Постанова № 41218326, 28.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/410

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2014 року 16:30 № 826/15644/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Тур Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат, за участі представників сторін:

представника позивача Кисляк Ю.С.,

відповідача ОСОБА_1,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.10.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15644/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, в судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом.

Відтак, позовні вимоги викладені наступним чином:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням експертизи (випробування) зразка продукції на суму 1514,41 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн. 41 коп.) на рахунок Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (банківські реквізити р/р 35217004005714 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37974671).

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві на підставі наказу від 23.09.2013 № 445 та направлення від 28.11.2013 № 003815 було проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (магазин за адресою: АДРЕСА_1), за результатом якої складено акт перевірки від 28.11.2013 № 001586 (т. 1, а.с. 11-12), яким зафіксовані порушення відповідача при реалізації продовольчих товарів.

Крім того, 28.11.2013 р., інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було прийнято рішення щодо відбору зразків продукції № 000017, згідно якого, у магазині фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було відібрано зразки продукції для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується (зберігається) (т. 1, а.с. 19).

У зв'язку з чим, 28.11.2013 р., позивачем був складений акт відбору зразків продукції № 000032/001585 (т. 1, а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, відібрані зразки були направлені для проведення лабораторних досліджень до ДП "Укрметртестстандарт" (т. 1, а.с. 21), за наслідками яких було встановлено, що відібраний зразок (ковбаса варена «Яловича люкс» 1 гат., виробник - ТОВ «М'ясна Фабрика «Фаворит плюс») не відповідає вимогам, що пред'являються для ковбаси вареної першого сорту, згідно ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови» (т. 1, а.с. 22-26).

Відповідно до акту здачі-приймання робіт від 20.12.2013 № 17-06315/13, договірна ціна за надані ДП "Укрметртестстандарт" послуги щодо випробування продукції становила 4451,02 грн. (ПДВ 741,84 грн., т. 1, а.с. 40).

Згідно з рахунком № 17-06315/13 від 17.12.2013 (т. 1, а.с. 38), виставленого ДП "Укрметртестстандарт" за випробування продукції (вино ординарне столове червоне «Шато Руж» ТМ «Інкерман», вино ординарне столове напівсухе біле «Шато Блан» ТМ «Інкерман», ковбаса варена «Яловича люкс», сосиски «Віденські» 1 гат. у вакуумній упаковці), Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві зобов'язана була сплатити виконавцю суму коштів в розмірі 4451,02 грн., яка, згідно платіжного доручення від 23.12.2013 № 497 (т. 1, а.с. 39) була перерахована позивачем на рахунок ДП "Укрметртестстандарт".

Крім того, як підтверджується специфікаціями до рахунку № 17-06315/13 (т. 1, а.с. 41), за випробування продукції: ковбаса варена «Яловича люкс» договірна ціна послуг становила 1514,41 грн. (т. 1, а.с. 41).

У зв'язку з чим, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві позивачеві були надіслані вимоги про оплату витрат на лабораторні дослідження, згідно протоколу випробувань продукції від 10.12.2013 № 13965/13-х в розмірі 1514,41 грн., а саме: від 20.01.2014 № 07-17-12/121, яка повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання, та від 11.03.2014 № 07-17-12/463, яка була отримана адресатом (т. 1, а.с. 33-37).

Проте, у добровільному порядку відповідачем не були відшкодовані вказані витрати, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення № 206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням № 206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в п. 6 Положення № 206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 877, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) визначений статтями 13-15 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженим постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1280, які містять тотожні приписи щодо відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування).

Згідно ст. 13 Закону № 877, відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 877, відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції. Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 15 Закону № 877, за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю). У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 31.10.2007 р. № 1279 затверджено Порядок відшкодування суб'єктом господарювання витрат, пов'язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції (далі - Порядок № 1279), який визначає механізм відшкодування суб'єктом господарювання витрат органу державного нагляду (контролю), пов'язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, у разі підтвердження за результатами експертизи факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Частиною 2 Порядку № 1279 передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в тижневий строк після ознайомлення суб'єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено факт порушення вимог законодавства, готує документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, та надсилає їх суб'єкту господарювання.

Суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів зобов'язаний відшкодувати органу державного нагляду (контролю) витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач двічі надсилав на адресу відповідача вимогу про оплату витрат на лабораторні дослідження, з яких вбачається, що ОСОБА_1 29.04.2014 отримав другу вимогу про оплату витрат на лабораторні дослідження від 11.03.2014 № 07-17-12/463.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та заперечень відповідача, останній ознайомився із вимогою про оплату витрат на лабораторні дослідження (т. 1, а.с. 52), та зазначає, що позов визнає частково, а саме погоджується, що повинен сплатити штраф за проведення експертизи, однак, заперечує щодо сплати відповідної суми на рахунок Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (т. 1, а.с. 55).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду адміністративної справи відповідачем так і не було сплачено суму розмірі 1514,41 грн. за проведення лабораторних досліджень, відібраної продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: відібраний зразок (ковбаса варена «Яловича люкс» 1 гат., виробник - ТОВ «М'ясна Фабрика «Фаворит плюс») не відповідає вимогам, що пред'являються для ковбаси вареної першого сорту, згідно ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови».

Крім цього, суд звертає увагу відповідача, що згідно ч. 4 Порядку № 1279, кошти, отримані органом державного нагляду (контролю) в результаті відшкодування суб'єктом господарювання пов'язаних з проведенням експертизи витрат, перераховуються до державного бюджету.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи (випробування) зразка продукції на суму 1514,41 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн. 41 коп.) на рахунок Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (банківські реквізити р/р 35217004005714 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37974671).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням експертизи (випробування) зразка продукції на суму 1514,41 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн. 41 коп.) на рахунок Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (банківські реквізити р/р 35217004005714 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37974671).

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (код ЄДРПОУ 37974671) понесені судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 жовтня 2014 року.