Ухвала суду № 41216724, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 804/5276/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 804/5276/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.К.Р." до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської ОДПІ про визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення-рішення №0000572203 від 05.04.2013, яким ТОВ "Т.К.Р." збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 679308 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 169827 грн.; податкового повідомлення-рішення відповідача №0000562203 від 05.04.2013, яким ТОВ "Т.К.Р." збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1428664 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 357166 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками перевірки за результатами якої прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, оскільки висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині у задоволенні позову відмовити. Зокрема скарга обґрунтована відсутністю доказів виробника товару (вугілля), а також не спростовання у ході розгляду справи порушень виявлених перевіркою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Т.К.Р." з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ІП ОСОБА_1, Росія, ІП ОСОБА_2, Казахстан та "Дема-КК"-

ООД, Болгарія за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 та відображення їх у податковому обліку, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 №2446/104/22-306/21872075.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 821973 грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року у сумі 385019 грн. та ІІІ квартал 2012 року у сумі 436954 грн.; п.п. 14.1.191, 14.1.202 п.14.1 ст.14., п.185.1 ст.185, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит у загальній сумі 456607 грн., у тому числі за травень 2012 року на суму 78217 грн., червень 2012 року на суму 75069 грн., липень 2012 року на суму 94046 грн., серпень 2012 року на суму 17694 грн., вересень 2012 року на суму 68259 грн., листопад 2012 року на суму 99574 грн., грудень 2012 року на суму 23747 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідачем відповіддю від 22.03.2013 №12573/7/22-306 були змінені висновки акту перевірки від 22.03.2013 №2446/104/22-306/21872075 та зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення позивачем: п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1428664 грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року у сумі 692483 грн. та ІІІ квартал 2012 року у сумі 736181 грн.; п.п. 14.1.191, 14.1.202 п.14.1 ст.14., п.185.1 ст.185, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит у загальній сумі 679308 грн., у тому числі за травень 2012 року на суму 125951 грн., червень 2012 року на суму 75187 грн., липень 2012 року на суму 133652 грн., серпень 2012 року на суму 65642 грн., вересень 2012 року на суму 68377 грн., жовтень 2012 року на суму 87178 грн., листопад 2012 року на суму 99574 грн., грудень 2012 року на суму 23747 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав відсутності встановлення виробника придбаного вугілля кам'яного, а також завищення витрат та заниження доходу та неправомірне формування податкового кредиту по ланцюгу придбання та продажу фотошпалер та супутніх товарів, оскільки відсутні докази придбання товару (отримання), а продаж їх було здійснено за заниженою ціною.

За результатами перевірки, з урахуванням внесення змін до акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000572203 від 05.04.2013 та №0000562203 від 05.04.2013, якими позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 1428664 грн. та податок на додану вартість у сумі 679308 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 357166 грн. та 169827 грн.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, витрати, доходи та податковий кредит позивача за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 сформовані за результатами господарських взаємовідносин між ТОВ "Т.К.Р." та ПП "Поліслав" та ТОВ "УГЛЕРЕСУРС", а також правочинів щодо реалізації такого товару контрагентам ІП ОСОБА_1, Росія, ІП ОСОБА_2, Казахстан та "Дема-КК"-ООД, Болгарія.

Так відповідно до договору від 04.04.2012р. №04/04 позивачем було придбано у ТОВ «Углересурс» кам'яного вугілля марки Т.

Відповідно до договору комісії від 05.11.2011 №2, укладеного між ТОВ «Т.К.Р.» (комітент) та ТОВ «УГЛЕРЕСУРС» (комісіонер), придбане вугілля марки Т було експортоване «Дема-КК»-ООД, Болгарія, м. Софія, 11, згідно зовнішньоекономічного контракту від 17.11.2011 №1.

Факт виконання договорів позивачем підтверджено первинними документами: договір №15/11 від 15.11.2011; додаткова угода №2 до договору №15/11 від 15.11.2011; податкові накладні №1 від 30.11.2011, №1 від 07.12.2011, №2 від 13.12.2011, №3 від 17.12 2011, №4 від 20.12.2011, : від 13.03.2012, №7 від 17.03.2012, № 8 від 19.03.2012; договір комісії №2 від 15.11.2011 на продаж товару на експорт; додаткові угоди №1 та №2 до договору №2 від 01.04.2012; специфікація №2 до договору; податкові накладні №1 від 06.05.2012, №2 від 11.05.2012, №2,3 від 15.05.2012, №3 від 30.06.2012, №6,7,8 від 31.07.2012, №7,8,9 від 31.08.2012, №1,2 від 03.09.2012; акти приймання-передачі від 13.03.2012, від 17.03.2012, від 19.03.2012, від 01.05.2012, від 04.05.2012, від 06.05.2012, від 22.06.2012, від 23.06.2012, від 25.06.2012, від 15.07.2012, від 12.07.2012, 11,07.2012, від 09.07.2012, від 13.08.2012, 16.08.2012, від 17.08.2012; накладні №7 від 13.03.2012, №8 від 17.03.2012, №9 від 19.03.2012, №4 від 22.06.2012, №5 від 23.06.2012, №6 від 25.06.2012;залізно-дорожні накладні за травень, червень, липень серпень 2012 року; акти виконаних робіт від 15.05.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 01.08.2012; акти компенсації витрат від 15.05.2012, від 31.07.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 01.08.2012; звіти комісіонера №2 від 31.05.2012, №3 від 30.06.2012, №4 від 31.07.2012, №5 від 02.08.2012, №6 від 31.08.2012; вантажно-митні декларації; акт звіряння взаєморозрахунків від 02.08.2012; договір №04/04 від 04.04.2012; додатки до договору №04/04 від 04.04.2012 ! від 04.04.2012 та №2 від 18.06.2012; податкові накладні від 01.05.2012 №1, від 04.05.2012 №2, від 06.05.2012 №3, від 22.06.2012 №2, від 23.06.2012 №3, від 25.06.2012 №4, від 15.07.2012 №4, від 12.07.2012 №3, від 11.07.2012 №2, від 09.07.2012 №1, від 13.08.2012 №5, від 16.08.2012 №6; накладні №7 від 09.07.2012, №8 від 11.07.2012, №9 від 12.07.2012, №10 від 15.07.2012, № 11 від 11.08.2012, №12 від 16.08.2012, №13 від 17.08.2012, журналом проводок за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, виписками з банку та платіжними дорученнями.

Відповідач оскаржуючи постанову суду першої інстанції зазначає на відсутність реальності виконання договорів та не встановлення виробника товару.

Також позивач за перевіряємий період відповідно до договору від 01.03.2011 №79, здійснювало операції з придбання на митній території України фотошпалер, кантів рівних та фігурних у ПП «Поліслав».

Для подальшої реалізації придбаного товару, між ТОВ «Т.К.Р.» та ТОВ «Фотошпалери НІКА» було укладено договір комісії 3010411 від 01.04.2013, за умовами якого, комісіонер (ТОВ «Фотошпалери НІКА») зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «Т.К.Р.») за рахунок та в інтересах комітента реалізувати товар в кількості, за ціною згідно специфікації, а також провести всі необхідні процедури по реалізації зовнішньоекономічного контракту.

На виконання договору комісії, придбаний у ПП «Поліслав» товар був реалізований ІП ОСОБА_1, Росія, ІП ОСОБА_2, Казахстан відповідно до зовнішньоекономічних контрактів від 24.07.2009 №2 та від 20.06.2011 №5.

На підтвердження виконання договорів позивачем надано суду: ПП «Поліслав» - договір № 5 від 01.02.2012 року; податкові накладні: № 4, № 5 від 17.02.2012 року, № 1, № 3 від 12.03.2012 року, № 11, № 12 від 13.04.2012 року, № 12 від 17.04.2012 року, № 13 від 18.04.2012 року, № 3 від 11.05.2012 року, № 2 від 22.06.2012 року, № 5 від 25.06.2012 року, від 16.07.2012 року № 2, від 17.07.2012 року № 3, від 15.08.2012 року № 3, від 14.08.2012 року № 2, від 16.08.2012 року № 4; | видаткові накладні: від 12.03.2012 № РН-0000009 на суму 117477,90 грн., № РН-0000010 на суму 208018,20 грн., від 13.04.2012 року № РН-0000019 на суму 54060,00 грн., від 17.04.2012 року на суму 33300,00 грн., № РН-0000020 на суму 43947,00 грн., від 18.04.2012 року № РН-0000022 на суму 45009,00 грн., від 11.05.2012 року № РН-0000025 на суму 39811,50 гри., № РН-0000024 на суму 59490,00 грн., № РН-0000039 на суму 146101,50 грн., № РН-0000038 на суму 141588,00 грн., від 25.07.2012 року № РН-0000035 на суму 145080,00 грн., від 22.06.2012 року № 0000032 на суму 19440,00 грн., № РН-0000041 від 14.08.2012 року на суму 54420,00 грн., №РН-0000043 від 16.08.2012 року на суму 84411,00 грн.; рахунки-фактури: від 12.03.2012 року № СФ-0000012 на суму 117477,90 грн., № СФ- 0000014 на суму 208018,20 грн., від 11.04.2012 року № СФ-0000029 на суму 33300,00 грн., № СФ-000030 на суму 43947,00 грн., від 08.05.2012 року СФ-0000035 на суму 39811,50 грн., № СФ-0000034 на суму 59490,00 грн., № СФ-0000049 на суму 146101,50 грн., № СФ-0000048 на суму 141588,00 грн., № СФ-0000046 на суму 145080,00 грн., від 20.06.2012 року № СФ- 0000043 на суму 19440,00 грн., № СФ-0000053 від 10.08.2012 року на суму 54420,00 грн., № І СФ-0000054 від 13.08.2012 року на суму 84411,00 грн.; ТОВ «Фотошпалери НІКА» - специфікації до договору комісії № 6 від 16.03.2012 року, № 7 від 11.05.2012 року, № 8 від 16.07.2012 року №9 від 16.08.2012 року; податкові накладні: від 31.03.2012 року № 1, № 2, від 01.06.2012 року № 3, від 01.06.2012 року № 2, від 19.07.2012 року № 1, № 2, від 03.09.2012 року № 1; акти здачі приймання робіт (надання послуг): № N-00000004 від 31.03.2012 року на суму 16458,90 грн., № N-00000003 від 31.03.2012 року на суму 109130,54 грн., № N-00000008 від 01.06.2012 року на суму 8733,56 грн., № N-00000009 від 01.06.2012 року на суму 45710,50 грн., № N-00000010 від 19.07.2012 року на суму 63424,94 грн., № N-00000011 від 19.07.2012 року на суму 16958,90 грн., № N-00000012 від 03.09.2012 року на суму 9599,15 грн., №00000013 від 03.09.2012 року на суму 44710,50 грн.; рахунки-фактури № N-00000004 від 31.03.2012 року на суму 16458,90 грн., № 14-00000003 від 31.03.2012 року на суму 109130,54 грн., № N-00000008 від 01.06.2012 року на суму 8733,56 грн., № N-00000009 від 01.06.2012 року на суму 45710,50 грн., № N-00000010 від 19.07.2012 року на суму 63424,94 грн., № N-00000011 від 19.07.2012 року на суму 16958,90 грн., № N-00000013 від 03.09.2012 року на суму 9599,15 грн., № N-00000014 від 03.09.2012 року на суму 44710,50 грн.; акти приймання-передачі на комісію до договору № 010411 від 01.04.2011 року: № 1/12 від 16.03.2012 року, № 2/12 від 11.05.2012 року, № 3/12 від 16.07.2012 року, 4/12 від 16.08.2012 року; акти виконаних робіт до договору № 010411 від 01.04.2011 року: № 1/12 від 31.03.2012 року, № 2/12 від 01.06.2012 року, № 3/12 від 19.07.2012 року, № 4/12 від 03.09.2012; звіт комісіонера № 1-12 від 31.03.2012 року, № 2-12 від 01.06.2012 року, № 3-12 від 19.07.2012 року, № 4-12 від 03.09.2012 року; вантажно-митні декларації.

Розрахунки між ТОВ «Т.К.Р.», ПП «Поліслав» та ТОВ «Фотошпалери НІКА» були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується журналом проводок за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 та виписками з банк.

Податковий орган вважає, що ціна за якою реалізовано товар за договорами комісії, була сформована нижче ціни первісного придбання.

Так згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з п. 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.198.2 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У п.198.6 ст.198 даного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, а обов'язковою умовою для формування податкового кредиту є наявність первинних бухгалтерських документів - податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції факт придбання позивачем товарів саме з метою їх використання в господарській діяльності, який фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України).

За змістом п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.71. п. 14.1 ст. 14 звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте, щодо невідповідності договірних цін при здійснені позивачем експортних операцій рівню звичайних цін відповідач не зазначає.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, продаж позивачем товару за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцією, вчинену поза межами його господарської діяльності.

Отже, визначальним фактором є наявність мети суб'єкта господарювання на отримання прибутку та здійснення діяльності у відповідності з такими цілями. Проте, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної операції. Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України. від 28.02.2011 року по справі № 21-13а-11.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з наданих позивачем первинних документів вбачається, що такі оформлені відповідно до норм чинного законодавства, свідчать про реальність здійснення господарських операцій та наявність господарської мети по правочинам по придбанню та продажу вугілля марки Т по ланцюгу ТОВ «УГЛЕРЕСУРС» - ТОВ «Т.К.Р.» - «Дема-КК»-ООД, Болгарія, виконання правочинів по придбанню та продажу товару по ланцюгу ПП «Поліслав» - ТОВ «Т.К.Р.» - та ТОВ «Фотошпалери НІКА» - ІП ОСОБА_1, Росія, ІП ОСОБА_2, Казахстан,а також свідчать про правомірність показників податкової звітності, сформованих позивачем за результатами виконання таких правочинів.

Відповідач в свою чергу не зазначає, які саме документи оформлені з порушенням, а зазначає лише взагалі, відсутність доказів збитковості операцій позивача із зазначеними контрагентами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем було сформовано витрати та податковий кредит на підставі вищезазначених норм Податкового кодексу України, у зв'язку із придбанням товарів, які були використані у господарській діяльності, та були підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 804/5276/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.К.Р." до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник