Постанова № 41228257, 02.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року Справа № 814/2682/14

м. Миколаїв

12:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз», вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65058

про:

зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (надалі – Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

1. Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі – СДПІ або відповідач) зарахувати суму переплати з податку на прибуток в розмірі 192 804 грн., сплачених на підставі платіжного доручення № 7230 віл 28.03.2014, на код бюджетної класифікації 1102400 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств», в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 192 804 грн. в квітні 2014 року.

2. Зобов’язати СДПІ здійснити коригування даних в картці особового рахунку Товариства шляхом виключення з неї даних про наявність податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 192 804 грн.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 30-32, в яких, посилаючись на наявність податкового боргу Товариства, просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наявність клопотань представників сторін (ар. с. 47, 48), суд, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рядку 23 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (ар. с. 16-18), сума авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісяця протягом наступних дванадцяти місяців (починаючи з березня 2014 року) - 192 804 грн.

28.03.2014 платіжним дорученням № 7230 Товариство сплатило 192 804 грн. – «податок на прибуток за 2013р», зазначивши код класифікації доходів бюджету – 11021000 (ар. с. 22). Матеріали справи не містять доказів існування станом на 28.03.2014 податкового боргу позивача з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 192 804 грн.

31.03.2014 платіжним дорученням № 7242 Товариство сплатило 192 804 грн. – «авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2014р», зазначивши код класифікації доходів бюджету – 11024000 (ар. с. 23).

31.03.2014 Товариство направило СДПІ заяву № 06/261 про зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань (надалі – Заява позивача, ар. с. 24), в якій, з посиланням на статті 43, 87 Податкового кодексу України, просило надміру сплачені платіжним дорученням № 7230 від 28.03.2014 кошти в сумі зарахувати на код класифікації доходів бюджету 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

Оскільки суму авансових внесків з податку на прибуток за березень 2014 року Товариство сплатило 31.03.2014, сума 192 804 грн. мала бути спрямована на погашення податкового зобов’язання із сплати авансових внесків за квітень 2014 року.

Відповідно до листа відповідача від 06.05.2014 № 2584/10/20-227 (ар. с. 25), Заява позивача «… була розглянута, опрацьована та направлена на погодження до Центрального офісу з обслуговування великих платників». Також СДПІ у цьому листі вказала: «Враховуючи напруженість виконання індикативних показників зі збору платежів до Державного бюджету у квітні 2014 року, забезпечення своєчасних соціальних виплат питання щодо перекидки знаходиться на розгляді. Після отримання відповіді документи на перекидку будуть передані до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області».

Лист відповідача свідчить про те, що, незважаючи на Заяву позивача, СДПІ не врахувала суму 192 804 грн. в погашення податкового зобов’язання позивача з авансових внесків за квітень 2014 року (строк сплати, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, - 30 квітня 2014 року). Підтвердженням цього є також лист відповідача від 26.08.2014 № 294/10/28-08-51-40-35 (ар. с. 19) та акти звірення розрахунків платника з бюджетом за перше півріччя 2014 року з податку на прибуток та з авансових внесків з податку на прибуток (ар. с. 20, 21 відповідно).

Згідно з актами звірення розрахунків, дані органу ДПС (відповідача) і дані платника (позивача) в частині сплати сум податку мають розбіжності: 192 804 грн. з податку на прибуток і (-) 192 804 грн. з авансових внесків з податку на прибуток.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у томі числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримання як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з визначенням, що міститься у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, сплачена позивачем 28.03.2014 платіжним дорученням № 7230 сума 192 804 грн. є надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями з податку на прибуток.

Враховуючи Заяву позивача, сплата грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2014 року була здійснена за рахунок надміру сплачених коштів з податку на прибуток.

Доводи СДПІ про те, що сплата грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2014 року не відбулася в зв’язку з тим, що у Товариства був податковий борг, суд відхиляє.

Як вказано у пункті 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідач надав інформацію про наявність у Товариства податкового боргу в сумі 3 703 863,66 грн. (ар. с. 34), який виник в зв’язку з несплатою Товариством суми штрафних санкцій, що була нарахована податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 № 0001772301/01046 (ар. с. 35). При цьому відповідач вказав, що на суму 3 703 863,66 грн. податковий борг Товариства збільшився 17.06.2014. Виходячи з цього, станом на 30.04.2014 (строк сплати авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2014 року) у Товариства не існувало податкового боргу в сумі 3 703 863,66 грн.

Згідно з даними особового рахунку Товариства за платежем «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» (ар. с. 43-46), кошти, які позивач сплатив 24.06.2014 та 28.07.2014 (по 192 804 грн.) були зараховані саме як авансові внески. Цей факт спростовує твердження СДПІ про те, що станом на 17.06.2014 у Товариства існував податковий борг в сумі 3 703 863,66 грн. (в такому випадку кошти, що надійшли 24.06.2014 та 28.07.2014, були б зараховані в рахунок погашення цього боргу, і таке зарахування, як вказано вище, було обов’язком відповідача).

Крім того, виходячи з тексту адміністративного позову СДПІ (що розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом у справі № 814/2062/14), постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 у справі № 815/4081/13-а СДПІ була зобов’язана «… списати податкове зобов’язання в сумі 3 703 863,66 гривень».

Відповідно до частини п’ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, суд визнав недоведеним факт існування у Товариства станом на 30.04.2014 податкового боргу.

Ігнорування відповідачем Заяви позивача призвело до того, що в особовому рахунку Товариства за платежем «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств», код класифікації доходів бюджету 11024000, виникла недоїмка в сумі 192 804 грн. (ар. с. 44). За таких обставин, на думку суду, для захисту прав та інтересів позивача (частина друга статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України) необхідно прийняти постанову, якою зобов’язати відповідача відобразити факт сплати позивачем грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2014 року.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відобразити в особовому рахунку Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» за платежем «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств», код класифікації доходів бюджету 11024000, сплачені 28.03.2014 за платіжним дорученням № 7230 кошти в сумі 192 804 грн. як авансові внески з податку на прибуток підприємств за квітень 2014 року.

3. Присудити Публічному акціонерному товариству по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна