Ухвала суду № 41216722, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" грудня 2013 р. справа № 1170/2а-1285/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Шелеповій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р.

у справі № 1170/2а-1285/12

за позовом Закритого акціонерного товариства "Гідросила Лєда"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.09.2011 року №0001372330 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 60 912,97 грн.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ухвалюючи постанову суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи, що мають значення, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Не прийняв до уваги, що всупереч нормам податкового законодавства, а саме п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України позивач безпідставно задекларував у 2 кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 264 839 грн., донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток складає 84 580 грн., а з урахуванням позовних вимог позивача, сума яка оскаржується складає 60 912,97 грн.

Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Гуміліна Т.І. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце, дату і час розгляду

справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 11.08.2011 р. по 08.09.2011 р. посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки 15.09.2011 р. складено Акт перевірки № 96/23-30/32616007, відповідно до якого встановлені порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), а саме: позивач безпідставно задекларував у 2 кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 264 839 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 84580 грн.

На підставі згаданого Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.09.2011 року № 0001372330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 84 580 грн. та накладено штраф у розмірі 1 грн.

У судовому порядку позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання на суму 60 912,97 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи в частині податкове повідомлення-рішення відповідача, виходив з того, що збитки, які виникли у підприємства до 01 січня 2011 року повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів з наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено підпунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, норми розділу ІІІ цього кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовувались норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін, внесених Законом України № 2275-VI від 20.05.2010р.), визначено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, котре утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, котре виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У відповідності до п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Так, у І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, яка утворилася станом на 01 січня 2010 рік і не врахована у складі валових витрат 2010 року, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат I календарного кварталу 2011 року і стають його від'ємним значенням.

Починаючи з ІІ кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосуванню підлягають норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення"Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього ж Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу того ж року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат такого податкового періоду з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, нормами права підтверджується висновок суду першої інстанції, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення"Податкового кодексу України не містить заборони стосовно врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, внаслідок чого такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів з наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р. у справі № 1170/2а-1285/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун