Постанова № 41218331, 30.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/412

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2014 року 15:57 № 826/15668/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Тур Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Амігос" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування рішення, за участі представників сторін:

представника позивача Грачов В.С.,

представника відповідача Гаврилюк М.Я.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.10.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АМІГОС» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач ) про скасування рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0025/26-59-21-69 від 01.10.2014 у вигляді накладення штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15668/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 30.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: подання Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 15.08.2014 № 59/18014 (т. 1, а.с. 27), 30.07.2014 о 15 год. 20 хв. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись на своєму робочому місці в торговому павільйоні «Амігос», за адресою: м. Київ, вул. Бакінська, 32, де працює продавцем, продала неповнолітньому ОСОБА_4, 1999 р.н., банку слабоалкогольного напою «Рево», чим порушила правила торгівлі алкогольними напоями.

За вище зазначене порушення на ОСОБА_3 був складений протокол № 0157611 про адміністративне правопорушенню за ч. 2 ст. 156 КУпАП. (т. 1, а.с. 31), який було направлено на розгляд до адміністративної комісії при виконавчому міської ради м. Києва (т. 1, а.с. 27).

У зв'язку з чим, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі матеріалів перевірки Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві (Протокол КИ № 0157611 від 30.07.2014) було прийнято рішенням про застосування фінансових санкцій від 01.10.2014 № 0025/26-59-21-69, яким, відповідно до положень абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано до приватного підприємства «АМІГОС» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.

Однак, приватне підприємство «АМІГОС» не погоджується з такою позицією податкового органу та прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій від 01.10.2014 № 0025/26-59-21-69, а тому звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" закріплено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зазначено, що за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає суду підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення, наявність підстав для накладення фінансових санкцій саме на суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративного провадження можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Водночас, статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).

Надані відповідачем копії адміністративних матеріалів підтверджують факт продажу в торговому павільйоні «Амігос», за адресою: м. Київ, вул. Бакінська, 32, який належить приватному підприємству «АМІГОС», слабоалкогольного напою «Рево», вмістом 8,5% етилового спирту неповнолітній особі ОСОБА_4, 1999 р.н. (т. 1, а.с. 27-37), в той час як позивач не надав суду жодного доказу для спростування вище вказаного порушення норм чинного законодавства України.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про скасування рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0025/26-59-21-69 від 01.10.2014 у вигляді накладення штрафу в розмірі 6800,00 грн., оскільки, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову приватному підприємству «АМІГОС» повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «АМІГОС» (код ЄДРПОУ 313023113) решту суми судового збору у розмірі 1534,68 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять чотри грн. 68 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 жовтня 2014 року.