Ухвала суду № 41216740, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 804/15041/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1

- Голубєва А. О. (дов. від 08.09.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

у справі № 804/15041/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровського Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровського Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати незаконними та протиправними висновки викладені в Акті перевірки №1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Єлектро», за липень, серпень, вересень 2011 року», на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0003741720 на суму 115140,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податкового органу відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, оскільки запит про надання документів щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ Союз-Електро» позивач не отримував, а відтак не мав змоги надати запитувані документи. Позивач зазначає, що має всі первинні документи за господарською операцією з ТОВ «Союз-Електро», які мають передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити, є складеними в момент здійснення господарської операції. Наявні документи повною мірою підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням витрат і господарською діяльністю позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги про визнання незаконними та протиправними висновків, викладених в Акті перевірки №1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003741720 від 30.05.2013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 92112,17 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 23 028,04 грн.

Постанова суду мотивована тим, що проведені господарські операції позивача є прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл проходження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, мали як базу, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартістю.

Правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, відповідачем не доведено наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході перевірки встановлено, що позивач працю найманих осіб не використовував, а інформація про наявність у позивача та використання у підприємницькій діяльності обладнання, устаткування, транспортних засобів, земельних ділянок відсутня. Відповідач вказує, що ним було надіслано на адресу позивача запит щодо надання документів, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Союз-Електро» за липень, серпень, вересень 2011 року, проте позивачем не було надано для перевірки такі документи. Відповідно до акту перевірки ТОВ «Союз-Електро», який надійшов відповідачу, встановлено відсутність поставок товарів за період з 01.05.2011 по 30.06.2012 між ТОВ «Союз-Електро» та його контрагентами, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків та, як наслідок, нереальність проведеної між позивачем та ТОВ «Союз-Електро» господарської операції. До того ж, відповідач стверджує, що надані позивачем в суді першої інстанції документи, а саме: договір №18 від 02.02.2013, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не підтверджують факт реального вчинення господарської операції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечують. У поданих запереченнях на апеляційну скаргу зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Електро» (код 23548137) за липень, серпень, вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за липень, серпень, вересень 2011 року по операціях з ПП «Союз-Електро» (код ЄДРПОУ 23548137) на суму 92112,17 грн. та встановлено, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Союз-Електро» відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.655, 656 Цивільного кодексу України і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003741720 від 30.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 115140,21 грн., в тому числі за основним платежем - 92112,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23028,04 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Щодо правомірності проведеної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2013 позивачем отримано запит відповідача про надання документів, які підтверджують його взаємовідносини з ТОВ «Союз-Електро» за липень, серпень 2012 року та 11.04.2013 надано відповідачу письмову відповідь щодо відсутності будь-яких взаємовідносин із ТОВ «Союз-Електро» у вищевказаний період. Запитів щодо надання документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Союз-Електро» липень, серпень, вересень 2011 року, позивач не отримував. Доказів надіслання та вручення позивачу такого запиту відповідачем суду не надано.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, обов'язковими умовами для здійснення невиїзної документальної перевірки є наявність обставин для проведення такої перевірки та надіслання платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або під розписку копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано, що позивач своєчасно не отримав ані наказу №298 від 26.03.2013, ані повідомлення про проведення перевірки. Вказаний наказ та повідомлення про проведення перевірки №7321/6/172 від 26.03.2013 позивач отримав разом із податковим повідомлення-рішенням №0003741720 від 30.05.2013, отже відповідач не мав права розпочинати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності проведення відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Союз-Електро» (код 23548137) за липень, серпень, вересень 2011 року.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Союз-Електро», колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Союз-Електро» (Постачальник) укладено договір поставки №18 від 02.02.2011, відповідно до якого Постачальник зобов'язується у строки, визначені договором передати у власність Покупця товар (металопрокат: круг 75, 80, 85, 90, 100, ст.20), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Згідно з п.4.1 договору ціна на товар є договірною і формується у національній валюті України і визначається у відвантажувальних документах: рахунку-фактурі та накладній. Доставка товару до місця призначення здійснюється силами та за рахунок покупця на умовах самовивозу (п.6.1 договору).

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинним документами: рахунком №07071 від 07.07.2011 на загальну суму 132810,56 грн., накладною №07071 від 07.07.2011 на загальну суму 132810,56 грн., податковою накладною №07071 від 07.07.2011 на загальну суму 132810,56 грн., в т. ч. ПДВ 22135,09 грн.; рахунком №22070 від 22.07.2011 на загальну суму 35135,60 грн., накладною №27071 від 27.07.2011 на загальну суму 35135,60 грн., податковою накладною №27071 від 27.07.2011 на загальну суму 35135,60 грн., в т. ч. ПДВ 5855,93 грн.; рахунком №02074 від 02.08.2011 на загальну суму 35717,99 грн., накладною №02082 від 05.08.2011 на загальну суму 35717,99 грн., податковою накладною №02082 від 02.08.2011ина загальну суму 35717,99 грн., в т. ч. ПДВ 5953,00 грн.; рахунком №29075 від 29.07.2011 на загальну суму 72590,24 грн., накладною №29076 від 05.08.2011 на загальну суму 35135,60 грн., податковою накладною №29076 від 29.07.2011 на загальну суму 72590,23 грн., в т. ч. ПДВ 12098,37 грн.; рахунком №040085 від 04.08.2011 на загальну суму 79427,52 грн., накладною №04083 від 05.08.2011 на загальну суму 79427,52 грн., податковою накладною №04083 від 04.08.2011 на загальну суму 79427,52 грн., в т. ч. ПДВ 13237,92 грн.; рахунком №26081 від 26.08.2011 на загальну суму 101316,76 грн., накладною №26082 від 30.08.2011 на загальну суму 101316,76 грн., податковою накладною №26082 від 26.08.2011 на загальну суму 101316,76 грн., в т. ч. ПДВ 16886,13 грн.; рахунком №09091 від 09.09.2011 на загальну суму 95674,39 грн., накладною №09096 від 14.09.2011 на загальну суму 95674,39 грн., податковою накладною №09096 від 09.09.2011 на загальну суму 95674,39 грн., в т. ч. ПДВ 15945,73 грн.

Оплата за вищевказаний товар здійснена позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Союз-Електро», що підтверджується випискою ПАТ «ПриватБанк» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

Доставка товару до місця призначення здійснена позивачем із залученням транспортних організацій, що підтверджується рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, а саме: договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом №0807 від 08.07.2011, укладеним з ТОВ «ВЛВ» Транзит Трейдинг, рахунком-фактурою №СФ-107 від 08.07.2011, товарно-транспортною накладною від 08.07.2011, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-114 від 08.07.2011; договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом №270711 від 27.07.2011, укладеним з ТОВ «Компанія Софтранс», рахунком-фактурою №СО-285 від 28.07.2011, товарно-транспортною накладною від 28.07.2011, актом приймання-здачі наданих послуг з перевезення вантажів №179 від 28.07.2011; договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом №010811 від 01.08.2011, укладеним з ПП «ВКФ «Експостач», рахунком-фактурою №СО-20 від 05.08.2011, товарно-транспортною накладною від 05.08.2011, актом приймання-здачі наданих послуг з перевезення вантажів №55 від 05.08.2011; договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом №0608 від 05.08.2011, укладеним з ТОВ «ВЛВ» Транзит Трейдинг, рахунком-фактурою №СФ-131 від 05.08.2011, товарно-транспортною накладною від 05.08.2011, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-135 від 05.08.2011; договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом №1309 від 13.09.2011, укладеним з ТОВ «ВЛВ» Транзит Трейдинг, рахунком-фактурою №СФ-162 від 14.09.2011, товарно-транспортною накладною від 14.09.2011, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-166 від 14.09.2011.

В подальшому, позивач (Замовник) уклав з ВАТ «Токмацький ковально-штампувальний завод» (Виконавець) договір на виконання робіт по виготовленню товару з матеріалу замовника №181 від 13.01.2011, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити з наданого Замовником матеріалу, вказаного у специфікації №1, готовий товар, вказаний у специфікації №2 (кришки корпусу підшипника). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу по виготовленню товару. Фактичне виконання вказаного договору підтверджується рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, випискою з банківського рахунку (т.1 а. с. 172-199).

Після отримання від ВАТ «Токмацький ковально-штампувальний завод» готового товару позивач реалізував його ТОВ «Краснянське СП «Агромаш», що підтверджується договором поставки №5 від 15.02.2011, рахунками, податковими та видатковими накладними.

Виходячи із змісту документів, складених на виконання договору поставки товару №18 від 02.02.2011 та подальшого використання товару у господарській діяльності вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Союз-Електро» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відповідає положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Аналізуючи первинні документи позивача в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують закупівлю вищевказаного товару та його використання в господарській діяльності, що є належним підтвердженням реальності проведеної позивачем господарської операції.

Порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємця матеріали справи не містять.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача ТОВ «Союз-Електро» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) договору №18 від 02.02.2011, використання позивачем придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем з ТОВ «Союз-Електро» договір поставки не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушував публічний порядок; відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача ТОВ «Союз-Електро», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

В даному випадку позиція податкового органу базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом ТОВ «Союз-Електро».

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Посилання відповідача на результати проведеної перевірки контрагента позивача ТОВ «Союз-Електро» як доказ нереальності проведених господарських операцій колегією суддів не приймається до уваги.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, положення якого кореспондуються з пунктом 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Мінфіну України №395 від 14.03.2013, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Пунктом 1.5 вказаного Порядку передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку №395).

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, всупереч вищевказаним нормам права, не вказано в акті перевірки первинні документи, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про нікчемність господарської операції позивача з його контрагентом.

Отже зазначені відповідачем обставини щодо контрагента позивача ТОВ «Союз-Електро» не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведений, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 804/15041/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко