Постанова № 41218373, 29.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-5281/11/2113

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Марків Т.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області про зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії, як інваліду 1-ї групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувшись до Каховського міськрайонного суду Херсонської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області, просив суд визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови в проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, а також додаткової пенсії в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком з 22 листопада 2007 року; зобов'язати відповідача проводити перерахунок основної та додаткової пенсії кожний раз після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, як передбачено ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою від 26 серпня 2011 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Каховський міськрайонний суд Херсонської області частково задовольнив адміністративний позов; визнав протиправними дії відповідача щодо відмови в здійснення перерахунку та виплати позивачу основної та додаткової пенсії по інвалідності у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язав відповідача провести перерахунок позивачу пенсії (державну та додаткову) відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат; зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду І групи, 1 категорії щодо захворювання, якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру 10 мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та здійснити виплату починаючи з 22 листопада 2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов'язав відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії позивачу за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду І групи, 1 категорії, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та здійснити виплату недоплаченої додаткової пенсії починаючи з 22 листопада 2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки пенсійні виплати позивачу проводились у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивача мають бути відновлені.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Сторонами по справі не оспорюється той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом І групи, віднесений до 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області, з 04 листопада 2005 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що також підтверджено матеріалами справи (а.с. 5, 7, 8, 9-11 12-13).

Предметом спору є розміри пенсійних виплат, які позивач отримує з 22 листопада 2007 року, а саме:

- розмір державної пенсії, який, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком;

- розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, який, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Оскільки позивач, з 04 листопада 2005 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то з урахуванням вимог ст. 10 цього ж закону щодо права особи самостійно обирати вид пенсії, у разі якщо вона має право на декілька видів пенсійного забезпечення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Сторонами по справі не оспорюється той факт, що позивач отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі меншому ніж встановлено законом, що також підтверджено відповіддю пенсійного органу на адресу позивача (а.с. 12-13), письмовими запереченнями на позов та доводами апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19, ч. 1, 2, 3 ст. 46 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. 49, ст. 50, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 4 ст. 9 КАС України, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року, № 530 від 28 травня 2008 року, № 654 від 16 липня 2008 року, на які посилається апелянт та які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про право позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановленої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначивши, що підставою для перерахунку цієї додаткової пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки додаткова пенсія позивача має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись із урахуванням нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не обмеження кінцевим терміном проведення перерахунку пенсійних виплат, оскільки з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11, від 19 березня 2013 року № 21-53а13, від 5 листопада 2013 року № 21-293а13.

Проте апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення початку проведення перерахунку додаткової пенсії саме з 22 листопада 2007 року.

Відкриваючи провадження по справі, в ухвалі від10 серпня 2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, пославшись при цьому на п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України та ч. 1 ст. 99 КАС України.

Проте такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Застосування до спірних правовідносин положень ст. 268 ЦК України є помилковими, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України, як «інші закони» не можуть розумітися положення глави 19 ЦК України, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Таким чином, «інші закони» на які посилається ст. 99 КАС України - це закони, які встановлюють інші строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради.

Таким чином, за відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, відновленню підлягають порушені права позивача з 08 лютого 2011 року, шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 100 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 цього ж закону, відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. При цьому позовні вимоги, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, заявлені за період з 22 листопада 2007 року по 07 лютого 2011 року, мають бути залишені без розгляду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення до справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 99, п. 9 ч. 1 ст. 155, ч. 10 ст. 183-2, ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. 207, ст. 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ: 21294968, місцезнаходження юридичної особи: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 36) провести перерахунок та виплату з 08 лютого 2011 року ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), як інваліду І групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру додаткової пенсії - 100 процентів мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги ОСОБА_1, заявлені за період з 22 листопада 2007 року по 07 лютого 2011 року, залишити без розгляду.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточної та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко