Рішення № 41228673, 05.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.14р. Справа № 904/7281/14

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2 718,41 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Ковальчук Д.Ю., дов. № 10/3-146 від 30.12.2013 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровсь звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2718,41грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 351-ДКП/12 від 09.08.2012 року щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів.

04.11.2014 року представник позивача подав уточнений розрахунок пені, з урахуванням якого останнім збільшено позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, явку в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення (далі-позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) був укладений договір оренди від 09.08.2012 №351-ДКП/12 (далі- договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 79,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в напівпідвалі та на першому поверсі 1-2 поверхової будівлі, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 208 931,0 грн., що перебуває, і балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Відповідно до п.10.1 строк дії даного договору з 09.08.2012р. по 25.07.2015р.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 868,82гривень без ПДВ /базова за липень місяць 2012 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з серпня місяця 2012 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди. дату укладення та назву орендаря.

Згідно із п.3.3. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

-50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 434,41 грн. до загального фонду міського бюджету;

-50% від загальної суми орендної плати у розмірі 434,41грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Згідно з п. 3.5 договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

На виконання умов договору, позивач передав в оренду відповідач вбудоване нежитлове приміщення, обумовлене договором від 09.08.2012 року, що підтверджується актом приймання - передачі від 09.08.2012 року (а.с.16).

За період з вересня 2013 року по березень 2014 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 2 579,83 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єднання оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату орендних платежів відповідачу нарахована пеня у розмірі 212,03 грн., яка підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 75, код ЄДРПОУ 37454258) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Ленінському районі міста Дніпропетровська, код отримувача 37989248, р/р 33217871700009, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати у розмірі 2579,83 грн., пеню в розмірі 212,03 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2014 року.

Суддя С.В. Мартинюк