2013 р. до 01.11.2015 р. в сумі 800 000 000, 00 грн., а також процентів за користування кредитом, неустойки за цим договором та/або за основним зобов'язанням, включаючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобов'язанням з відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог, - передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлову будівлю, адміністративно-лікувальний заклад, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 6, загальною площею 11 787, 8 кв.м., ринковою вартістю 258 333 333, 33 грн.

Відповідно до п. 2.4.3. Договору іпотеки було визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Згідно з п. 5.1. Договору іпотеки він набуває чинності після його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань за основним зобов'язанням. Сторони обумовлюють накладення заборони відчуження предмету іпотеки.

Як зазначає позивач, на виконання умов Кредитного договору ним було надано ПАТ «Реал Банк» 11.11.2013 р. кредитний транш в сумі 164 000 000, 00 грн. та 15.11.2013 р. - 636 000 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 7000010396 від 11.11.2013 р. та № 7000010459 від 15.11.2013 р.

У свою чергу, ПАТ «Реал Банк» свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів згідно з встановленим сторонами графіком виконав лише частково, перерахувавши позивачу 31.12.2013 р. - 5 000 000, 00 грн., 31.01.2014 р. - 5 000 000, 00 грн. та 28.02.2014 р. - 2 571 812, 13 грн. і 32 038, 88 грн.

Крім того, ПАТ «Реал Банк» було частково виконано свої зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами щодо траншу в сумі 164 000 000, 00 грн.: 29.11.2013 р. - 763 835, 62 грн., 31.12.2013 р. - 1 145 753, 42 грн., 31.12.2013 р. - 37 027, 40 грн., 31.01.2014 р. - 1 110 821, 92 грн., 31.01.2014 р. - 35 863, 01 грн., та щодо траншу в сумі 636 000 000, 00 грн.: 29.11.2013 р. - 2 369 753, 42 грн., 31.12.2013 р. - 4 591 397, 26 грн., 31.01.2014 р. - 4 591 397, 26 грн.

З огляду на зазначене, позивач листом за № 05-142/2771 від 04.03.2014 р. звернувся до відповідача з вимогою в тридцятиденний строк виконати зобов'язання ПАТ «Реал Банк» за Кредитним договором у сумі 7 546 217, 48 грн., в тому числі 2 396 148, 99 грн. боргу за кредитом та 5 150 068, 49 грн. боргу за нарахованими процентами.

Вказаний лист не було отримано відповідачем і він повернувся позивачу поштовим відділенням за закінченням встановленого терміну зберігання, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105709665136.

Також, позивачем було направлено листа за № 05-142/2773 від 04.03.2014 р. ПАТ «Реал Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, яким звертав увагу на необхідність вжиття невідкладних заходів щодо погашення простроченої кредитної заборгованості.

Вказаний лист отримано ПАТ «Реал Банк» 11.03.2014 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105709665110.

Листом за № 06-11/1191 від 04.04.2014 р. ПАТ «Реал Банк» повідомив позивача про те, що у зв'язку з визнанням його неплатоспроможним починаючи з 03.03.2014 р. запроваджується тимчасова адміністрація відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 10 від 28.02.2014 р. «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», з огляду на що ПАТ «Реал Банк» не може здійснити погашення простроченої заборгованості. При цьому, запропоновано звернути стягнення на майно, передане в іпотеку для забезпечення відповідних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21.05.2014 № 295 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.05.2014 р. № 34 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Реал Банк».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між позивачем та третьою особою-1 договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Реал Банк» порушив визначений сторонами Кредитного договору графік повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

При цьому, в даному випадку слід також звернути увагу на прийняття Правлінням Національного банку України Постанови від 21.05.2014 р. № 295 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», якою в тому числі було призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РЕАЛ БАНК» - провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Кадирова Владислава Володимировича з 21.05.2014 р. по 20.05.2015 р.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Таким чином, станом на 21.05.2014 р. у ПАТ «Реал Банк» виник обов'язок у повному обсязі повернути отримані від позивача кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору кредитору було надано право нарахувати з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, пеню в розмірі 0, 5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Позивач нарахував пеню за кредитом в розмірі 1 706, 85 грн. та пеню за відсотками - 3 668, 95 грн., розрахунок якої є вірним.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтями 38 та 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за Кредитним договором, як і не оспорено суму, заявлену до стягнення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що ПАТ «Реал Банк», майновим поручителем якого виступив відповідач, неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за спірним Кредитним договором, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації.

Заявляючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, як вбачається з їх змісту, початкову ціну продажу предмету іпотеки позивач просить визначити на рівні, вказаному сторонами в Договорі іпотеки, а саме: 258 333 333, 33 грн.

В постанові 28.08.2014 р. у справі № 15/5009/1800/11 (номер в ЄДРСР 40335979) Вищий господарський суд України звернув увагу, що вирішуючи питання визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки, суди мають виходити з того, що його ціна встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи (Лист Верховного Суду України «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)» від 07.10.2010 р.).

Також, в постанові від 16.12.2013 р. у справі № 5023/5556/12 (номер в ЄДРСР 36155289) Вищий господарський суд України вказав на те, що дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог банку, суд повинен чітко встановити та зазначити в резолютивній частині рішення початкову ціну продажу предмета іпотеки. Для цього місцевий господарський суд повинен з'ясувати чи існує між сторонами домовленість щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки. Якщо при розгляді справи між сторонами виникає спір щодо такої ціни, сторони мають надати суду висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, який підлягає оцінці судом на загальних підставах, або згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, призначити судову експертизу. Правова позиція Верховного Суду України щодо оцінки майна - предмета іпотеки зводиться до того, що у випадку виникнення спору між сторонами щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір.

В постанові від 31.07.2014 р. у справі № 910/2095/13 (номер в ЄДРСР 40018558) Вищий господарський суд України також вказав на те, що з огляду на відсутність заперечень жодної із сторін щодо визначення початкової ціни продажу предметів іпотеки та застави, судом першої інстанції правомірно встановлено таку ціну продажу на підставі договорів.

Таким чином, розглядаючи заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в договорі іпотеки, необхідно вирішити питання, чи погоджуються відповідач з також ціною, визначеною на рівні 258 333 333, 33 грн.

Так, у даному випадку під час провадження у даній справі відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання, що проводились судом, не подав своїх письмових пояснень та заперечень проти заявленого позову.

З урахуванням зазначеного, а також того, що відповідач належним чином в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України повідомлявся про дати, час та місце судових засідань у даній справі, а також безпосередньо позивачем шляхом публікації відповідного оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 178 (5307) від 27.09.2014 р., суд приходить до висновку, що відповідач не має заперечень проти визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки за ціною, вказаною в Договорі іпотеки, в сумі 258 333 333, 33 грн. (без ПДВ), яка визначалась на підставі експертної оцінки від 16.09.2013 р., здійсненої суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт-ДМ» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №14534/13, виданий Фондом державного майна України 05.04.2013 р.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (61072, Харківська область, місто Харків, проспект Леніна, будинок 60; код ЄДРПОУ 14360721) перед Національним банком України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, місто Харків, площа Театральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 09351445) за Кредитним договором № 1 від 08.11.2013 р. у розмірі 787 396 148 (сімсот вісімдесят сім мільйонів триста дев'яносто шість тисяч сто сорок вісім) грн. 99 коп. основного боргу за кредитом, 22 333 120 (двадцять два мільйони триста тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 55 коп. прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 20.05.2014 р. (включно), 1 706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 85 коп. пені за кредитом та 3 668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. пені за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1/1, укладеним 08.11.2013 р. між Національним банком України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) в особі Управління Національного банку України в Харківській області(61057, місто Харків, площа Театральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 09351445) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Системз» (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 6; код ЄДРПОУ 35572282), посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3444,

а саме: нежитлову будівлю, адміністративно-лікувальний заклад, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 6, загальною площею 11 787, 8 кв.м., та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Системз» (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 6; код ЄДРПОУ 35572282) на підставі дубліката Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 10225858 від 03.10.2013 р.,

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації в сумі 258 333 333 (двісті п'ятдесят вісім мільйонів триста тридцять три тисячі триста тридцять три) грн. 33 коп. без ПДВ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Системз» (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 6; код ЄДРПОУ 35572282) на користь Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

К.В. Полякова