Постанова № 41227061, 24.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2014 року 08 год. 45 хв. № 826/13685/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва доПублічного акціонерного товариства «Київський завод «РІАП»про стягнення заборгованості в сумі 14 306, 91 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (далі - позивач, УПФУ) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський завод «РІАП» (далі - відповідач, ПАТ «Київський завод «РІАП») про стягнення заборгованості в сумі 14 306, 91 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за ПАТ «Київський завод «РІАП» (ідентифікаційний код 05761293) обліковується заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, що виникла за лютий-липень 2014 року, всього на загальну суму 14 306, 91 грн. На підтвердження правомірності заявлення позовних вимог позивач надав суду: довідку від 02.09.2014р. № 12714/02 з відомостями про розмір суми заборгованості платника страхових внесків - ПАТ «Київський завод «РІАП»; розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості (в розрізі по місяцях); витяг з картки особового рахунку платника ПАТ «Київський завод «РІАП» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства за період з 01.01.2014р. по 28.08.2014р.; копії повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2014 рік (за місяці з лютий-липень 2014 року), супровідних листів УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 27.01.2014р. № 869/02 та від 15.08.2014р. № 11992/010 щодо надсилання таких повідомлень, та рекомендованих повідомлень про вручення 30 січня і 20 серпня 2014 року відповідних поштових відправлень; копію претензійного листа УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 15.08.2014р. № 11992/010, адресованого ПАТ «Київський завод «РІАП» з вимогою погасити заборгованість по страхових внесках, що станом на 01 серпня 2014 року становила 65 300,58 грн., та рекомендованого повідомлення про вручення підприємству 20 серпня 2014 року відповідного поштового відправлення; копію повідомлення про взяття ПАТ «Київський завод «РІАП» на облік як платника єдиного внеску від 12.03.1991р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/13685/14.

25 вересня 2014 року до канцелярії суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову від 22.09.2014р. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на відсутність у органу Пенсійного фонду України жодних правових підстав для нарахування та стягнення з ПАТ «Київський завод «РІАП» сум наукової пенсії колишньому працівнику ОСОБА_1 Як стверджує позивач ПАТ «Київський завод «РІАП» не являється науковою установою, оскільки займається виключно виробничою діяльністю, та не має (мало) в штаті працівників, які б займали наукові посади. Дані факти встановлені та підтверджуються судовими рішеннями, які набрали законної сили (а саме: рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.11.2005р. по справі № 2-5020, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2006р. та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12.06.2007р.), та зафіксовані в довідці ДП «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас» від 05.11.2013р. № 354/Уп. Крім того, позивач посилається на відсутність в матеріалах позову документального підтвердження достовірності даних, що містяться в отриманих від УПФУ в Оболонському районі м. Києва повідомленнях про суми витрат на фінансування різниці між сумами пенсії, призначених у відповідності до різних законодавчих актів, за 2014 рік (зокрема, документів про те, що ОСОБА_1 була науковцем та працювала на відповідній посаді на підприємстві).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року справу № 826/13685/14 призначено до розгляду за загальними правилами та у справі призначено судове засідання на 16 жовтня 2014 року.

В судовому засіданні, призначеному на 16 жовтня 2014 року у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 16 жовтня 2014 року в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

16 жовтня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ПАТ «Київський завод «РІАП» (ідентифікаційний код 05761293) починаючи з 12 березня 1991 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва за реєстраційним № 03-00018, та являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та згідно усних пояснень представника позивача, УПФУ в Дніпровському районі м. Києва були сформовані повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по пенсіонеру-колишньому працівнику підприємства ВАТ «Київський завод «РІАП» (ідентифікаційний код 05761293) - ОСОБА_1, як науковому працівнику (далі - Повідомлення) на 2014 рік (в т.ч. за місяці лютий-липень 2014 року). Всього на загальну суму 14 306, 91 грн., в т.ч. за лютий-квітень 2014 року по 2 372,18 грн., за травень-червень 2014 року по 2 385,68 грн., за липень 2014 року - 2 419, 01 грн.

Дані Повідомлення були направлені на адресу ПАТ «Київський завод «РІАП» разом із супровідними листами УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 27.01.2014р. № 869/02 і від 15.08.2014р. № 11992/010, та отримані підприємством 30 січня та 15 червня 2014 року, що підтверджується корінцями повідомлень про вручення відповідних поштових відправлень та не заперечується представником відповідача. При цьому відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні 16 жовтня 2014 року, надсилання зазначених Повідомлень здійснюється органом Пенсійного фонду України саме за місцем реєстрації підприємства, та незалежно від місця проживання того чи іншого пенсіонера (колишнього працівника підприємства).

Доказів оскарження дій органів Пенсійного фонду України щодо здійснення нарахування сум розмірів витрат на виплату різниці пенсій за лютий-липень 2014 року на загальну суму 14 306, 91 грн. та вручення вказаних вище Повідомлень сторонами до суду не надано.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

У відповідності до норми ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.19991р. № 1977-ХІІ (далі - Закон № 1977-ХІІ) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пунктом другим ст. 13 розд. 15 «Перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року (ч. 2 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески)(ч. 3 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу (ч. 5 і 6 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку (ч. 16 Закону № 1977-ХІІ).

Відповідно до ч. 26 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ заява про призначення (перерахунок) пенсії та інші необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Перелік та порядок подання необхідних документів визначаються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, у сфері освіти та наукової і науково-технічної діяльності, а саме - Постановою правління Пенсійного фонду України 06.04.2011р. № 10-3, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 липня 2011 року за № 816/19554.

Так, згідно із положеннями п. 1 цієї Постанови № 10-3 для призначення пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» подаються певні документи, а саме: а) заява про призначення (перерахунок) пенсії за формою згідно із додатком 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846; б) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті); в) документи про стаж, що визначені Порядком подання документів № 22-1, та довідка про підтвердження стажу наукової роботи підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації або їх правонаступників (далі - довідка). Така довідка для наукових працівників надається за формою згідно з додатком 1 до цього Переліку, а для осіб, які мають науковий ступінь і працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - за формою згідно з додатком 3 до цього Переліку. За відсутності правонаступника довідку надає орган державної влади, або Національна академія наук України, або національні галузеві академії наук, до сфери управління яких належали підприємство, установа, організація або до компетенції яких належать відповідні напрями наукової (науково-технічної) діяльності.

Також ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - Постановою від 12.08.1993р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Зокрема, абз. 2 п. 1 цього Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1826 був затверджений Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок), який безпосередньо регулював питання фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Зокрема, п. 7 і 8 цього Порядку встановлено, що розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії в розрахунку на рік визначають органи, що призначають пенсії, і щороку до 10 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» повідомляють відповідні органи Пенсійного фонду (додаток 1 до цього Порядку).

Розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації (додаток 2 до зазначеного Порядку).

Державні небюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках.

Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємством, організацією самостійно в розмірі, що відповідає місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсії.

В подальшому, 24 березня 2004 року, Кабінет Міністрів України на виконання ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» своєю Постановою за № 372 скасував попередню Постанову від 13.12.2000р. № 1826 та затвердив новий Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок № 372).

Відповідно до п. 5 нового Порядку Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно із положеннями п. 6 цього Порядку № 372 у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

При цьому з контексту вищенаведених норм вбачається, що Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не ставить в залежність обов'язок підприємства, в тому числі його правонаступника відшкодовувати різницю пенсії щодо пенсіонерів, які були працівниками наукової установи, якою видано довідку про роботу на науковій посаді, що дає право на пенсію на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», від наявності статусу наукової установи у підприємства станом на час виплати вказаним працівникам пенсії.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що при призначенні пенсіонеру ОСОБА_1 наукової пенсії та формуванні Повідомлень про суми витрат на виплату пенсії УПФУ в Дніпровському районі м. Києва були враховані записи в трудовій книжці названого працівника, а також довідка ВАТ «Київський завод «РІАП» від 06.11.2002р. № 02/895, яка була видана ОСОБА_1 для пред'явлення в органи Пенсійного фонду України, та лист Міністерства промислової політики України від 06.09.2002р. № 01/-1-933. За даними зазначених документів ОСОБА_1 протягом певного часу працював на заводі замовних хімічних реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів «РІАП» на певних посадах, в т.ч. в період з 04.11.1964р. по 01.04.1975р. - на посаді начальника центральної лабораторії заводу (ЦЗЛ, яке за даними Мінпромполітики було самостійним науково-дослідним структурним підрозділом підприємства) з наукового напряму діяльності підприємства, ступінь кандидата хімічних наук ОСОБА_1 присуджений 22.05.1967р. Також в листі Мінпромполітики від 06.09.2002р. № 01/-1-933 містяться посилання на іншу довідку ВАТ «Київський завод «РІАП» від 19.10.2001р. № 535Д, в якій викладені відомості про результати науково-технічної діяльності ОСОБА_1

При цьому в ході судового розгляду даної відповідач не пред'явив суду належних документальних доказів відкликання довідки від 06.11.2002р. № 02/895 та або визнання її такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства (тобто, підробленою) в порядку визначеному чинним законодавством. Так, посилаючись в своєму листі від 07.10.2014р. № П/558, що адресований УПФУ в Оболонському районі м. Києва, ПАТ «Київський завод «РІАП» не надав документального підтвердження звернення до органу внутрішніх справи із відповідною заявою про вчинення правопорушення за фактом підробки довідки від 06.11.2002р. № 02/895, та надав лише витяг з акта службового розслідування на підприємстві з питання походження вказаної довідки, який не містить відомостей про час і хід проведення службового розслідування, встановлені конкретні обставини і факти, що нібито зумовлюють недійсність довідки.

Також судом встановлено, що за результатами отримання від позивача згаданих вище Повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, обчислених відповідно до Закону № 1977-ХІІ та інших законодавчих актів, за місяці лютий-липень 2014 року на загальну суму 14 306, 91 грн., ПАТ «Київський завод «РІАП» правомірність дій органів Пенсійного фонду України (тобто, УПФУ в Дніпровському районі м. Києва) щодо призначення пенсії колишньому науковому працівнику ОСОБА_1, проведення в подальшому перерахунку розміру призначеної пенсії, та надсилання до УПФУ в Оболонському районі м. Києва таких Повідомлень для перенаправлення їх на адресу підприємства, наразі в досудовому та/або судовому порядку не оскаржувалася.

При цьому суд ставиться критично до посилань відповідача безспірність фактичних обставин (а саме щодо того, що підприємство займалося виключно виробничою діяльністю та в своєму складі наукових підрозділів не мало), які встановлювались в ході розгляду Оболонським районним судом м. Києва справи № 2-5020 за позовом ОСОБА_4 до ВАТ «Київський завод «РІАП», третя особа - УПФУ в Оболонському районі м. Києва, про надання уточнюючої довідки, та зафіксовані відповідно у рішенні цього суду від 22.11.2005р, та в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2006р. і ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 12.06.2007р., винесених як судами апеляційної і касаційної інстанцій, оскільки це фактично є висновком суду, який в рамках даної справи спростовується листом Міністерства промислової політики України від 06 вересня 2002 року № 01/6-1-933, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду даної справи відповідачем не доведено факти допущення органом Пенсійного фонду України помилок при призначенні пенсіонеру ОСОБА_1 наукової пенсії у певному розмірі, та при здійсненні подальшого перерахунку такої пенсії колишньому працівнику ВАТ «Київський завод «РІАП». А тому як наслідок обов'язок щодо сплати різниці пенсії науковим працівникам, які працювали, в тому числі, у ПАТ «Київський завод «РІАП», лежить саме на відповідачеві.

Станом на день розгляду справи наявність непогашеної заборгованості в заявленій сумі підтверджується довідкою УПФУ від 24.09.2014р. № 13790/02.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 9 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод «РІАП» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Корабельна, буд. 5, ідентифікаційний код 05761293) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 26-а, ідентифікаційний код 26063587) суму заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 14 306 (чотирнадцять тисяч триста шість) грн. 91 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова