Ухвала суду № 41223031, 14.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/39835/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Малиніна В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії - Одеського обласного управління про перерахування з рахунків пенсіонера суму виплаченої пенсії та нарахованих відсотків, -

встановила:

УПФУ в Київському районі м. Одеси звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії - Одеського обласного управління про перерахування з рахунків пенсіонера суму виплаченої пенсії у розмірі 55818,49 грн. та нарахованих на неї відсотків у розмірі 5590,63 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, УПФУ в Київському районі м. Одеси подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Пенсійним фондом, ВАТ «Державний ощадний банк України» та Одеським Обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договори від 05 січня 2009 року № 76 та від 16 січня 2009 року № 35/34, згідно яких Банк забезпечує проведення виплат пенсій та грошової допомоги, які передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.

У січні 2009 року Банк надіслав до Пенсійного фонду списки пенсіонерів, які не отримують пенсію більше року, у зв'язку з чим, на адресу пенсіонера ОСОБА_2 були надіслані запрошення № 4644 від 06 серпня 2009 року, № 4978 від 28 серпня 2009 року та № 5421 від 24 вересня 2009 року, з метою встановлення причин неотримання пенсії.

Згідно обліків відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, 30 серпня 2000 року ОСОБА_2 отримав паспорт громадянина України для виїзду на постійне місце проживання в США.

17 березня 2010 року Пенсійний фонд листом №1959/10 повідомив Банк про виїзд вказаного пенсіонера на постійне місце проживання в США, та просив повернути пенсію пенсіонера за період з 01 жовтня 2000 року по 31 січня 2010 року в сумі 55915,49 грн. разом з нарахованими відсотками, так як вони не належать йому згідно чинного законодавств.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта лише на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно пункту 6.37 Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб в національній валюті установами ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 16 лютого 2004 року №17-2, сума, яка зарахована на рахунок по вкладу не може бути повернута установою банку відправнику без письмового дозволу вкладника.

Пунктами 2.1.1, 2.3.4, 2.3.5 вказаних договорів від 05 січня 2009 року № 76 та від 16 січня 2009 року № 35/34 передбачено, що Пенсійний фонд зобов'язується перераховувати пенсійні виплати на рахунки Банку, а Банк зобов'язується зараховувати пенсію на рахунки клієнтів та видачу належних їм коштів за їх першою вимогою.

Аналізуючи вказані норми вбачається, що списання коштів з рахунка клієнтів може здійснюватись на підставі рішення суду або у випадках встановлених договором між банком та клієнтом.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності правових підстав для повернення Пенсійному фонду пенсії ОСОБА_2 з його особистого рахунку, оскільки Банк зарахувавши ці кошти на рахунок пенсіонера повинен їх виплатити за першою вимогою пенсіонера, або за рішенням суду по поверненню цих коштів у зв'язку зловживань з боку пенсіонера, яке також відсутнє.

При цьому, з огляду на правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси стосовно його посилань на вимоги зазначеної норми права.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії - Одеського обласного управління про перерахування з рахунків пенсіонера суму виплаченої пенсії та нарахованих відсотків - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

В.В. Малинін