Постанова № 41218383, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-4515/11/2170

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство «ОКСАМИТ» до Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про зобов'язання списати безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство «ОКСАМИТ» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області, який в подальшому уточнило та в якому просило суд винести постанову про спонукання відповідача списати безнадійний податковий борг ТОВ АП «ОКСАМИТ» по податку з доходів фізичних осіб, який станом на 01 липня 2008 року становить 78 239,03 грн.

Постановою від 02 грудня 2011 року Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов та зобов'язав відповідача списати безнадійний податковий борг позивачу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 78 239,03 грн.

Не погоджуючись з постановою суду Нововоронцовська МДПІ Херсонської області (Велокоолександрівське відділення) подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки норми ПК України не мають зворотної дії у часі.

31.07.2012 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду задоволена заява про заміну сторони по справі - апелянта, Нововоронцовської МДПІ Херсонської області (Велокоолександрівське відділення) правонаступником - Бериславською міжрайонною Державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби.

ТОВ Автосервісне підприємство «ОКСАМИТ» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що податкове зобов'язання ТОВ АП «ОКСАМИТ» по податку з доходів фізичних осіб, яке станом на 01 липня 2008 року становить 78 239,03 грн., виникло за 2007 рік, а тому на час звернення позивача до податкового органу 15.08.2011 р. із заявою про списання безнадійного податкового боргу, сплинуло 1 095 днів, внаслідок чого відповідач був зобов'язаний задовольнити заяву позивача та списати безнадійний борг, відповідно до ст. 101 ПК України.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що ТОВ АП «ОКСАМИТ» зареєстроване як юридична особа 19.01.2011р. Великоолександрівською райдержадміністрацією Херсонської області.

Відповідно до довідки № 12/171-30960086 (а.с. 6-12) про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ АП «ОКСАМИТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., постанови господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 р. по справі № 9/159-АП-07 (а.с. 54-55)постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 р. по справі № 3696/08 (а.с. 53), постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2009 р. по справі № 2а-10556/08/2170 (а.с. 52), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача несплаченого податкового зобов'язання, визначеного самим платником податків, по податку з доходів фізичних осіб, за 2007 рік в розмірі 78 239,03 грн.

Також наявність цього податкового зобов'язання не оспорюється і сторонами по справі.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору є віднесення цього податкового зобов'язання до категорії безнадійного боргу, який підлягає списанню відповідно до п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101, до . 102.4 ст. 102 ПК України.

До 01.01.2011 р. відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) визнавалось податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання Відповідно до п. 1.2 ст. 1 цього ж Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

До 01 січня 2011 року, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що зобов'язання податкового агента по сплаті податку з доходів фізичних осіб, яке він не заперечує, до 01 січня 2011 року не є податковим боргом, а має статус податкового зобов'язання самостійно визначеного податковим агентом та не сплачене податковим агентом до бюджету, яке може бути примусово стягнутим податковим органом і без винесення податкового повідомлення-рішення, у разі коли сума податкового зобов'язання розрахована самим податковим агентом (п. 6.1. ст. 61. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Відповідно до п.п. 3.3 п.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 р. № 16/6304, який діяв до 21.01.2011 р., безнадійним податковим боргом визнавався податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Таким чином, податкове зобов'язання податкового агента зі сплати податку з доходів громадян, не підпадало під дію норм яки регулювала питання безнадійного податкового боргу, тобто суд першої інстанції правильно встановив, що до 01.01.2011 року у позивача існували податкові зобов'язання зі сплати утриманого податку з доходів фізичних осіб в бюджет, які не вважались податковим боргом, який у свою чергу міг би бути визнаний безнадійним.

Відповідно до п. 18.1 та 18.2 ст. 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, з 01 січня 2011 року несплачене податковим агентом податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу, яке за наявності однієї з ознак встановлених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України може бути визнане безнадійною заборгованістю, порядок списання якого визначений ст. 101 цього ж кодексу.

Оскільки норми Податкового кодексу України не мають зворотної дії у часі, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку податкового органу обчислювати строк давності (1095 днів) з часу виникнення податкового зобов'язання (2007 рік), для надання цьому несплаченому податковим агентом - позивачем податковому зобов'язанню з податку з доходів фізичних осіб статусу безнадійного боргу.

Враховуючи те, що ПК України набрав чинності з 01 січня 2011 року, та положення ст. 101 ПК України п. 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА від 24.12,2010 р. № 1034, Інструкції ведення особових карток платників податків затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276, податковий орган правильно відобразив суму саме податкового боргу позивача з податку з доходів фізичних осіб у березні 2011 року.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з позицією апелянта, що податковий борг у позивача з податку з доходів фізичних осіб, який позивач як податковий агент мав вплатити у 2007 році виник саме у березні 2011 року.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство «ОКСАМИТ» про зобов'язання списати безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко