Ухвала суду № 41216712, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.

справа № А37/476/07

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Пасічнику А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області)

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. у справі № А37/476/07

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3"

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №0003182301/0 від 27.03.2007р. та №0003182301/2 від 11.06.2007р.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. позов задоволено частково, а саме:

- визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0003182301/0 від 27.03.2007 р. та №0003182301/2 від 11.06.2007р. на суму податку на прибуток в розмірі 13 376 грн. 91 коп. та штрафних санкцій на суму 1337 грн. 69 коп.

В решті позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивована тим, строк позовної давності по Договору №15КС-02 від 16.09.2002р. не сплив, кредиторська заборгованість в сумі 53 507 грн. 67 коп. увійшла до взаємозаліку з контрагентом позивача, тому у позивача були відсутні підстави для зарахуванням вказаної суми до валового доходу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 19.02.2007р. №00012841/174 відповідачем здійснено виїзну позапланову перевірку ВАТ '"Електропівденмонтаж-3" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 19.02.2007 р.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що підприємство в порушення пп. 4.1.6., п. 4.1, ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включено до складу валового доходу за 2006р. кредиторську заборгованість перед ВАТ "ЗАЕС" в сумі 53507 грн. 67 коп. по Договору №15КС-02 від 16.09.2002р. за виконані будівельно-монтажні роботи. Заборгованість в сумі 53 507 грн. 67 коп. рахується на 681 pax. з 01.10.2003 р.

На думку відповідача, позивач мав включити вказану суму до валового доходу у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

У зв'язку з цим відповідачем нараховано 13 376 грн. 91 коп. податку на прибуток та 1337 грн. 69 коп. штрафних санкцій.

За результатом перевірки складено акт №792/23/00121815 від 27.03.2007 року.

На підставі акту прийнято повідомлення-рішення відповідача №0003182301/0 від 27.03.2007 р. та №0003182301/2 від 11.06.2007 р., якими визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 19376,91 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4337,69 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п/п. 1.22.1. п. 1.22. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств, в редакції, що діяла в спірний період, безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п/п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не включно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 ст. З Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Отже, головною умовою для зарахування кредиторської заборгованості до валових доходу є закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1,2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, 53 507 грн. 88 коп. отримано позивачем від Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в якості авансу за договором підряду №15-КС-2002 від 19.06.2002 р. (а.с. 108-111), за яким роботи не були виконані.

Однак, зазначена сума увійшла до взаємозаліку з цим контрагентом, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2008 р. по справі № 13/587-37/397-8/485/07 (а.с. 106-107), листуванням (а.с. 114-115), актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2004 року (а.с. 116), заявою про залік (а.с. 117).

Позивач у жовтні 2004 року визнав за собою заборгованість в сумі 53 507 грн. 88 коп. (а.с. 116), тому на час проведення перевірки відповідачем строк позовної давності ще не сплив.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржених податкових повідомлень рішень в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13 376 грн. 91 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкції 1337 грн. 69 коп.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. у справі № А37/476/07 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун