Ухвала суду № 41218543, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10774/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 №0009631703.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2013 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0009631703, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» в сумі 10078,09грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення рішення №0009631703 від 25.04.2013 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на час прийняття спірного акта індивідуальної дії ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного податку, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно із свідоцтвом про сплату єдиного податку від 04.01.2012 Серії А№301405, виданого ФОП ОСОБА_2 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС на 2012, позивач зареєстрований як платник єдиного податку за видами діяльності: «Надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна», «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації», «Малярні роботи та скління», місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1, що відповідає адресі нежилих приміщень, які належить позивачу та здаються в оренду.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно до п. 269.2 ст. 269 Податкового кодексу України особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Пунктом 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1. ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою ( гл. 1 розділу XIV цього Кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів підприємницької діяльності» - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98» суб'єкт малого підприємництва, який згідно абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснюється підприємницька діяльність по здаванню власного нерухомого майна (приміщень) в оренду на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у податкового органу буди відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ФОП ОСОБА_2, як платник єдиного податку, звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з земельного податку (стаття 297 Податкового кодексу України).

Доводи апелянта про те, що земельні ділянки не використовуються позивачем для провадження господарської діяльності є безпідставними, оскільки належні позивачу нежилі приміщення, що знаходиться на цих ділянках, як зазначає позивач, а іншого податковим органом не доведено, передано в оренду третім особам при реалізації одного з видів діяльності, визначених у свідоцтві про сплату єдиного податку.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання на те, що позивач звільнений від сплати земельного податку виключно у випадку оформлення права власності на земельні ділянки, адже дане твердження ДПІ ґрунтується на диспозитивних нормах Земельного кодексу України, в частині реалізації права особи на набуття права власності (користування, оренди) на земельну ділянку, а ПК України не містить в собі правової норми, яка б ставила в залежність право ФОП перебувати на прощеній системі оподаткування та одночасно бути власником (орендарем) певної земельної ділянки.

При цьому, саме Податковий кодекс України, в даному випадку, є спеціальним кодифікованим нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів.

Стосовно посилань апелянта на п.291.5.3., в частині протиправності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування колегія суддів звертає увагу, що до моменту анулювання свідоцтва платника єдиного податку, фізична особа-підприємець, в даному випадку, ОСОБА_2, вважається таким, що перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, з усіма правами та обов'язками, що встановлені ПК України для даної категорії суб'єктів господарювання, в тому числі щодо звільнення його від обов'язку сплачувати земельний податок.

Так, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки станом на час прийняття спірного акта індивідуальної дії, а так само станом на час вирішення судом першої інстанції даної справи по суті заявлених позовних вимог, ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного податку, що підтверджується відповідним свідоцтвом, а тому податкове повідомлення рішення №0009631703 від 25.04.2013 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 30.10.2014 року

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді М.І. Кобаль

В.В. Файдюк

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.