Ухвала суду № 41221846, 22.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 рокусправа № 808/6547/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач)

суддів - Дурасової Ю.В., Проценко О.А.,

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 р.

у справі № 808/6547/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр»

до відповідача управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області

про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку № 2 за травень 2013 року в розмірі 4 810,87 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що за період травень 2013 року сума фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, склала 4 810,87 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідачем, не була сплачена останнім.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року скасувати. Винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідач вважає, що рішення суду прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим зазначає наступне.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, зокрема, відповідачем не вірно застосовані норми чинного законодавства при призначенні пенсій на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки стаж роботи пенсіонерів не відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стверджує, що позивач не виплатив працівнику пільгову пенсію, та не надав суду доказів її фактичного отримання, таким чином у позивача відсутнє право вимагати її відшкодування.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких названа особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

Представники сторін до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2012 р., що були складені позивачем, та згідно якого за рахунок підприємства підлягали відшкодуванню суми що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, здійснені позивачем громадянам ОСОБА_1 в розмірі 1 030,68 грн., ОСОБА_2 - 1 056,58 грн., ОСОБА_3 - 1 044,37 грн., ОСОБА_4 - 1 679,24 грн. за травень 2013 року (а.с. 27).

ОСОБА_1 працювала на ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» з 27.07.1984 р. по 25.10.1984 р. на посаді полірувальниці каменя каменеобробного цеху, з 05.02.1985 р. по 01.10.1987 р. - змінний майстер виробничої дільниці каменеобробного цеху, з 03.05.1991 р. по 26.10.1993 р. - старший майстер каменеобробного цеху, з 26.10.1993 р. по 17.10.1996 р. - майстер каменеобробного цеху, з 15.07.1997 р. по 06.04.2001 р. - шліфувальник-полірувальник виробів з каменя каменеобробного цеху.

ОСОБА_2 працювала на ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» з 04.07.1989 р. по 14.10.1999 р. на посаді машиніст крану каменеобробного цеху, 14.10.1999 р. по 10.04.2000 р. - шліфувальник-полірувальник виробів з каменя каменеобробного цеху, з 10.04.2000 р. по 30.12.2005 р. - машиніст крану каменеобробного цеху.

ОСОБА_4 працював на ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» з 14.03.1978 р. по 18.03.1980 р. на посаді машиніст екскаватора гірничого цеху, з 08.10.1986 р. по 03.10.1992 р. - слюсар з ремонту обладнання каменеобробного цеху, з 01.03.1999 р. по 30.10.2000 р. - слюсар з ремонту обладнання каменеобробного цеху, з 30.10.2000 р. по 01.08.2002 р. - механік каменеобробного цеху, з 01.08.2002 р. по 11.11.2002 р. - начальник дільниці каменеобробного цеху, з 11.11.2002 р. по 15.11.2004 р. - механік каменеобробного цеху.

ОСОБА_3 працювала на ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» з 06.06.1980 р. по 20.09.1983 р. на посаді фрезерувальник каменю каменеобробного цеху, з 02.06.1987 р. по 01.02.1993 р. - машиніст конвеєра каменеобробного цеху, з 01.11.1994 р. по 30.12.2005 р. - машиніст крану каменеобробного цеху.

Належних доказів щодо протиправного призначення пільгових пенсій названим особам, зокрема судових рішень про скасування розпоряджень органів Пенсійного фонду про призначення пенсій, відповідач не надав.

Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. за № 121/2001, повноваження Пенсійного фонду України здійснюється через утворені в установленому порядку відповідні управління та відділи.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону. України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-V пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на признання пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 31.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Одним із основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій. Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Позивачем були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-V в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у квітні-травні 2011 роках.

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки відповідно до норм Інструкції № 21-1 обов'язок щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пов'язаний з отриманням розрахунків, що надсилаються органами Пенсійного фонду України на початку року, платникам не надано право ухилятись від виконання цього обов'язку з посиланням на не підтвердження органами Пенсійного фонду України фактично понесених витрат, а саме - відсутність доказів виплати цих коштів пенсіонерам.

Крім того, відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-2 (далі - Порядок №21-2), на 1 січня кожного року органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами.

На вимогу платника органи Пенсійного фонду проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників (абз.2 п.9.2 Порядку №21-2).

Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення. (абз.3 п.9.2 Порядку №21-2).

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством. (абз.4 п.9.2 Порядку №21-2).

Отже, відповідач не позбавлений можливості з'ясувати питання щодо фактичної виплати пенсії під час звірки.

Позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за травень 2013 р. та вручено їх відповідачеві. Таким чином, позивач належними доказами підтвердив як суму, що підлягала відшкодуванню, так і обставини, які свідчать про обов'язок відповідача здійснити оплату.

Відповідач заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсій за травень 2013 р. в сумі 4 810,87 грн. не сплатив.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр" залишити без задоволення постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 р. у справі № 808/6547/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко