Ухвала суду № 41221918, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/14908/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства

«Дніпропетровський науково-виробничий комплекс

«Електровозобудування»,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 03 грудня 2013 року

у справі № 804/14908/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в Ленінському районі м. Дніпропетровська,

пр. Калініна, 52, м. Дніпропетровськ, 49064;

до відповідача Державного підприємства

«Дніпропетровський науково-виробничий комплекс

«Електровозобудування»,

вул. Орбітальна, 13, м. Дніпропетровськ, 49068;

про стягнення 182.571,96 грн., -

встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська подано позов до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення 182.571,96 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у відповідності з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII за жовтень 2013 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Горбалінський В.В.) своєю постановою від 03 грудня 2013 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Державне підприємство «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за жовтень 2013 року не сплатив, в результаті чого виникла сума боргу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування», Відповідач, вказує на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що суд не витребував та не дослідив правильність проведення розрахунків, які підлягають стягненню, докази реєстрації Відповідача в тер Управлінні Пенсійного фонду України.

Крім того, представник підприємства не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні 03.12.2013 року.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Основними завданнями, які стоять перед Пенсійним фондом, є збір та ведення обліку надходжень, призначених для пенсійного забезпечення.

Одним із джерел надходжень до бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є страхувальником, який згідно з п. 1 ст. 1, абз. 4 ч. 1 ст. 2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у строки, що передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (щомісяця до 25 числа) та у спосіб, який визначено п. 6.1, п. 6.2 цієї ж Інструкції.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з наведених положень, колегія суддів доходить висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 та № 2 покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Правильність розрахунків та реєстрація Відповідача в тер Управлінні Пенсійного фонду України встановлено судом першої інстанції та підтверджено, копіями документів, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, Відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Доводи апеляційної скарги стосуються неможливістю забезпечити явку представника, що матеріалами справи спростовується.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 804/14908/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна