Постанова № 41221670, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 804/12028/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Дьомін А.О. (дов.від 20.10.2013 року)

відповідача: - Чохелі Т.Р. (дов.від 27.12.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. у справі № 804/12028/13-а

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"13" вересня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 року №0000172203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 160 476 грн., з яких за основним платежем 106 983 грн. та 53 493 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проведена податковим органом безпідставно з порушенням законодавчо визначеної процедури. Висновки податкового органу щодо проведеної перевірки є необґрунтованими та незаконними, оскільки ґрунтуються на Акті про неможливість провести зустрічну звірку контрагента позивача ТОВ «Горизонталь Артпелес». позивач вказує на те, що податковим законодавством не передбачено покладання відповідальності на суб'єкта господарювання за порушення податкового законодавства контрагентами даного суб'єкта.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. у справі № 804/12028/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постанову суду мотивовано відсутністю факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Горизонталь Артпелес» - ТОВ «ЕКОВТОРМА», що підтверджується наданими податковим органом доказами, за таких обставин надані позивачем документи не мають силу первинних.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. у справі № 804/12028/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не вірно встановив підстави для формування податкового кредиту, оскільки у відповідності до норм податкового законодавства підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, яка була надана позивачем. Скаржник вказує на те, що судом не досліджено правомірність проведеної перевірки, компетенції податкового органу щодо встановлення нікчемності правочину.

Сторонами під час справи надані необхідні пояснення по суті справи та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 26.07.2013 року, на підставі наказу начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.07.2013 року №91 «Про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕКОВТОРМА» посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ЕКОВТОРМА» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за період квітень 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.07.2013 року № 103/223/35203119 яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення позивачем податкового законодавства, а саме порушення ТОВ «ЕКОВТОРМА» положень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 106 983,3 грн.

Висновок податкового органу щодо заниження Товариством податкового зобов'язання обґрунтований встановленням відсутністю об'єктів оподаткування та неможливістю реального здійснення ТОВ «ЕКОВТОРМА» операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «Горизонталь Артпелес». Дані обставини встановлені на підставі Акту ДПІ у печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Горизонталь Артпелес», а також з урахуванням відсутності у позивача первинних документів, що підтверджують оплату товару, рух активів на особовому рахунку платника податків та транспортування придбаних ТМЦ.

На підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172203 від 27 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) у розмірі 106 983 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями - 53 493 грн.

Не погодившись з позицією податкового органу позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу щодо відсутності первинної документації, яка підтверджує реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ЕКОВТОРМА» та ТОВ «Горизонталь Артпелес».

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 17.06.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулась з письмовим запитом до позивача, в якому, з метою перевірки відомостей отриманих від ДПІ контрагента ТОВ «Горизонталь Артпелес» зобов'язано ТОВ «ЕКОВТОРМА» надати пояснення та їх документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту щодо взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес».

Зазначений запит 12.07.2013 року отриманий позивачем. На виконання вимог запиту про надання інформації 19.07.2013 року позивачем на ім'я начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надіслано копії документів, що підтверджують реальність взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артепелс», а також докази правомірності відображення даних відносин у податковому обліку ТОВ «ЕКОВТОРМА».

Проте, не зважаючи на надані Товариством пояснення та їх документальне підтвердження, наказом №91 від 26.07.2013 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕКОВТОРМА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за квітень 2013 року. Наказ про проведення перевірки, надісланий на адресу позивача разом з актом перевірки від 26.07.2013 року № 103/223/35203119.

Як вбачається з акту перевірки від 26.07.2013 року, відповідачем не використано в повному обсягу надані ТОВ «ЕКОВТОРМА» первинні документи та здійснено висновок про відсутність реального здійснення укладених з ТОВ «Горизонталь Артпелес» угод.

Даний висновок податкового органу обґрунтовано тим, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом є безтоварними, підставою для чого стали дані отриманого відповідачем акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Горизонталь Артпелес" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з квітень-травень 2013 р.», яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. ТОВ "Горизонталь Артпелес", оскільки в ході вказаної перевірки не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ "Горизонталь Артпелес" приймання, передавання, перевезення, здавання товару та взаємні розрахунки між учасниками господарського процесу, відсутня будь-яка первинна документація. Крім того, власні доводи податковий орган обґрунтовує результатами дослідження засобами Системи автоматизованого співставлення контрагента позивача щодо взаємовідносин з третіми особами, з яких вбачається відсутність деяких за місцезнаходженням, недекларування податкових зобов'язань, відсутність трудових та інших ресурсів для проведення господарської діяльності тощо.

Так, за результатами матеріалів звірки не підтверджено реальності здійснення операцій, які мали місце в зв'язку з відсутністю ТОВ "Горизонталь Артпелес" за юридичною адресою, що, як зазначено відповідачем в акті перевірки, обумовлює відсутність первинних документів, які засвідчують здійснення господарських операцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути визначення грошових зобов'язань для контрагента такого платника податків.

Стосовно встановлення відповідачем за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дані бази автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту не мають доказової сили щодо показників податкової звітності, оскільки, зазначена база створена для службового користування податковими органами, а по-друге її дані формуються не лише на підставі податкової звітності, але й на підставі висновків актів перевірок, тож показники податкової звітності і дані системи співставлення можуть не відповідати один одному.

Так, колегія суддів бере до уваги, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представників позивача, 19.03.2013 року між ТОВ «ЕКОВТОРМА» (Покупець) та ТОВ «Горизонталь Артпелес» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №1903, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (макулатуру).

На виконання умов договору купівлі-продажу контрагентом позивача поставлено товару на загальну суму 641 900 грн., в т.ч. ПДВ - 106 983,30 грн. Факт транспортування товару від складу постачальника до складу покупця та отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. На підтвердження повної оплати товару позивачем надано платіжні доручення та оборотно-сальдові відомості, що підтверджують рух активів на рахунках Товариства. Правомірність відображення здійснюваної господарської діяльності та формування податного кредиту підтверджена податковими накладними. Позивачем надано договір постачання №79/п-13 від 27.05.2013 року, а також інші первинні документи, що свідчать про подальше використання придбаного товару в господарській діяльності ТОВ «ЕКОВТОРМА».

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до абз.1 п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів того, що станом на момент проведення господарської операції позивачем з ТОВ «Горизонталь Артпелес» вказане підприємство не знаходились в Єдиному реєстрі як юридична особа та не було платником ПДВ, відповідачем суду не надано.

Факт реальності здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем та ТОВ «Горизонталь Артпелес» у квітні 2013 року підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи і які були досліджені судом апеляційної інстанції.

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів і того, що податкові накладні, які виписані вищевказаним контрагентом позивача і які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071, який дів на момент здійснення господарської операції позивачем.

Використання позивачем придбаних у ТОВ «Горизонталь Артепелес» послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що свідчить про неправомірність позиції відповідача щодо незаконності віднесення Товариством сум податку на додану вартість по операції з вказаним контрагентом до складу податкового кредиту, і, в свою чергу, зумовлює безпідставність висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Посилання ж податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі також не свідчить про фіктивність господарських операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Проте, доказів того, що договір купівлі-продажу визнаний недійсним у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідачем суду не надано.

Отже, наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що свідчить про безпідставність висновку відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо даних баз автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, то вказані дані не можуть нести для суду доказового значення стосовно показників податкової звітності, оскільки, по-перше, зазначена база створена для службового користування податковими органами, а, по-друге, її дані формуються не лише на підставі податкової звітності, але й на підставі висновків актів перевірок, тож показники податкової звітності і дані системи співставлення можуть не відповідати один одному.

Крім того, навіть за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов'язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом.

Так, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Отже, якщо контрагенти позивача по ланцюгу постачання не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також колегія суддів бере до уваги, що податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача, щодо підробки листа від 19.07.2013 року надісланого ТОВ «ЕКОВТОРМА» у відповідь на запит ДПІ, оскільки, по-перше, ненадходження даного листа з копіями первинних документів, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Горизонталь Артпелес» свідчить про повну безпідставність, необґрунтованість та протиправність проведення документальної невиїзної перевірки платника податків без наявності первинних документів бухгалтерського обліку, дослідження яких є невід'ємною складовою суті даного виду перевірки; по-друге, підозри представника відповідача щодо підробки документів містять ознаки кримінального злочину, правовідносини щодо встановлення наявності якого регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України, а не Кодексом адміністративного судочинства України. Доказів окремого звернення відповідачем до правоохоронних органів з цього питання матеріали справи не містять.

Також, слід зазначити, що акт перевірки фактично містить посилання на дослідження під час проведення перевірки наданих позивачем актів здачи-приймання виконаних робіт, в той час як між позивачем та ТОВ «Горизонталь Артепелс» (взаємовідносини з яким складали предметом перевірки) укладено договір купівлі-продажу товару (макулатури), будь-яких інших угод щодо виконання робіт між контрагентами не укладалось . На думку колегії суддів наведене свідчить про поверхній розгляд первинних документів позивача контролюючим органу, що призвело до безпідставного притягнення Товариства до відповідальності шляхом збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та законність своїх висновків, викладених в акті перевірки позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, що призвело до невірного вирішення спору по суті, що у відповідності до приписів ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та винесення нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. у справі № 804/12028/13-а - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. у справі № 804/12028/13-а - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВТОРМА" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.08.2013 року №0000172203.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко